01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.12.2007 № 19/14-35/112
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Яворський О.М.- за дов.
від відповідача - Константінова О.Б.- за дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Київміськбуд-1"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2007
у справі № 19/14-35/112
за позовом ЗАТ "Київміськбуд-1"
до Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"
третя особа відповідача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа позивача
про стягнення 716079,00 грн. та розірвання договору.
На новому розгляді справи № 19/14-35/112 рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2007р. частково задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Київміськбуд - 1» до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд -УКБ» про:
1) розірвання Інвестиційно-підрядного договору №1/82 від 02.06.3003р., укладеного між сторонами;
2) відшкодування з відповідача на користь позивача 716 079,00 грн.-
збитків, а саме:
1) розірвано Інвестиційно- підрядний договір №1/82 від 02.06.2003р., укладений
між ЗАТ « Київміськбуд-1» та КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд- УКБ» ( з дати набрання рішенням законної сили);
2) в частині відшкодування збитків у розмірі 716 079,00 грн.- в позові відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням, оскаржив його до Київського апеляційного
Господарського суду, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача 716 079,00 грн.- збитків та судові витрати, посилаючись на те, що суд першої інстанції неправильно визначив правову природу відносин, що склалися між позивачем та відповідачем, а тому неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що 02.06.2003р. сторони спору вступили у договірні відносини, як замовник ( відповідач) та інвестор-підрядник ( позивач) і пунктом 2.1.1 договору відповідач зобов»язався сприяти оформленню дозволу на виконання будівельних робіт в Управлінні Держархбудконтролю м.Києва та іншої правової документації.
Позивач стверджує, що відповідач перешкодив позивачу подальшому виконанню договору, не надав ЗАТ «Київміськбуд-і» документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою по вул..Антоновича ( Горького),138 у місті Києві, що завадило позивачу виконувати будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом.
У зв»язку з цим позивач втратив інтерес до виконання відповідачем зобов»язань за договором.
Оскільки відповідач своїх зобов»язань за договором не виконав, позивач поніс матеріальні збитки, які і просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи і не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду є таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Постановою вищого господарського суду України від 24.01.2007р. №19/14 касаційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2006р. та рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2006р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Вищий господарський суд України у постанові звернув увагу на те, що ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не було з»ясовано, чи виконав відповідач вимоги, які вказані у рішенні Київської міської ради від 18.11.2004р. за № 788/2198, а саме, у п.п.3.1-3.8 зазначеного рішення, за умови виконання яких йому могла бути передана в оренду земельна ділянка під будівництво об»єкта, що передбачено договором №1/83 від 02.06.2003р.
Господарський суд міста Києва на новому розгляді справи ухвалою від 03.05.2007р. №19/14-35/112 за клопотанням представника позивача залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, якою зобов»язав третю особу надати письмові пояснення з приводу вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України щодо виконання відповідачем вимог, зазначених у п.п.3.1 - 3.8 рішення Київської міської ради від 18.11.2004р. №788/2190, за умови виконання яких, відповідачу мала бути передана в оренду земельна ділянка під будівництво об»єкта, що передбачено договором за №1/83 від 02.06.2003р.
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) пояснило (письмові пояснення одержані канцелярією господарського суду міста Києва 21.06.2007р. ), що питання, які порушені в позовній заяві ЗАТ «Київміськбуд-1» про стягнення 716 079,00 грн.- збитків не належать до повноважень та не зачіпають інтереси Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА).
