Справа № 715/4070/24
Провадження № 1-кс/715/425/24
20.12.2024 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 12024262020004262 від 05 грудня 2024 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідчий відділення №3 (селище Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні слідчий посилається на те, що у провадженні відділення №3 (селище Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження № 12024262020004262 від 05.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що 15.01.2024 наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) № 17, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій 7 бригади спеціальних операцій військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з моменту призову на військову службу за призовом під час мобілізації у військову частину НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 17, 30, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 01.12.2024 солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, у зв'язку з чим діють обмеження щодо виїзду осіб за кордон, вступив у попередню змову із невстановленими особами, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза межами пункту пропуску, заздалегідь обумовивши порядок та спосіб переправлення.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, спільно із невстановленими особами, підшукали трьох осіб з числа громадян України, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя м. Миргород Полтавської області, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця м. Городище Черкаської області та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя м. Каменець-Подільський, Хмельницької області, при цьому завчасно обумовили із зазначеними особами порядок незаконного переправлення через державний кордон України, повідомивши вартість такого переправлення, зокрема для ОСОБА_10 та ОСОБА_8 сума встановила по 10000 євро з кожного, а для ОСОБА_9 8000 євро, а також визначили спосіб надання даних коштів.
26.11.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 на невстановленому транспортному засобі марки BMW, іноземний реєстрацій, в м. Хмельницький зустрів громадянина ОСОБА_9 та доставив до м. Чернівці, де посилив останнього в готель, при цьому по дорозі з м. Хмельницький, з метою безперешкодного подолання контрольованого блокпосту в межах населеного пункту с. Атаки Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_9 діючи відповідно до наданих вказівок та проведеного інструктажу ОСОБА_5 обійшов пост пішки через поле.
Інші особи, зокрема ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в різний час, але не пізніше 01.12.2024 року прибули до м. Чернівці громадськими транспортними засобами та відповідно до отриманих вказівок по мобільному зв'язку від невстановлених осіб також посилилися в готелі та очікували подальших вказівок, щодо незаконного перетину державного кордону.
03.12.2024 року, близько 15 год. ОСОБА_5 , діючи відповідно до попередньо узгодженого плану із невстановленими на даний час особами, а також у відповідності до визначеного часу та місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України на транспортному засобі марки КІА, іноземної реєстрації, забрав в м. Чернівці ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та доставив їх до с. Багринівка Чернівецького району, неподалік державного кордону України з Румунією, де під час цього провів їм додатковий інструктаж, щодо подальших дій з метою не законного перетину державного кордону.
Прибувши в зазначений населений пункт ОСОБА_5 , діючи відповідно до попередньо узгодженого плану злочинних дій із невстановленими особами, вказав ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пересісти в інший невставлений транспортний засіб, який очікував неподалік та в подальшому діяти відповідно до вказівок, які будуть надаватися їм невстановленими особами з метою незаконного їх переправлення через державний кордон поза пунктом пропуску.
Після чого, невідомі особи на невідомому транспортному засобі доставили ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до обумовленого місця - польова місцевість, де останні побули ніч, після чого невідомі особи посилили їх до будинку місцевих жителів, який на даний час не встановлений, де очікували до 18 год. 04.12.2024 року.
04.12.2024 року близько 18 год. 00 хв. невстановлені особи у масках провели додатковий інструктаж, щодо подальших дій з метою незаконного їх переправлення через державний кордон, після чого здійснили їх супровід до лінії державного кордону, показавши їх напрямок, однак громадяни ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 слідуючи в напрямку 825 прикордонного знаку державного кордону України та Республіки Румунія, що знаходиться в адміністративних межах с. Біла Криниця, Чернівецького району Чернівецької області, на відстані 50-100 метрів від лінії державного кордону були затримані прикордонним нарядом НОМЕР_2 прикордонного загону.
20.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч.3 ст.332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;
- з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому може намагатися здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб як особисто, так і через інших осіб, з метою схилити їх до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадження, з метою уникнення покарання за скоєне;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Прокурор Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами , а саме: повідомленням працівників НОМЕР_3 прикордонного загону про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за участі свідків та іншими доказами кримінального провадження у сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши надані докази, вважаю, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , як осіб яких мав намір незаконно переправити через державний кордон України, а також інших осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому може намагатись здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб як особисто, так і через інших осіб, з метою схилити їх до зміни наданих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, з метою уникнення покарання за скоєне.
Також на думку суду існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється. На існування вказаного ризику вказує те, що підозрюваному ОСОБА_5 , в іншому кримінальному провадженні, Глибоцьким районним судом ухвалою суду від 22.11.2024 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі сто двадцять п'ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 378 500 гривень.
ОСОБА_5 після внесення застави, був звільнений з під варти та вчинив інкриміноване йому діяння, яке органом досудового розслідування кваліфікована за ч. 3 ст. 332 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючи даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на вище викладені обставини справи, вважаю, що визначення розміру застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.183 КПК України недостатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому, беручи до уваги розмір неправомірної вигоди отриманої за незаконне переправлення осіб через кордон, при цьому враховуючи, що ОСОБА_5 являється діючим військовослужбовцем сил спеціальних операцій, приймає участь у бойових діях щодо захисту Батьківщини, отримав відомчі нагороди, одружений має на утриманні двох малолітніх дітей, а також те, що ухвалою суду від 22.11.2024 року відносно нього вже був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі сто двадцять п'ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 378500 гривень, яку підозрюваний вніс, що свідчить про те, що раніше визначений розмір застави не був для нього надмірним фінансовим тягарем, ОСОБА_5 належних висновків не зробив, продовжив вчиняти діяння, аналогічні, попередній оголошеній йому підозрі, що свідчить про те, що раніше обраний розмір застави в іншому кримінальному провадженні не забезпечив належної процесуальної поведінки підозрюваного, на даний час останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки такого підозрюваного за даних конкретних обставин буде застава у розмірі чотирьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 400 гривень.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12024262020004262 від 05 грудня 2024 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 17 лютого 2025 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі чотирьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 400 (один мільйон двісті одинадцять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з громадянами ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які є свідками по справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 17 лютого 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецькій слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: