печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58303/24-ц
пр. № 2-9268/24
про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інни Петрівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,
09 грудня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 12 грудня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
І. Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028, 00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Виходячи з наведеного, позивач мав сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок та кількості позовних вимог.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд задовольнити дві позовні вимоги немайнового характеру: скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 червня 2024 року, зобов'язати видати свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Тобто у позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог, за звернення із якими до суду слід було сплатити суму судового збору 2 422, 40 грн (1 211, 20 грн х 2).
У матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 37 від 09 грудня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 1 211, 20 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Отже при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у розмірі 2 211, 20 грн слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.
ІІ. За приписами частини шостої статті 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Інформація про реєстрацію адвоката Івченка Д. Ю. в Електронному суді відсутня, реєстраційний номер облікової картки платника податків не вказано, тому самостійно перевірити наявність кабінету суд не має можливості.
Варто зауважити, на положеннях абзацу третього частини шостої вказаної статті Кодексу, що якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже представник позивача - адвокат Івченко Д. Ю. має надати суду відомості про наявність електронного кабінету в Електронному суді за своїм реєстраційним номером облікової картки платника податків, для внесення в обліково-статистичну картку і надання доступу до електронної справи в Електронному суді, або подати відповідний документ шляхом подання окремої обґрунтованої заяви про те, що реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У відповідності до частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інни Петрівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, залишити без руху, надавши заявникові строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає спливати з дня отримання цього судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Литвинова