Також третя особа повідомила, що пунктом 5 рішення Київської міської ради від 26.04.2007р. №497/1158 визнано таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 18.11.2004р. №788/2198 «Про передачу Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд - УКБ» земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Горького, 138 у Голосіївському районі м.Києва», а щодо вирішення питань, які поставлені у позовній заяві, то залишає їх на розсуд суду.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення Головного управління земельних ресурсів, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:
На розгляд суду першої інстанції позивачем передані вимоги про: 1) розірвання Інвестиційно-підрядного договору №1/83 від 02.06.2003р., укладеного між сторонами;
2)стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 716 079,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що зі своєї сторони, як інвестор-підрядник, добросовісно виконував взяті на себе зобов»язання за Інвестиційно-підрядним договором №1/83 від 02.06.2003р., а відповідач, як замовник, умови договору не виконував, а саме, не вирішив питання із відведенням земельної ділянки, тощо.
Позивач звертає увагу на те, що 18.11.2004р. Київська міська рада прийняла рішення , яким затвердила проект відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул..Горького,138 у Голосіївському районі м.Києва та передала відповідачу у короткострокову оренду на три роки земельну ділянку площею 0,42 га для будівництва.
Позивач стверджує, що згідно з підпунктом 2.2.5 договору взяв на себе зобов»язаня сплатити вартість робіт, пов»язаних з отриманням ордеру, контрольно-геодезичною зйомкою, підключенням інженерних мереж до міських мереж та інші роботи, безпосередньо пов»язані з будівництвом і під час виконання своїх зобов»язань за договором поніс затрати на загальну суму 607 200,00 грн., перелік яких та підтвердження оплати з копіями рахунків та платіжних доручень є в Додатку №1 до позовної заяви і завірені копії всіх документів додані до позовної заяви.
Крім того, позивач зазначає, що на підставі усної угоди з відповідачем ще до укладення договору №1/83 від 02.06.2003р. замовляв відповідні роботи, послуги та документацію у відповідних організацій, у зв»язку з чим додатково поніс затрати (платіжні доручення та відповідні рахунки додані позивачем до позовної заяви) в розмірі 108 879,00 грн.
Позивач посилається на ст.224 ГК України, у відповідності до вимог якої, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб»єкту господарювання, права або законні інтереси якого порушені.
Позивач вважає, що з вини відповідача він об»єктивно не взмозі продовжувати зобов»язання за договором №1/83 від 02.06.2003р. і, як інвестор-підрядник, вимагає розірвання спірного договору та відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат за договором.
На першому розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача не був присутній в судовому засіданні, письмовий відзив на позовну заяву у матеріалах справи відсутній і лише після одержання відповідачем 06.07.2006р. постанови від 11.07.2006р. № 1092/14 ДВС у Печерському районі м.Києва про арешт коштів, звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2006р., де не визнавав позовні вимоги, стверджуючи про те, що до теперішнього часу договір оренди земельної ділянки між КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та Київською міською радою не укладено з невідомих причин.
Відповідач посилається на пункт 2.1 Інвестиційно-підрядного договору від 02.06.2003р. щодо переліку та змісту зобов»язань відповідача за договором, який не був врахований судом першої інстанції при ухваленні першого судового рішення від 30.05.2006р. та стверджує, що вина Комунального підприємства«Житлоінвестбуд-УКБ» у неналежному виконанні умов договору відсутня у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції на новому розгляді справи з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 24.01.2007р. відповідно до вимог ст.111-12 ГПК України щодо відсутності вини відповідача у спричиненні позивачу збитків, у зв»язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 716 079,00 грн.-збитків є безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
02.06.2003р. між ЗАТ «Київміськбуд-1» (інвестор-підрядник) та Комунальне підприєимство «Житлоінвестбуд-УКБ» (замовник) укладений Інвестиційно-підрядний договір №1/83, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв на себе обов»язки по інвестуванню та будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул.нтоновича ( Горького),138 у Голосіївському районі м.Києвва.
Відповідно до п.1.2 договору №1/83 з метою наближення строків початку будівництва відповідач (замовник) передає позивачу (інвестору-підряднику) тимчасово на період підготовки до будівництва та на період будівництва об»єкту нижченаведенні функції замовника :
А) розробку та коригування проектно-кошторисної документації;
Б) здійснення технічного та авторського нагляду;
В) здійснення будівництва із залученням генпідрядної організації за власним вибором;
Г) фінансування проектування та будівництва із залученням інших учасників інвестиційної діяльності;
Д) ведення на своєму балансі бухгалтерського обліку будівництва «Об»єкту».
Пунктами 2. 2.1 та 2.2.2 договору було визначено обов»язки позивача ( інвестора-підрядника) виконувати делеговані йому функції замовника згідно з п.1.2 спірного договору та забезпечити фінансування робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації, здійсненню авторського нагляду за будівництвом.
Відповідно до п. 2.1.1 договору замовник ( відповідач) зобов»язаний сприяти оформленню дозволу на виконання будівельних робіт в Управлінні Держархбудконтролю м. Києва та іншої правової документації.
Пунктом 2.2.5 договору передбачено, що позивач ( інвестор-підрядник) сплачує вартість робіт, пов»язаних з отриманням ордеру, контрольно-геодезичною зйомкою, підключення інженерних мереж до міських мереж та інші роботи, безпосередньо пов»язані з будівництвом.
18.11.2004р. Київською міською радою було прийнято рішення №788/2198, яким
затверджено проект відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та паркінгом по
вул..Горького,138 у Голосіївському районі м.Києва та вирішено передати відповідачу у короткострокову оренду на три роки земельну ділянку площею 0,42 га для вищезазначеного будівництва за умови виконання ним пункту 3 цього рішення.
Позивач посилається на те, що відповідач не виконував умови договору - не вирішив питання щодо відведення земельної ділянки для будівництва об»єкту.
Також, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач перешкоджає подальшому виконанню договору позивачем, оскільки не надає документів, що посвідчують право користування земельною по вул..Антоновича,138 в м.Києві, що є перешкодою для здійснення будівництва об'єкту.
Згідно зі ст.ст.193,220,224 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Якщо внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов»язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ст.ст. 850,886 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що обов'язок щодо відшкодування збитків виникає за умови наявності вини у сторони, що порушила умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 17.03.2005р. позивачем було отримано лист відповідача №114/1558 від 15.03.2005р. з пропозицією про розірвання договору №1/83 від 02.06.2003р. у зв'язку із неможливістю його подальшого виконання.
Зі змісту листа вбачається, що відповідач запропонував розірвати відповідний інвестиційно-підрядний договір, зазначивши, що справа № А-1607 по відведенню земельної ділянки за вказаною адресою була сформована та винесена на розгляд Київської міської ради в листопаді 2004 року, але до цього часу рішення не оформлено і справу вирішено повернути в Головне управління земельних ресурсів.
Позивач не врахував, що відповідач не набув права користування земельною ділянкою і відповідно не міг передати позивачу документи, необхідні для здійснення подальшого будівництва об'єкту з таких підстав:
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно ст..125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування ( оренди) земельної ділянки та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі
( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.
Відповідно до ст..126 Земельного кодексу України вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідачем було долучено до матеріалів справи лист № 114/6508, яким підтверджується, що відповідач звертався до Головного управління земельних ресурсів КМДА з проханням дати доручення на виготовлення договору оренди земельної ділянки по вул.Горького,138 в м. Києві.
Однак, як пояснив відповідач, договір оренди зазначеної земельної ділянки не було підписано Київською міською радою, а отже право користування земельною ділянкою не було оформлено належним чином, що унеможливило здійснення будівництва об'єкту і подальшого виконання договору №1/83 з незалежних від відповідача причин.
Крім того, щоб отримати дозвіл на будівництво, необхідно здійснити ряд заходів, передбачених ст..24 Закону України «Про планування та забудову територій», а саме, фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.8 ст.28 «Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права, користування землею в м.Києві», рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду вважається таким, що втратило чинність через 9-ть місяців після набуття ним чинності, якщо відповідний договір оренди землі не укладено.
