10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"18" грудня 2007 р. Справа № 8/2542
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарях , Жарській І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Лисенко М.М., довіреність №5606 від 12.12.2007р.,
від відповідача: Козак О.П. , довіреність №7 від 07.08.2006р. (був присутній в судовому засіданні 13.12.07р.),
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрпластик"
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "28" серпня 2007 р. у справі № 8/2542 (суддя Степанюк А.Г.)
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укрпластик" (м.Київ)
до закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (м.Хмельницький)
про стягнення 28 553,90 грн.,-
У травні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Укрпластик" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" про стягнення боргу в сумі 143385,71 грн.,1 050,36 грн. 3% річних та 2 850,94 грн. індексу інфляції.
Позов мотивовано простроченням виконання відповідачем п. 2 договору від 31.10.205 року про розстрочення сплати боргу.
В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги і просив стягнути з закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" борг за поставлені пакувальні матеріали в сумі 28 553,90 грн. (а.с. 53-54).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28 серпня 2007 року у справі №8/2542 у позові відмовлено.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" в доход Державного бюджету України штраф в сумі 51,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство "Укрпластик" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення і неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі ВАТ "Укрпластик" зазначає, що угода про розстрочення сплати боргу від 31.10.2005 року є підставою для виникнення прав і обов'язків в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає, що факт існування боргу за угодою від 31.10.2005 року визнаний відповідачем (сплата частини боргу в сумі 107 000,00 грн.), встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, не потребує доказування згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість доводів, викладених у скарзі, не погоджується з судовим рішенням в частині застосування до нього штрафу за неподання письмового відзиву, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує.
Представник відповідача заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що угода про розстрочення сплати боргу від 31.10.2005 року, на яку позивач посилається як на підставу позову, є домовленістю сторін лише про розстрочення суми боргу і вказана угода не може слугувати належним доказом виникнення цивільних прав та обов'язків у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України.
Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2005 року сторони уклали угоду про розстрочення сплати боргу, згідно з п.1 якої боржник (відповідач) зобов'язався в строки, узгоджені з кредитором (позивачем) і зазначені в цій угоді, сплатити кредитору борг у сумі 250 385,71 грн., визнаний боржником станом на 31.10.2005 року.
Пунктом 2 угоди передбачено, що погашення суми боргу, яка зазначена в п.1 цієї угоди здійснюється боржником частковими платежами згідно встановленого графіка.
Згідно п.3 угоди сплата суми боргу, вказаної в п.1 цієї угоди, здійснюється боржником шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок кредитора не пізніше останнього дня строку сплати відповідної частини суми боргу, визначеної в п.2 цієї угоди.
Пунктом 6 угоди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, визначених цією угодою, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідач своїх зобов'язань згідно вищевказаної угоди повністю не виконав і заборгованість перед позивачем становить 28 553,90 грн.
Дана сума боргу виникла внаслідок невиконання відповідачем умов розрахунків за поставлені пакувальні матеріали згідно договору №329 від 15.05.2002 року і підтверджується угодою про розстрочення сплати боргу від 31.10.2005 року, розрахунком заявленої до стягнення суми, доказами часткового погашення відповідачем боргу, актами звірок розрахунків та іншими матеріалами справи.
З огляду на викладене, висновок місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог не відповідає обставинам справи, а висновок про те, що угода про розстрочення сплати боргу від 31.10.2005 року не може слугувати належним доказом виникнення цивільних прав та обов'язків суперечить ст.11 Цивільного кодексу України.
Позов є обґрунтованим, підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для застосування до відповідача штрафу відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому виходить з наступного.
У відповідності до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а ст.59 вказаного Кодексу надає відповідачу право надіслати господарському суду відзив на позовну заяву.
Ст.65 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість витребування від сторін документів, відомостей, висновків, необхідних для вирішення спору.
Аналізуючи зазначені норми, враховуючи факт вирішення судом першої інстанції спору, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність застосування до відповідача штрафу.
За таких обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 28 серпня 2007 року у справі №8/2542 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексуУкраїни, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрпластик" задовольнити.
2. Скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 28 серпня 2007 року у справі №8/2542.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" (м.Хмельницький, вул.Шевченка,69 код 00382289) на користь відкритого акціонерного товариства "Укрпластик" (м.Київ, вул. М.Роскової,1 код 00203588) 28 553,90 грн. боргу, 285,54 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.
5. Справу №8/2542 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.;
1 - до справи,
2, 3 - сторонам,
4 - в наряд.