Справа № 133/3481/21
Провадження №1-кп/132/78/24
Вирок
Іменем України
18 грудня 2024 року місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020230000300 від 29 серпня 2021 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Берізки-Бершадські Бершадського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, непрацевлаштованого, судимого 10 вересня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області, вирок якого в частині призначеного покарання скасований вироком Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, за яким його засуджено за ч.2 ст.127, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 - 28 серпня 2021 року близько 14год.00хв. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що власник домоволодіння відсутній, прийшов до жилого будинку ОСОБА_14 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та перелізши через паркан, потрапив на його подвір'я. Перебуваючи на території цього подвір'я, ОСОБА_13 реалізовуючи свої злочинні дії, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою викрутки, яку заздалегідь приготував та приніс із собою, відчинив металопластикове вікно, через яке проник до приміщення будинку. Перебуваючи в середині будинку, в одній із кімнат виявив грошові кошти в сумі 8000,00 рублів російської федерації, що відповідно до курсу НБУ станом на 28.08.2021 року становило 3,64 гривень за 10 рублів російської федерації, на загальну суму 2912,00 гривень, та грошові кошти в сумі 10000,00 гривень. Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_13 з місця вчинення даного кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 12912,00 гривень.
Він же, 05 вересня 2021 року близько 18год.00хв. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що власник домоволодіння відсутній, прийшов до жилого будинку ОСОБА_15 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та підібравши код до кодового замку на хвіртці, потрапив на його подвір'я. Перебуваючи на території цього подвір'я, ОСОБА_13 реалізовуючи свої злочинні дії, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою викрутки, яку заздалегідь приготував та приніс із собою, відчинив металопластикове вікно, через яке проник до приміщення будинку. Перебуваючи в середині будинку, в його кімнатах виявив грошові кошти в сумі 5000,00 гривень; гаманець в якому знаходились грошові кошти в сумі 350,00 гривень, які належали ОСОБА_15 , а також альбом із монетами російської імперії, вартістю 2500,00 гривень; альбом з монетами російської імперії, вартістю 1000,00 гривень, які належали ОСОБА_16 . Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_13 з місця вчинення даного кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_15 матеріальної шкоди на загальну суму 5350,00 гривень, а ОСОБА_16 матеріальної шкоди на загальну суму 3500,00 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_13 , в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.185 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердивши, що дійсно 28.08.2021 року близько 14год.00хв. маючи умисел на вчинення крадіжки, знаючи, що власник жилого будинку відсутній, прийшов до будинку ОСОБА_14 , та перелізши через паркан, потрапив на його подвір'я. За допомогою взятої із собою викрутки, відчинив вікно, через яке потрапив в середину будинку, де в одній із кімнат виявив грошові кошти в сумі 8000,00 рублів, та 10000,00 гривень, які викрав, та ними розпорядився на власний розсуд. Окрім цього, він 05.09.2021 року близько 18год.00хв., маючи умисел на вчинення крадіжки, знаючи, що власник жилого будинку відсутній, прийшов до будинку ОСОБА_15 , та підібравши код до кодового замку на хвіртці, потрапив на його подвір'я. За допомогою взятої із собою викрутки, відчинив вікно, через яке потрапив в середину будинку, де в кімнатах виявив грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, гаманець із 350,00 гривень, та альбоми з монетами російської федерації, які викрав, та ними розпорядився на власний розсуд.
Недивлячись на визнання обвинуваченим ОСОБА_13 вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, його винуватість підтверджується наступними доказами:
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду повідомив, що 14.09.2021 року був запрошений працівниками поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, а саме проїжджої частини дороги, що розташована по вулиці Медовій в селі Козятин Хмільницького району Вінницької області, де була виявлена та вилучена викрутка, з допомогою якої, як встановлено пізніше ОСОБА_13 вчиняв злочини.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні суду повідомила, що обіймаючи посаду слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, брала участь у розслідуванні кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень ч.3 ст.185 КК України, в ході якого проводила огляд домоволодіння ОСОБА_15 , з якого була вчинена крадіжка грошових коштів та монет, під час якого були виявлені сліди цього злочину.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні суду повідомив, що обіймаючи посаду старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, брав участь у розслідуванні кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень ч.3 ст.185 КК України, в ході якого проводив огляд монет, які добровільно видав ОСОБА_13 , які він викрав з домоволодіння ОСОБА_15 , та які добровільно видав працівникам поліції.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні суду повідомила, що є сусідкою ОСОБА_14 , з домоволодіння якої були викрадені грошові кошти.
При викладені показів вищезазначених свідків суд враховує, що положеннями КПК України не передбачено обов'язку суду дослівно викладати показання свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.12.2022 року у справі № 754/10882/17 (провадження №51-1223км22).
З урахуванням цього, покази вищезазначених свідків відображені без зайвої деталізації, а саме містять сутнісну (змістовну) їх складову.
Крім показань вищезазначених свідків, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, вина ОСОБА_13 також підтверджується наступними доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), складеним 29.08.2021 року старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_21 , згідно якого, ОСОБА_14 повідомила орган Національної поліції про викрадення 28.08.2021 року з її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належних їй грошових коштів в сумі 8000,00 рублів, та 10000,00 гривень;
- протоколом огляду місця події, складеним 29.08.2021 року старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_21 , та ілюстрованими фототаблицями до нього, згідно яких, оглянуте домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з якого 28.08.2021 року за твердженнями його власника ОСОБА_14 були викрадені грошові кошти в сумі 8000,00 рублів, та 10000,00 гривень. В ході проведеного огляду було виявлене пошкоджене металопластикове вікно, через яке злочинець проник до приміщення будинку, з якого вчинив крадіжку, а також зафіксовані сліди злочину;
- протоколом огляду місця події, складеним 14.09.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_22 , згідно якого, оглянута проїжджа частина дороги, розташована по вулиці Медовій в селі Козятин Хмільницького району Вінницької області, та яка знаходиться поблизу з місцем вчинення кримінального правопорушення, де була виявлена та вилучена викрутка марки «Sigma», жовто-чорного кольору, яка відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 14.09.2021 року, визнана речовим доказом в кримінальному провадженні, на яку ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_23 від 16.09.2021 року у справі № 133/2723/21 (номер провадження 1-кс/133/721/21), був накладений арешт;
- довідкою відділення № 244/01 Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», згідно якої, курс НБУ станом на 28.08.2021 року становив 3,64 гривень за 10 рублів російської федерації;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), складеним 06.09.2021 року начальником СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_24 , згідно якого, ОСОБА_15 повідомила орган Національної поліції про викрадення 05.09.2021 року з її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , належних їй грошових коштів в загальній сумі 5350,00 гривень;
- протоколом огляду місця події, складеним 06.09.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_18 , та ілюстрованими фототаблицями до нього, згідно яких, оглянуте домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , з якого 05.09.2021 року за твердженнями його власника ОСОБА_15 були викрадені грошові кошти в загальній сумі 5350,00 гривень. В ході проведеного огляду було виявлене пошкоджене металопластикове вікно, через яке злочинець проник до приміщення будинку, з якого вчинив крадіжку, а також зафіксовані сліди злочину. Виявлено та вилучено гаманець, коричневого кольору, який відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 07.09.2021 року, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні;
- письмовою заявою ОСОБА_13 , згідно якої, він видав працівникам поліції монети, які він 05.09.2021 року викрав з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду місця події, складеним 11.09.2021 року старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_19 , згідно якого були оглянуті предмети та речі, які були добровільно видані ОСОБА_13 , а саме колекцію монет часів СРСР та російської імперії, пластикове упакування, альбом для нумізматичної колекції, значок з нанесеним малюнком у вигляді свастики, які відповідно до постанови старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_19 від 11.09.2021 року, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, на які ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15.09.2021 року у справі № 133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/708/21), був накладений арешт;
- письмовою заявою ОСОБА_13 , згідно якої, він видав працівникам поліції чоловічі кросівки, чорного кольору, в які він був взутий під час вчинення кримінальних правопорушень;
- протоколом огляду місця події, складеним 13.09.2021 року старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_19 , згідно якого були оглянуті чоловічі кросівки, які були добровільно видані ОСОБА_13 , та встановлено їх ознаки, зокрема марку «Navigator», чорного кольору, які відповідно до постанови слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_18 від 14.09.2021 року, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, на які ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15.09.2021 року у справі № 133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/718/21), був накладений арешт;
- висновком експерта № СЕ-19/102-21/13568-ТР, складеним 28.09.2021 року старшим судовим експертом сектора трасологічних обліків відділу криміналістичних видів досліджень Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_26 , згідно якого, сліди знаряддя зламу (віджиму) розмірами 10х4х9мм., 3х8мм., які зображені на аркуші паперу «Б», із паперового конверту білого кольору, та були сфотографовані під час огляду місця події 29.08.2021 року будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , придатні для встановлення групової належності знаряддя зламу, яке їх залишило по загальним ознакам. Сліди знаряддя зламу (віджиму) розмірами 8х7х9мм., 11х8мм., 11х4х8мм., які зображені на аркушах паперу «В», «Г», із паперового конверту білого кольору, які були виявлені та сфотографовані під час огляду місця події 06.09.2021 року будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , придатні для встановлення групової належності знаряддя зламу, яке їх залишило по загальним ознакам. Сліди знаряддя зламу (віджиму) розмірами 10х4х9мм., 3х8мм., 8х7х9мм., 11х8мм., 11х4х8мм.., які зображені на аркушах паперу «Б», «В», та «Г», залишені групою предметів, до яких належить викрутка, яка представлена на дослідження;
- протоколом проведення слідчого експерименту, складеним 08.11.2021 року слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_18 , згідно якого, ОСОБА_13 розказав за яких саме обставин він вчинив 28.08.2021 року крадіжку з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 , грошових коштів в сумі 8000,00 рублів, та 10000,00 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Положеннями статті 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.
Потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в судове засідання не з'явились, подали письмові заяви, згідно яких просили суд розглянути кримінальне провадження у їх відсутність, до обвинуваченого ОСОБА_13 застосувати покарання згідно вимог діючого кримінального законодавства.
Відповідно до положень статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Цей стандарт у кримінальному провадженні, на думку суду було дотримано.
Дослідивши всебічно і об'єктивно усі обставини кримінального провадження, судом не було виявлено таких обставин, яким би версія обвинувачення не надала розумного пояснення або які би свідчили про можливість іншої версії інкримінованої події.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, правильно кваліфіковані органами досудового слідства.
Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
За роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_13 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів.
З матеріалів кримінального провадження № 12021020230000300 від 29 серпня 2021 року слідує, що ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Берізки-Бершадські Бершадського району Вінницької області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на момент затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, ОСОБА_13 судимий 10 вересня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області, вирок якого в частині призначеного покарання скасований вироком Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, за яким його засуджено за ч.2 ст.127, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі, які він на даний час відбуває, що підтверджено копіями судових рішень, які наявні в матеріалах кримінального провадження.
За довідкою-характеристикою Кидрасівського старостинського округу Бершадської міської ради Вінницької області від 16.09.2021 року № 239, ОСОБА_13 за зареєстрованим місцем проживання характеризується з позитивної сторони, компрометуючі його особу відомості відсутні.
Як слідує з довідок Комунального некомерційного підприємства «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування» Бершадської міської ради від 21.09.2021 року, ОСОБА_13 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За пунктом 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі статтею 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_13 , визначено щире каяття. Обставин, які обтяжують його покарання, під час досудового розслідування, не встановлено.
Однак суд не погоджується з наявністю пом'якшуючої обставини (щирого каяття), вважає, що ця обставина не знайшла свого підтвердження, спростовується матеріалами кримінального провадження, та підлягає виключенню за наступних обставин.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 10.09.2019 року у справі 761/23886/14-к (провадження № 51-8756км18), щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності. При цьому, щире каяття не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину).
Отже, сам факт визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про щире каяття, оскільки щире каяття передбачає, окрім визнання факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Натомість, суд встановив, що визнання вини ОСОБА_13 було вимушеним під тиском вагомих доказів його винуватості, а поведінка під час досудового розслідування, при розгляді провадження в суду, не свідчать про щирий жаль з приводу вчинених дій та їх осуд. У матеріалах кримінального провадження відсутні дані на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_13 зазначених дій.
Таким чином, суд дійшов до висновку про неможливість визнання каяття таким, що є щирим у розумінні статті 66 КК України, що виключає в даному випадку можливість визнання щирого каяття обвинуваченого в якості обставини, яка пом'якшує покарання останнього.
З урахуванням вимог статей 66, 67 КК України, роз'яснень щодо застосування його норм, викладених у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 156/98/18 (номер провадження 51-9408км18) та рекомендацій, наведених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд ретельно дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_13 .
Вказані відомості про особу обвинуваченого підвищують суспільну небезпечність вчинених кримінальних правопорушень і свідчать про спрямованість ОСОБА_13 на вчинення інших кримінальних правопорушень.
Зважаючи на встановлені судом обставини в сукупності з характером конкретних дій обвинуваченого ОСОБА_13 , суд вважає неможливим досягнення мети попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.
Санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині.
Первинним етапом повинна бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду і розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, відомостей щодо відсутості пом'якшуючих обставин, врахувавши всі обставини даного кримінального провадження, суд керуючись принципом справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконливого висновку, що ОСОБА_13 необхідно призначити покарання у межах, установлених у санкції ч.3 ст.185 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Згідно частини 1 статті 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Оскільки кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_13 вчинив після постановлення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року, який вподальшому в частині призначеного покарання був скасований вироком Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, але до повного відбуття покарання, то суд повинен застосувати положення ст.71 КК України.
З урахуванням цього, на підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року, який в частині призначеного покарання був скасований вироком Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 127/30277/19, та остаточно призначити ОСОБА_13 покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п'ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення).
Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03) (рішення Конституційного Суду від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
Визначене покарання ОСОБА_13 , відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром - необхідним і достатнім для його виправлення, та попередження вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Дане покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Згідно частини дев'ятої статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме викрутку марки «Sigma» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 14 вересня 2021 року/, після набрання вироком законної сили - необхідно знищити.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме гаманець /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 07 вересня 2021 року/; колекцію монет часів СРСР та російської імперії, пластикове упакування, альбом для нумізматичної колекції, значок з нанесеним малюнком у вигляді свастики /постанова старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_19 від 11 вересня 2021 року/; чоловічі кросівки марки «Navigator» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 14 вересня 2021 року/,після набрання вироком законної сили - необхідно повернути власнику (законному володільцю).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, на вилучене в ході досудового розслідування кримінального провадження майно, а саме на викрутку марки «Sigma» /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_23 від 16 вересня 2021 року у справі № 133/2723/21 (номер провадження 1-кс/133/721/21)/; колекцію монет часів СРСР та російської імперії, пластикове упакування, альбом для нумізматичної колекції, значок з нанесеним малюнком у вигляді свастики /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15 вересня 2021 року у справі № 133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/708/21)/; чоловічі кросівки марки «Navigator» /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15 вересня 2021 року у справі № 133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/718/21)/, накладено арешт.
З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_23 від 16 вересня 2021 року у справі №133/2723/21 (номер провадження 1-кс/133/721/21); ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15 вересня 2021 року у справі №133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/708/21); ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15 вересня 2021 року у справі №133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/718/21).
