Ухвала від 20.12.2024 по справі 910/7855/24

УХВАЛА

20 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7855/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т. М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024

у справі №910/7855/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ»

про стягнення страхового відшкодування у розмірі 19 241,20 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 19 241, 20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» страхове відшкодування у розмірі 19 241,20 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №94593а0кп від 22.07.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Фольксваген», а тому Позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Сіат», яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/007888028, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 року у справі №910/7855/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовну відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, статті 236 ГПК України.

Постановою від 02.12.2024 Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 року у справі №910/7855/24 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 року у справі №910/7855/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

13.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 залишити без змін Вказана касаційна скарга була подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" 12.12.2024.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

Позов подано у 2024 році. Предметом позову у справі №910/7855/24 є стягнення страхового відшкодування у розмірі 19 241, 20 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" у поданій касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у малозначній справі, які передбачені підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що справа має значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та полягає у тому, що суди систематично позбавляють потерпілу особу права отримати завдані збитки. Скаржник зауважує, що у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів більшість справ є малозначними, отже, на думку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", через подібні рішення судів першої та апеляційної інстанцій в Україні протерпіла особа залишається незахищеною на законодавчому рівні перед особами, які повинні нести цивільно-правову відповідальність за відшкодування шкоди.

Розглянувши викладені ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" доводи щодо наявності випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження заявника про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Поряд із цим зазначені у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що справа № 910/7855/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і її розгляд Верховним Судом є необхідним для забезпечення розвитку права, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами.

При цьому під час аналізу аргументів ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" Верховним Судом взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій та враховано межі, порядок та повноваження апеляційного суду щодо розгляду справи.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Дослідивши зміст касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" не наведено переконливих аргументів, які б свідчили, що справа № 910/7855/24 має значний суспільний інтерес, оскільки незгода з ухваленим рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок його прийняття, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.

До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судами, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду першої та постанови апеляційної інстанції тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Зважаючи на викладене, подана ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, за умови наявності яких можливе відкриття Верховним Судом касаційного провадження за касаційною скаргою на судові рішення у справі з ціною позову,

що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. Відтак, підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 922/3003/23 за касаційною скаргою ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" немає.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7855/24 за касаційною скаргою ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7855/24 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Попередній документ
123928406
Наступний документ
123928408
Інформація про рішення:
№ рішення: 123928407
№ справи: 910/7855/24
Дата рішення: 20.12.2024
Дата публікації: 24.12.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (30.12.2024)
Дата надходження: 24.06.2024
Предмет позову: стягнення 19 241,20 грн.
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄМЕЦЬ А А
СУЛІМ В В
суддя-доповідач:
ЄМЕЦЬ А А
СУЛІМ В В
ЧИНЧИН О В
відповідач (боржник):
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"
Відповідач (Боржник):
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"
заявник апеляційної інстанції:
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"
Заявник апеляційної інстанції:
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"
заявник касаційної інстанції:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС"
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"
позивач (заявник):
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС"
Позивач (Заявник):
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС"
представник:
Бутенко Марія Олегівна
представник відповідача:
адвокат Овчаренко Руслан Вячеславович
суддя-учасник колегії:
БУЛГАКОВА І В
ГАВРИЛЮК О М
МАЙДАНЕВИЧ А Г
МАЛАШЕНКОВА Т М