печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57094/23-ц
пр. 2-4844/24
17 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Матійчук Г. О.
секретар судового засідання Музика В. П.
справа №757/57094/23-ц
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк»
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
представник позивача - Нарапович С. В.
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит №13_0160 від 25.02.2021 року станом на 26.09.2023 року у розмірі 124 400, 43 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 100 000, 53 грн, процентів за користування кредитом у сумі 24 373, 35 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 6, 76 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у сумі 17, 65 грн, витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 0, 14 грн; стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.02.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277) та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №13_0160 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. п. 2.1-2.4.3, 3.3.3 Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику на умовах Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язувався належним чином використати і повернути в передбачені Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Договором. Кредит надавався в розмірі 150 000, 00 грн на 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 24.02.2026 року на споживчі цілі. За користування Кредитом Позичальник зобов'язувався сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 процентів річних. Позичальник зобов?язується здійснювати повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 2 500, 00 грн та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок основної суми боргу за Кредитом, щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами Договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за Кредитом та процентів відповідно до послідовності, визначеної Договором. Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного Договором. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування Кредитом.
Вказує, що свої зобов'язання АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору, що підтверджується копією договору про споживчий кредит №13_0160 від 25.02.2021 року та банківськими виписками по рахунках Позичальника.
Відповідач не дотрималась умов укладеного Кредитного договору, кредит та відсотки не повертає, послуги банку не сплачує, в зв'язку з чим станом на 26.09.2023 року виникла заборгованість в розмірі 124 400, 43 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 100 000, 53 грн, процентів за користування кредитом у сумі 24 373, 35 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 6, 76 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у сумі 17, 65 грн, витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 0, 14 грн, яка підлягає стягненню із останньої, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.12.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п'ятнадцятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено відповідачу, що він має право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву (а. с. 70).
Копію ухвали про відкриття провадження було направлено на адреси сторін, крім того відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками. Також вказану ухвалу було направлено на відомі адреси електронної пошти сторін та до електронного кабінету учасника справи (а. с. 71).
Відповідно до рекомендованого повідомлення, направленого на адресу позивача, останній отримав копію ухвали про відкриття провадження - 28.02.2024 року (а. с. 73), на електронну пошту позивача ухвалу доставлено - 06.02.2024 року (а. с. 72), до електронного кабінету учасника справи - 07.02.2024 року (а. с. 75).
На адресу суду повернувся лист з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, направлений на адресу відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 74).
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
За ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, сторони вважаються належно повідомленими про розгляд даної справи.
Відповідач правом подати відзив на позов не скористалась.
Згідно із ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов?язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що 24.02.2021 року ОСОБА_1 підписано кредитну заяву №2652715859 на надання АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» кредиту у розмірі 150 000, 00 грн (а. с. 27-28), а також паспорт споживчого кредиту (а. с. 29-31) та графік платежів (а. с. 32-33).
25.02.2021 року АТ «Державний ощадний банк України» протоколом №2652715859/250221 надало дозвіл Головному управлінню по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» на здійснення операції з клієнтом роздрібного бізнесу, а саме: надання ОСОБА_1 кредиту на суму 150 000, 00 грн (а. с. 34-35).
25.02.2021 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277) та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №13_0160 (а. с. 36-46).
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику на умовах Договору, а Позичальник має право отримати та зобов'язувався належним чином використати і повернути в передбачені Договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Договором.
Згідно із п. 2.2. Кредитного договору кредит надається в загальному розмірі 150 000, 00 (Сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) на строк 60 (шістдесят) місяців із терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 24.02.2026 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умов цього Договору.
Кредит налається на споживчі цілі (п. 2.3. Кредитного договору).
Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом.
2.4.1. За користування Кредитом Позичальник зобов'язувався сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 процентів річних. Зазначена у цьому пункті ставка є фіксованою.
2.4.1.1. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим Договором, не може бути збільшений без письмової згоди Позичальника.
2.4.2. Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи від дати видачі Кредиту визначеного Договором. У випадку настання терміну повернення кредиту, у зв'язку із настанням обставин, передбачений п. п. 3.10.2.1. та 3.10.2.2. цього Договору, нарахування процентів по Кредиту припиняється із наступного для після настання такого терміну.
2.4.3. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування Кредитом.
Згідно із п. 3.2.1. Кредитного договору Банк здійснює надання Кредиту шляхом безготівкового перерахування коштів на Поточний рахунок Позичальника.
Позичальник зобов?язується здійснювати повернення Кредиту рівними частинами в розмірі 2 500, 00 грн та сплату процентів, нарахованих Банком на залишок основної суми боргу за Кредитом, щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, починаючи із березня 2021 року, шляхом внесення власних коштів на Поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами Договору, списує в рахунок погашення Основної суми боргу за Кредитом та процентів відповідно до послідовності, визначеної Договором (пп. 3.3.3 Кредитного договору).
АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» виконав зобов'язання у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 150 000, 00 грн (дата зарахування на рахунок позичальника 25.02.2021 17:28:46), строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору, що підтверджується банківськими виписками по рахунках ОСОБА_1 (а. с. 8-26).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальними правилами, що випливають з положень ст. ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 610, 614, 622-625 ЦК України, цивільні права та обов'язки, виникають, зокрема, з договорів, і повинні виконуватися належним чином; позичальник зобов'язаний повернути кредитору всю заборгованість на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі вимагати виконання порушеного зобов'язання, стягнення неустойки; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, та зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в тому числі, вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки його невиконання.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у статті 625 ЦК України, визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов'язань.
Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18), а також у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/4878/16-ц (провадження №61- 1625св18).
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №464/3790/16-ц (14-465цс18).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі №535/757/17 (провадження № 61-30148св18) зробив аналогічний висновок щодо подібних правовідносин.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.
Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов'язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17.
Так, судом було встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» виникли кредитні правовідносини у зв'язку із укладенням договору про споживчий кредит №13_0160 від 25.02.2021 року.
АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» виконав свої зобов'язання за вказаним договором у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору, що підтверджується копією договору про споживчий кредит №13_0160 від 25.02.2021 року та банківськими виписками по рахунках ОСОБА_1 .
При цьому, позивачем надано докази щодо наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором. Розмір невиконаних зобов'язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Так, встановлено, що відповідач не дотрималась умов укладеного Кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 26.09.2023 року виникла заборгованість в розмірі 124 400, 43 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 100 000, 53 грн, процентів за користування кредитом у сумі 24 373, 35 грн, 3 % річних - за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 6, 76 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у сумі 17, 65 грн, витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 0, 14 грн.
Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доказів на спростування доводів позовної заяви та розрахунку заборгованості за кредитом.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 207, 524, 525, 533-535, 610, 611, 625, 626, 628, 633, 634, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 353-355, 15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит №13_0160 від 25.02.2021 року станом на 26.09.2023 року у розмірі 124 400, 43 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 100 000, 53 грн, процентів за користування кредитом у сумі 24 373, 35 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) в сумі 6, 76 грн, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у сумі 17, 65 грн, витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 0, 14 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», адреса: вул. Володимирська, 27, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 0932227.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Г.О. Матійчук