СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-р/759/11/24
ун. № 759/3621/13-ц
05 грудня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - П'ятничук І.В.,
за участю секретаря - Кульбовської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської Ради, 3-ті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Головне управління держкомзему у м.Києві про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво та поділ спадкового майна в натурі,
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 06.03.2013 року звернулись до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської Ради, 3-ті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Головне управління держкомзему у м.Києві про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво та поділ спадкового майна в натурі.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2015 року позовні вимоги було задоволено частково, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\6 частину спадкового майна після смерті бабусі ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 яке складається з 2\3 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та 2\3 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\6 частину спадкового майна після смерті бабусі ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 яке складається з 2\3 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та 2\3 частин земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\6 частину земельної ділянки частину після смерті батька ОСОБА_7 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/6 частину спадкового майна яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та 1/6 частину земельної ділянки після смерті ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_5 право власності на 1\6 частину земельної ділянки після смерті батька ОСОБА_7 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та 1/6 частину земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_6 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 ; поділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за варіантом №1 висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №144468/13-43/12476/14-43 від 29.09.2014 р.; виділено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 співвласникам 2/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 366,67 кв.м. яка знаходиться в таких межах: від точки «1», яка розташована в куті сполучення тильної та лівої межі земельної ділянки на відстані 12,32 м в точку «2»; від точки «2» перпендикулярно тильній межі земельної ділянки на відстані 7,36 м в точку «3»; від точки «3» паралельно тильній межі земельної ділянки на відстані 3,13 м в точку «4»; від точки «4» перпендикулярно тильній межі земельної ділянки на відстані 4,95 м в точку «5»; від точки «5» під кутом 135 градусів на відстані 1,41 м в точку «6»; від точки «6» в точку «7», які розташовані по лінії розподілу земельної ділянки в житловому будинку; від точки «7» паралельно правій межі земельної ділянки на відстані 5,49 м. в точку «8»; від точки «8» паралельно правій межі земельної ділянки на відстані 4,04 м в точку «9»; від точки «9» по передній межі земельної ділянки на відстані 15,52 м в точку «10»; від точки «10» по лівій межі земельної ділянки на відстані 28,13 м в точку «1»; виділено ОСОБА_4 , співвласнику 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 земельну ділянку загальною площею 183,33 м.кв. яка знаходиться в таких межах: від точки «2» по тильній межі земельної ділянки на відстані 6,93 м. в точку «11»; від точки «11» по правій межі земельної ділянки на відстані 28,34 м в точку «12»; від точки «12» по передній межі земельної ділянки на відстані 4,28 м в точку «9»; від точки «9» паралельно правій межі земельної ділянки на відстані 4,04 м в точку «8»; від точки «8» паралельно правій межі земельної ділянки на відстані 5,49 м в точку «7»; від точки «7» в точку «6» які розташовані по лінії розподілу земельної ділянки в житловому будинку; від точки «6» під кутом 135 градусів на відстані 1,41 м в точку «5»; від точки «5» перпендикулярно тильній межі земельної ділянки на відстані 4,95 м в точку «4»; від точки «4» паралельно тильній межі земельної ділянки на відстані 3,13 м в точку «3»; від точки «3» перпендикулярно тильній межі земельної ділянки на відстані 7,36 м в точку «2»; на земельну ділянку площею 5,40 кв.м. співвласника 1/3 часток у житловому будинку надано сервітут в інтересах співвласників 2/3 часток у житловому будинку, яка знаходиться в таких межах: від точки «7» перпендикулярно правій межі земельної ділянки на відстані 0,98 м в точку «13»; від точки «13» паралельно правій межі земельної ділянки на відстані 5,49 м в точку «14»; від точки «14» паралельно передній межі земельної ділянки на відстані 0,98 м. в точку «8»; від точки «8» паралельно правій межі земельної ділянки на відстані 5,49 м. в точку «7»; варіант №1 у порядку користування земельними ділянками між співвласниками 2/3 та 1/3 площами ( співвласники - 366,67 кв.м.) та ( співвласник 183,33 кв.м.), а також земельною ділянкою площею 5,40 кв.м. співвласника 1/3 частини у житловому будинку, на яку пропонується надати сервітут в інтересах співвласника 2/3 частки у житловому будинку по АДРЕСА_1 зображений на схемі в додатку 2 до даного висновку; поділено житловий будинок та надвірні споруди по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за варіантом №1 висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №144468/13-43/12476/14-43 від 29.09.2014 р.; виділено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 співвласникам 2/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 за варіантом №1 поділу домоволодіння по площі в житловому будинку і по вартості господарських будівель та споруд з урахуванням фактичного порядку користування: приміщення 1-1 веранда площею 9,9 кв.м., 1-2 кухня площею 8,0 кв.м., 1-8 вмивальня площею 2,2 кв.м., 1-9 вбиральня площею 1,0 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 13,8 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 11.1 кв.м., 1-5 житлова кімната площею 18.3 кв.м., 1-6 житлова кімната площею 6,3 кв.м., 1-7 коридор площею 4,4 кв.м., а всього по будинку 75,0 кв.м., 1 тамбур «а1», по господарським будівлям та спорудам погріб «під а», споруди «№1-5,І» ( 2/3 частини); виділено ОСОБА_4 , співвласнику 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 за варіантом №1 поділу домоволодіння по площі в житловому будинку і по вартості господарських будівель та споруд з урахуванням фактичного порядку користування приміщення: 2-1 веранда площею 7,1 кв.м., 2-2 кухня площею 8,3 кв.м., 2-3 санвузол площею 5,3 кв.м., 2-4 житлова кімната площею 17,8 кв.м., 2-5 коридор площею 5,6 кв.м., всього по будинку площею 44,1 кв.м., І веранда «а3», ІІ котельня «а4», по господарським будівлям і спорудам споруди «№1-5,І» ( 1/3 частина); в задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог було відмовлено.
14.11.2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Руденко О.А. звернулась до суду з заявою про роз'яснення рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.11.2012 року, в частині належності кадастрового номера земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заяву про роз'яснення ухвали суду, прийшов до наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За положеннями вказаної статті рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.
Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року також наголошує на тому, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановлені й ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як вбачається з рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Пилипчука В. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) м. Києва № 69692511 від 11.10.2023 року, позивачу ОСОБА_3 було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2015 року не зазначено кадастровий номер земельної ділянки.
Відповідно до довідки № ОО-13380/2011 від 01.04.2011 року, виданої Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) кадастровий номер земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - 8000000000:75:258:0009.
Аналізуючи зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2015 року та враховуючи вище встановлені обставини справи, що підтверджені доказами та які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду в частині належності кадастрового номера спірної земельної ділянки, оскільки без такого роз'яснення позивач буде позбавлений можливості виконати рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 271, 354 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду - задовольнити.
Роз'яснити рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року у справі № 759/3621/13 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської Ради, 3-ті особи: Головне управління юстиції в м. Києві, Головне управління держкомзему у м.Києві про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво та поділ спадкового майна в натурі, а саме, що кадастровий номер спірної земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0550 га - 8000000000:75:258:0009.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя: І.В. П'ятничук