Справа № 148/2350/24
Провадження №2-а/148/53/24
12 грудня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним вище позовом. В обгрунтування позовних вимог послався на те, що 10.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 - підполковником ОСОБА_2 винесено постанову, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Він працює менеджером в будівельній компанії ТК «Стар-Буд» та, за родом діяльності, здійснює поїздки в різні населенні пункти Вінницької області. Відповідно до Посвідчення про приписку до призивної дільниці КП №143472 його знято з військового обліку згідно Наказу № 2 від 04.01.1994.
31.07.2024 близько 09.00 год. ранку він рухався належним йому автомобілем в службових справах через смт. Шпиків Тульчинського району, де був зупинений працівником поліції, який перебував разом з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на мобільному блокпосту. Він, на вимогу працівника поліції, надав для огляду документи. Після огляду документів поліцейський дозволив йому рухатися далі. В цей час підійшли працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , які повідомили про відсутність його даних щодо зняття з військового обліку в наявних у них облікових даних. ІНФОРМАЦІЯ_2 перекрили рух його автомобілю та почали погрожувати йому проведенням обшуків у автомобілі, у зв'язку з чим у них виник конфлікт. Він викликав через службу «102» оперативну групу поліції, яка прибула приблизно через годину. Після прибуття слідчо-оперативної групи, його запитали, чи буде він подавати заяву про перешкоджання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснення руху його автомобіля. Він повідомив, що якщо працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 розблокують рух його авто, то писати заяву він не буде. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , порадившись на місці, дозволили йому їхати у його справах. При цьому, жодних повісток про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 йому не вручалось, акт про відмову в отриманні повістки не складався та йому не оголошувався.
02.09.2024 він знову був зупинений на території Тульчинського району працівниками поліції та ІНФОРМАЦІЯ_2 , які повідомили, що він перебуває в розшуку за ухилення від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На вимогу працівників поліції він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також його повідомлено було про розгляд справи 10.09.2024 о 10.00 годині в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак прибути на розгляд справи він не мав можливості, так як погіршився його стан здоров'я та він відвідував у цей день лікаря уролога. Копії документів, на підставі яких його притягнули до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП він отримав 03.10.2024 поштовим відправленням.
З огляду на те, що він не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також що на розгляд спави він не зявився у зв'язку з хворобою, вважає, що постанова про притягнення його до адмінвідповідальності є протиправною.
Також зазначив, що при винесенні постанови про притягнення його до адмінвідповідальності посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшла за межі обставин, що зазначені в протоколі про адмінправопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що про дату час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було повідомлено в усній формі, а в постанові вказано, що йому була вручена повістка №ВЛК/Т/02048.
Крім того, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на вчинення правопорушення в особливий період, як не вказано цього і в протоколі про адмінправопорушення, хоча ця обставина є кваліфікуючою ознакою правопорушення, перебаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
За таких обставин позивач просить постанову від 10.09.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП визнати протиправною і скасувати, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач та його представник, адвокат Нечепуренко Г.І., позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Позивач зазначив, що 31.07.2024 повістка про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 31.07.2024 йому не вручалася, акт про відмову в отриманні ним повістки не складався та йому не оголошувався. Сам акт не відповідає вимогам Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, так як в ньому відсутні відомості про громадянина, якому оголошено зміст акту. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складено лише 02.09.2024, після того, як він знову був зупинений на території Тульчинського району працівниками поліції та ІНФОРМАЦІЯ_2 та на вимогу працівників поліції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ні що не перешкоджало працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , за наявності для того підстав, скласти такий протокол відносно нього 31.07.2024. Про те, що він не може з'явитися на розгляд справи 10.09.2024, так як погано себе почуває та записався до лікаря, він повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак його пояснення до уваги взяті не були та начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову про притягнення його до адмінвідповідальності за його відсутності.
Представник позивача, адвокат Нечепуренко Г.І., зазначив, що в постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності зазначено, що 31.07.2024 ОСОБА_1 вручена повістка №ВЛК/Т/02048, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що про дату час та місце прибуття громадянину ОСОБА_1 було повідомлено в усній формі. Крім того, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на вчинення правопорушення в особливий період, адже ні в постанові про притягнення до адмінвідповідальності, ні в протоколі про адмінправопорушення вказана кваліфікуюча ознака не зазначена. Жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем не надано, хоча згідно вимог КАС України обов'язок доказування покладається саме на суб'єкта владених повноважень.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у встановлений судом строк відзив не подав.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вислухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З копії повістки №ВЛК/Т/02048 вбачається, що ОСОБА_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , належить з'явитися 31.07.2024 о 12.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).
Як вбачається із копії розписки про отримання повістки №ВЛК/Т/02048, вказана розписка підпису ОСОБА_1 не містить (а.с. 24).
Згідно копії акту щодо відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2024 вбачається, що під час здійснення оповіщення ОСОБА_1 , відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з незаконністю законів мобілізації. Зміст повістки було доведено (озвучено) громадянину о 09.30 31.07.2024. Сповіщення здійснювали: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 25).
З рапорту начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що 31.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився (не прибув) ОСОБА_1 , у звязку з чим просить подати його в розшук (а.с. 41).
Відповідно до копії протоколу №Т/24/1301 від 02.09.2024 про адміністративне правопорушення 02.09.2024 встановлено, що 31.07.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_1 повісткою ВЛК/Т/02048 було повідомлено про необхідність прибути 31.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Від отримання та підпису повістки ОСОБА_1 відмовився, у зв'язку з чим було складено акт про відмову в отримані повідомлення. Про дату, час та місце прибуття громадянину ОСОБА_1 було повідомлено в усній формі. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, про необхідність з'явитися 31.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повісткою та актом відмови, проігнорував даний виклик та у зазначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, цим не виконав свій обов'язок, та порушив абз.2 п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.1, п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться в каб. № 21 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:00 год. 10.09.2024 (а.с. 13-14).
Згідно копії постанови за справою про адміністративне правопорушення № 24/2276 від 10.09.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн у зв'язку з вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за наступних обставин.
Так, 31.07.2024 громадянину ОСОБА_1 вручена повістка № ВЛК/Т/02048, відповідно до якої 31.07.2024 він повинен був прибути до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду, з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, що підтверджується повісткою № ВЛК/Т/02048. Оскільки, ОСОБА_1 відмовився підписувати повістку, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було засвідчено акт відмови від підпису повістки.
Натомість, військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, про необхідність 31.07.2024 з'явитися до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорував даний виклик та у зазначену дату не прибув, докзів, які б підтверджували наявність поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, цим самим порушив ч.3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Той факт, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибути 31.07.2024 до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується повісткою № ВЛК/Т/02048, актом відмови від отримання повістки, рапортом начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З копії роздруківки консультації уролога Комунального підприємства «Міський лікувально-діагностичний центр» Вінницької міської ради встановлено, що 10.09.2024 ОСОБА_1 звертався до лікаря-уролога зі скаргою на періодичні болі в лівій здуховинній ділянці, йому встановлено діагноз та призначено лікування (а.с. 19).
Згідно копії посвідчення про приписку до призовної дільниці НОМЕР_1 ОСОБА_1 знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 10.10.1994 згідно наказу №2 від 04.01.1997 МОУ стаття 86 пункту (а.с. 21-22).
Вирішуючи даний спір, суд виходить із такого.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок).
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ромадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до п.19 Порядку призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 298 КУпАП).
З досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених обставин, суд доходить висновку, що при притягненні позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлених законодавством вимог не дотримано.
Так, підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності став протокол № Т/24/1301 від 02.09.2024 про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 , будучи повідомленим згідно повістки ВЛК/Т/02048 про необхідність явки 31.07.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , проігнорував вказаний виклик та до центру комплектування не прибув.
Разом з тим, на переконання суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою не з'ясовано та не перевірено всіх обставин, зокрема того, чи дійсно він був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.07.2024, адже сам він заперечує факт вручення йому повістки та факт відмови від її отримання. При цьому, докази, які покладені в основу доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та зазначені в оскаржуваній постанові, беззаперечно про це не свідчать.
Зокрема, як встановлено судом з розписки про вручення повістки, вона ОСОБА_1 не підписана, тобто не підтверджує факту її вручення останньому. Акт відмови від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2024 не підтверджує факту того, що зміст повістки був оголошений ОСОБА_1 в усній формі, так як не містить даних про те, що він був йому оголошений останньому. При цьому, суд звертає увагу, що в цьому акті неповно зазначено відомості осіб, за участі яких такий акт складено, зокрема відсутні відомості щодо імені, по батькові, місця їх проживання. Вказане позбавило суд можливості допитати їх в судовому засіданні щодо вказаних обставин.
Суд звертає увагу, що як докази при розгляді справи можуть використовуватись відеозаписи з місця події на підтвердження обставин що мали місце. Разом з тим, відповідачем такі при розгляді справи щодо ОСОБА_1 такі не використовувались та до суду не надавались.
Також слід звернути увагу і на та, що ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до норм інших законів чи підзаконних нормативно-правових актів, якими врегульовано, в даному випадку, правила військового обліку.
При цьму, судом встановлено, що в протоколі № Т/24/1301 від 02.09.2024 про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові різняться норми закону, порушення яких ставиться у провину ОСОБА_1 . Зокрема у протоколі вказано про порушення позивачем абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а в оскаржуваній постанові - про порушення ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також резолютивна частина оскаржуваної постанови в порушення вимог ст. 283 КУпАП не містить зазначення нормативного акта (частини, статті закону), що передбачає відповідальність, до якої притягнуто ОСОБА_1 .
Отже, судом установлено, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 уповноваженими особами відповідача не дотримані вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також щодо розгляду справи.
Справа про адміністративне правопорушення була розглянута та оскаржувана постанова винесена у відсутність ОСОБА_1 , який не зміг надати своїх заперечень, доводів та доказів. При цьому, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не було взято до уваги те, що ОСОБА_1 повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що він не може з'явитися на розгляд справи про адмінправопорушення 10.09.2024, так як захворів та записаний на прийом до лікаря.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. В той же час, при внесенні оскаржуваної постанови, не зазначено належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, належним чином не мотивовано висновку про винуватість позивача, що суперечить вимогам ст. 7, 245, 252, 280, 283 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури та є протиправною.
Доводи позивача є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем на їх спростування не надано належних та допустимих доказів.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до вимог ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Постанову № 24/2276 від 10.09.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення, визнати протиправною і скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинанцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.12.2024.
Суддя Л.А. Штифурко