Отже, на момент розгляду даної справи рішення Київської міської ради №788/2198 від 18.11.2004р. втратило чинність і виконання договору №1/83 є об'єктивно неможливим.
Пунктом 3.5 договору №1/83 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності на період дії обставин непереборної сили, серед яких сторонами було
зазначено, зокрема, і таку обставину, як рішення органів влади, які роблять неможливим подальше виконання договору.
У зв'язку із не оформленням договору оренди земельної ділянки, виконання інвестиційно-підрядного договору №1/83 від 02.06.2003р. щодо будівництва об'єкту було неможливим з незалежних від сторони договору підстав протягом майже 3-х років.
З матеріалів справи вбачається, що, хоча відповідач і звертався до позивача з пропозицією про розірвання договору ще до моменту звернення позивача з позовом до суду, сторонами не було досягнуто згоди про розірвання договору, оскільки позивач наполягав на розірванні договору лише за умови відшкодування відповідачем збитків.
Згідно ст.607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за згодою сторін або за рішенням суду.
Відповідно до п.4 та п.5 ст.653 ЦК України за загальним правилом сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, однак, якщо договір змінений або розірваний у зв»язку з істотними порушеннями договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Спірний договір не передбачає обов'язку для КП «Житлоінвестбуд- УКБ» щодо здійснення оформлення у користування земельної ділянки у встановлені строки та у встановленому законодавством порядку.
Також, відповідно до умов спірного договору, останній не містить міри відповідальності, як відшкодування збитків у разі невиконання відповідачем умов договору.
Крім того, відповідно до п.2.1.1 договору щодо обов'язків відповідача, то він , як замовник, зобов'язаний лише «Сприяти оформленню дозволу на виконання будівельних робіт в Управлінні Держархбудконтролю м.Києва та іншої правової документації».
З приводу позовних вимог щодо стягнення з відповідача 716 079,00 грн.- збитків, то суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивачем було виконано відповідні роботи та понесені затрати до моменту отримання від відповідача документів , що підтверджують право користування земельною ділянкою з власної ініціативи, тобто на власний ризик, що не заборонено чинним законодавством, проте вини відповідача, а саме, протиправної поведінки чи бездіяльності, а також шкідливий результат такої поведінки, що призвело до виникнення у позивача таких затрат, немає.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до Головного управління земельних ресурсів з проханням дати доручення на виконання справи по виготовленню договору оренди (листи від 25.11.2004р. №114/6508, від 25.05.2005р. № 114/3903), проте відповіді на вказані звернення не отримав.
Враховуючи те, що вина відповідача у невиконанні договору №1/83 відсутня, судова колегія приходить до висновку, що Інвестиційно-підрядний договір №1/83 від 02.06.2003р. підлягає розірванню з урахуванням того, що для позивача спірний договір втратив господарський інтерес, як заявлено самим позивачем у позовній заяві та, враховуючи те, що питання щодо розірвання договору не було вирішено до звернення позивачем до суду саме внаслідок неправомірних дій позивача, які полягали в тому, що позивач не відповів належним чином на пропозицію відповідача про розірвання договору.
Відповідно до. ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності , як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка; дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач приступив до виконання робіт за договором, і по яких ним понесено затрати, до отримання дозволу на земельну ділянку.
Договором №1/83 від 02.06.2003р. не передбачено певних строків, в які позивач зобов'язувався виконувати делеговані йому функції замовника згідно п.2.1 договору та забезпечити фінансування робіт по виготовленню проектно-кошторисної документації, здійсненню авторського нагляду за будівництвом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування з відповідача збитків є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є непереконливими і необґрунтованими, тому скарга задоволенню не підлягає.
Рішення місцевого господарського суду судова колегія залишає без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду м.Києва від 20.08.2007р. у справі №19/14-35/112 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київміськбуд-1»- без задоволення.
2.Матеріали справи №19/14-35/112 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді