10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"11" грудня 2007 р. Справа № 7/1614
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна",м. Новоград-Волинський Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "23" липня 2007 р. у справі № 7/1614 (суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Луцькпластмас", м. Луцьк Волинської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна",м.Новоград-Волинський Житомирської області
про стягнення 83977,81 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна", м.Новоград-Волинський Житомирської області
до Відкритого акціонерного товариства "Луцькпластмас", м. Луцьк Волинської області
про визнання договору поставки неукладеним
Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.07.2007р. у справі №7/1614 первісний позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" на користь Відкритого акціонерного товариства "Луцькпластмас" 71926,65 грн. боргу, 6097,02 грн. пені, 1135,06 грн. 3% річних, 2877,07 грн. інфляційних, 820,35 грн. витрат по сплаті державного мита та 115,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті первісного позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що, на його думку, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню в даній справі.
Зокрема, вважає, що судом не досліджено той факт, що в договорі поставки №50 від 12.07.2006 р. не досягнуто згоди щодо однієї з основних його умов - якості товару, оскільки не вказано, якому саме ГОСТу чи ТУ повинна відповідати якість товару. Посилаючись на зазначене, скаржник вважає, що названий договір поставки між сторонами є неукладеним, а місцевий господарський суд необґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову.
Крім того, ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" вказує, що оскільки в судовому засіданні 23.07.2007 р., на якому було подано як доказ лист ДП "Волинський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та прийняте рішення, не був присутній його представник, у зв'язку з чим відповідач за первісним позовом був позбавлений можливості подавати свої заперечення щодо наданого доказу, чим порушено його права, передбачені ст.22 ГПК України. При цьому, посилається на положення ст.77 ГПК України, відповідно до якої суд повинен був відкласти розгляд справи у випадку нез'явлення в судове засідання представників сторін.
Позивач за первісним позовом - ВАТ "Луцькпластмас" виклало свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиву на апеляційну скаргу (а.с.108) та в доповненнях до відзиву (а.с.115); вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В засідання суду сторони своїх представників не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 23.11.2007 р.
З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2006 р. між ВАТ "Луцькпластмас" (постачальник) та ТОВ "Виробниче об'єднання "Техна" (покупець) укладено договір поставки товару №50 (а.с.8-9), згідно якого постачальник зобов'язався виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність покупцю лист поліпропіленовий (товар), а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п.2.1 договору, обсяг, кількість та терміни поставки за даним договором передбачаються у накладних, які складаються на кожну окрему поставку і додаються до даного договору та являються його невід'ємною частиною.
В накладних, згідно п.6.1. договору, зазначається також ціна товару на кожну поставку товару.
У відповідності до п.7.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на умові 70% попередньої оплати після підписання заявки обома сторонами, решту суми покупець сплачує протягом 2 банківських днів після отримання товару.
На виконання вказаного договору, ВАТ "Луцькпластмас" за накладною №РН-0002205 від 12.10.2006 р. (а.с.10) згідно доручення серії ЯМП №586333 від 12.10.2006 р. на ім'я Єрохіної Олени Іванівни (а.с.11), поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна" лист з поліпропілену на загальну суму 138139,39 грн.
Проте, свої зобов'язання по оплаті отриманого товару ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" не виконало у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед ВАТ "Луцькпластмас" в розмірі 71926,65 грн.
У зв'язку з зазначеним, позивачем направлено ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" претензію від 01.12.2006р. (а.с.13) на суму 71926,65 грн. Проте, дану вимогу відповідач залишив без відповіді та без задоволення.
07.05.2007р. ВАТ "Луцькпластмас" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" вказаної суми заборгованості та, окрім того, 6097,02 грн. пені, 1135,06 грн. 3 % річних та 4819,08 грн. інфляційних.
07.06.2007 р. ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до ВАТ "Луцькпластмас", в якому просив визнати договір поставки товару №50 від 12.07.2006 р. неукладеним.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову та, водночас, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині суми пені та судових витрат, беручи до уваги наступне.
Зустрічний позов, як і апеляційна скарга мотивований тим, що договір між сторонами не може вважатись укладеним, оскільки в ньому сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, зокрема умови щодо якості товару.
З даного приводу слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.15 Господарського кодексу України, застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим, зокрема, для учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти.
Згідно ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу (п.1,2 ст.268 ГК України).
Як передбачено пунктом 4.1. договору №50 від 12.07.2006 р., якість та комплектність товару повинна відповідати вимогам, вказаним в заявці покупця, завіреній постачальником та повинна відповідати ГОСТу і ТУ.
Крім того, згідно пункту 10.1 договору, товар вважається зданим постачальником та прийнятим покупцем по якості - згідно якості, вказаної в сертифікаті якості постачальника, а також згідно еталону, затвердженого сторонами договору. Посилаючись на наведені умови договору, скаржник вказує, що заявками на поставку вимоги до якості товару сторонами узгоджені не були, а також не було затверджено еталон якості товару.
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи сертифікату на стрічки полімерні ТУ У 00203571-013-99 (а.с.44) вбачається відповідність предмету договору поставки як технічним умовам (а.с.46-48), так і умовам договору щодо якості товару, оскільки п.4.1. містить посилання на ГОСТ та ТУ. Про зазначене свідчить також акт експертизи №4714 Волинської торгово-промислової палати про відповідність товару за якісними показниками вимогам технічних умов (ТУ) ГОСТ (а.с.49-51).
Крім того, з листа Державного підприємства "Волинський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" №1313 від 19.07.2007р. вбачається, що згідно з Довідником Держспоживстандарту для стрічки полімерної, яка виготовляється ВАТ "Луцькпластмас" існують лише технічні умови ТУ У 00203571-013-99.
Визначення терміну "еталон якості", затвердження якого передбачено договором, сторонами не надано, а також не підтверджено необхідність затвердження такого еталону.
З даного приводу слід також зазначити, що ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" не оспорює якість товару, більше того, беручи до уваги, що, по-перше, поставлений йому товар має сертифікат якості у відповідності до умов договору; по-друге, в сертифікаті визначено технічні умови товару, існуючі лише для виготовленої відповідачем за зустрічним позовом поліпропіленової стрічки; по-третє, з матеріалів справи не вбачається звернення позивача за зустрічним позовом до ВАТ "Луцькпластмас" щодо недоліків якості товару, - судова колегія приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги є безпідставними.
Так, згідно ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором : 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Зважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом своїм правом, що передбачене наведеними положеннями Цивільного кодексу не скористався, а також прийняв товар та здійснив часткову його оплату (розрахунок, а.с.36), вбачається, що поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна" товар придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
У відповідності до п.8 ст.181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Судовою колегією взято до уваги також положення ч.3 ст.268 Господарського кодексу України, згідно якого у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Слід зазначити, що договір, в якому відсутні узгоджені сторонами істотні умови, вважається неукладеним і не може бути предметом вимог про визнання договору неукладеним, оскільки договір взагалі не відбувся, тому неможливо визнати неукладеним договір, якого не існує. Встановлення обставин про неукладеність договору визнається лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, а позови про визнання договору неукладеним визнаються такими, що не відповідають способам захисту прав та інтересів, передбачених нормами матеріального права.
Отже, судом першої інстанції дано неправильну юридичну оцінку вимозі зустрічного позову про визнання договору поставки неукладеним, оскільки судом не враховано невідповідність даної вимоги встановленим законом судовим способам захисту порушених прав та необхідність відмови в зустрічному позові саме з цих підстав.
З урахуванням вищевикладеного, правомірним є висновок суду першої інстанції як щодо узгодження сторонами в договорі поставки всіх його істотних умов, так і стосовно відмови в задоволенні позову про визнання договору поставки товару №50 від 12.07.2006 р.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна" перед позивачем за первісним позовом за договором поставки у розмірі 71926,65 грн.
Відповідно до п.11.2. договору встановлена відповідальність покупця за порушення передбачених договором умов розрахунків у вигляді неустойки в розмірі 0,2% від суми недоплати за кожен день прострочки в оплаті товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.
Зважаючи на наведене положення договору, позивачем за первісним позовом нараховано до стягнення з ТОВ "Виробниче об'єднання Техна" 6097,02 грн. пені за період з 26.10.2006 р. по 26.04.2007 р.
Проте, слід зазначити, що відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
А у відповідності до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Беручи до уваги, що в договорі сторони не обумовили строк нарахування передбаченої неустойки, а також, що зобов'язання між сторонами у справі є майново-господарськими в розумінні ст.173,174 ГК України, при обрахунку пені, в даному випадку, слід враховувати особливості застосування штрафних санкцій, передбачені ч.6 ст.232 Господарського кодексу.
Таким чином, враховуючи що в позовній заяві позивачем нараховано пеню за період з 26.10.2006 р. по 26.04.2007 р., а відповідно до положень ч.6 ст.232 ГК України, пеня може нараховуватися за період з 17.10.2006 р. по 17.04.2007 р. (6 місяців), одночасно беручи до уваги приписи ГПК України щодо неможливості суду при прийнятті рішення виходу за межі позовних вимог за відсутності клопотання про це заінтересованої сторони та межі перегляду справи в апеляційній інстанції (п.2 ч.1 ст.83 та ст.101 ГПК України), стягненню підлягає пеня, нарахована за період з 26.10.2006 р. по 17.04.2007 р.
Отже, нарахована на суму заборгованості 71926,65 грн. при обліковій ставці НБУ 8,5% (з 10.06.2006 р. по 01.06.2007 р.) за період з 26.10.2006 р. по 17.04.2007 р. (173 дні прострочки) пеня становить 5795,51 грн.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної норми, ВАТ "Луцькпластмас" заявлено до стягнення з відповідача 1135,06 грн. 3% річних та 4819,08 грн. інфляційних.
Враховуючи Рекомендації Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, суд першої інстанції правомірно відмовив в частині позовних вимог та стягнув 2877,07 грн. інфляційних, тобто, без урахування жовтня 2006 року, а також 3 % річних у розмірі 1135,06 грн.
За таких обставин, апеляційна скарга задовольняється частково; рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині стягнення 301,51 грн. пені з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у позові та змінити в частині розміру судових витрат, в решті рішення слід залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Техна", м. Новоград-Волинський Житомирської області задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 23 липня 2007 р. у справі №7/1614 скасувати в частині стягнення 301,51 грн. пені та змінити в частині розміру судових витрат, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Техна" (Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Пушкіна,48, код ЄДРПОУ 33063942) на користь Відкритого акціонерного товариства "Луцькпластмас" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76а, код ЄДРПОУ 00203571) - 71926,65 грн. боргу, 5795,51 грн. пені, 1135,06 грн. 3% річних, 2877,07 грн. інфляційних, 817,27 грн. витрат з державного мита, 114,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
В решті рішення залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.
4. Справу №7/1614 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Ляхевич А.А.
судді:
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд