№ 143/1129/24
Іменем України
20.12.2024р. м.Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у приміщенні суду у місті Погребище Вінницької області у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025060000103 від 09.12.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Очеретня, Погребищенського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.129 КК України,-
встановив:
Солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.3, 30 Конституції України вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 08.12.2024 року близько 18 год. 10 хв. ОСОБА_2 перебував за місцем свого проживання, де спільно із цивільною дружиною ОСОБА_3 та їхньою знайомою ОСОБА_4 у вітальні житлового будинку розпивали спиртні напої, в ході чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний побутовий конфлікт, під час якого вони перемістилися у спальну кімнату.
Перебуваючи у спальній кімнаті, під час сварки ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклого умислу на погрозу вбивством взяв з дивану в даній кімнаті пістолет, який є пневматичним газобалонним пістолетом моделі «ПМ49», призначеним для тренувальної стендової стрільби металевими кульками діаметром до 4, 5 мм з використанням 8 та 12 грамових балончиків з СО2, та демонструючи вказаний пістолет, розуміючи протиправність своїх дій, можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав словесно висловлювати в адресу ОСОБА_3 погрози фізичною розправою, тим самим підтверджуючи готовність до вчинення насильницьких дій, а саме погрози вбивством, допоки його неправомірні дії не були припинені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
З урахуванням вказаної обстановки та дій ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_3 реально сприйняла погрозу вбивством та побоювалася за своє життя.
Наведені обставини вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками судового провадження.
Дії ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 із заявою, складеною в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , згідно із якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 із заявою, згідно із якою вона згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та погоджуються на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду, прокурор на підставі ч.1 ст.302 КПК України скерував до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
В силу ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Частиною 1 ст.382 КПК України унормовано, що суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
З огляду на викладене судом розглянуто обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як роз'яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Так, суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно зі ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку; за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо; в силу положень ст.89 КК вважається таким, що не має судимості; на обліку у лікаря- психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, передбаченою ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбаченими ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Ураховуючи викладене, суд, виходячи із доктрини судової дискреції, цілей та принципів права, загальних засад судочинства вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 1 ст.129 КК України у виді обмеження волі.
Разом із цим, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України вважається несудимим, його відношення до скоєного діяння, що полягає у щирому каятті та критичному ставленні до вчиненого, суд на підставі ч.1 ст. 75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку.
Призначення зазначеного покарання зі звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням, на переконання суду, є домірним, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд вважає, що на обвинуваченого слід покласти обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Матеріальна шкода у даному кримінальному провадженні не заподіювалася.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експертів на підставі ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України в сумі 1591 грн. 80 коп. слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.
Речовий доказ, а саме пневматичний газобалонний пістолет моделі «ПМ49», призначений для тренувальної стендової стрільби металевими кульками діаметром до 4, 5 мм з використанням 8 та 12 грамових балончиків з СО2, на підставі п.4 ч.9 ст.100 КПК України необхідно знищити.
За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ураховуючи ту обставину, що означений вище газобалонний пістолет моделі «ПМ49» не підлягає спеціальній конфіскації та має бути знищеним, суд на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України дійшов висновку про скасування арешту на нього, накладеного ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 11.12.2024 року у справі №136/2281/24.
Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Початок іспитового строку ОСОБА_2 обчислювати з моменту ухвалення вироку.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1, пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 80 коп. стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.
Речовий доказ, а саме пневматичний газобалонний пістолет моделі «ПМ49», призначений для тренувальної стендової стрільби металевими кульками діаметром до 4, 5 мм з використанням 8 та 12 грамових балончиків з СО2, - знищити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 11.12.2024 року у справі №136/2281/24, на пневматичний газобалонний пістолет моделі «ПМ49», призначений для тренувальної стендової стрільби металевими кульками діаметром до 4, 5 мм з використанням 8 та 12 грамових балончиків з СО2.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Суддя