Згідно частини 4 статті 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
За частиною 2 статті 124 КПК України та роз'яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновків № СЕ-19/102-21/12908-Д від 14 вересня 2021 року у розмірі 514грн.86коп., № СЕ-19/102-21/12533-Д від 16 вересня 2021 року у розмірі 686грн.48коп., № СЕ-19/102-21/13297-ТР від 22 вересня 2021 року у розмірі 1372грн.96коп., № СЕ-19/102-21/13568-ТР від 28 вересня 2021 року у розмірі 1372грн.96коп., № СЕ-19/102-21/13210-БД від 11 жовтня 2021 року у розмірі 1639грн.97коп., а всього 5587грн.23коп. підлягають стягненню з ОСОБА_13 на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлявся.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається початок строку відбування покарання.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_13 на момент винесення цього вироку відбуває покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року, який в частині призначеного покарання був скасований вироком Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 127/30277/19.
В даному кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Калинівського районного суду Вінницької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_13 не обирався, тобто, попереднє ув'язнення до нього не застосовувалось, а тому початок строку відбування покарання необхідно рахувати з дня ухвалення нового вироку, тобто з 18 грудня 2024 року.
Згідно частин 1, 2 статті 374 КПК України, вирок суду складається зокрема зі вступної частини, у якій зазначаються дата та місце його ухвалення.
За роз'ясненнями, викладеними в узагальнені Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», суди повинні керуватися положенням про те, що датою постановлення вироку є день його підписання складом суду, незалежно від тривалості часу, протягом якого відбувалася нарада суддів, а місцем його постановлення - місто чи інший населений пункт, де це фактично мало місце.
Оскільки днем підписання вироку є 18 грудня 2024 року, то датою його постановлення є саме цей день.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року, який в частині призначеного покарання був скасований вироком Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 127/30277/19, та остаточно призначити ОСОБА_13 покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з 18 грудня 2024 року, тобто з дня ухвалення цього вироку.
Речовий доказ, вилучений в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме викрутку марки «Sigma» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 14 вересня 2021 року/, після набрання вироком законної сили - знищити.
Речові докази, вилучені в ході розслідування даного кримінального провадження, а саме гаманець /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 07 вересня 2021 року/; колекцію монет часів СРСР та російської імперії, пластикове упакування, альбом для нумізматичної колекції, значок з нанесеним малюнком у вигляді свастики /постанова старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_19 від 11 вересня 2021 року/; чоловічі кросівки марки «Navigator» /постанова слідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_18 від 14 вересня 2021 року/,після набрання вироком законної сили - повернути власнику (законному володільцю).
Арешт, накладений на викрутку марки «Sigma» /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_23 від 16 вересня 2021 року у справі № 133/2723/21 (номер провадження 1-кс/133/721/21)/; колекцію монет часів СРСР та російської імперії, пластикове упакування, альбом для нумізматичної колекції, значок з нанесеним малюнком у вигляді свастики /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15 вересня 2021 року у справі № 133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/708/21)/; чоловічі кросівки марки «Navigator» /ухвала слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_25 від 15 вересня 2021 року у справі № 133/2843/21 (номер провадження 1-кс/133/718/21)/ - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновків № СЕ-19/102-21/12908-Д від 14 вересня 2021 року у розмірі 514грн.86коп., № СЕ-19/102-21/12533-Д від 16 вересня 2021 року у розмірі 686грн.48коп., № СЕ-19/102-21/13297-ТР від 22 вересня 2021 року у розмірі 1372грн.96коп., № СЕ-19/102-21/13568-ТР від 28 вересня 2021 року у розмірі 1372грн.96коп., № СЕ-19/102-21/13210-БД від 11 жовтня 2021 року у розмірі 1639грн.97коп., а всього 5587грн.23коп.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.
Суддя