Справа № 564/4204/24
19 грудня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
головуючогого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м.Костопіль клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42023182490000107 від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України ,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (дистанційно)
обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно)
захисника- адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
На розгляді Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023182490000107 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Прокурор в кримінальному провадженні ОСОБА_4 до підготовчого судового засідання подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , в якому просить продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів без права внесення застави. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у разі незастосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує ймовірність настання ризиків передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить суд задовольнити його клопотання.
Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав подане ним клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник обвинваченого-адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Крім того повідомили суд, що обвинувачений бажає продовжити військову службу в ЗСУ.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.12. 2024 року включно.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні , у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
На виконання вказаних вимог КПК України судом встановлено, що обвинуваченому інкриміновано злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, тому у суду є достатні підстави вважати, що у разі визнання ОСОБА_3 винуватим в інкримінованому злочині останній може переховуватися від суду, тобто наявний ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Також судом встановлено наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності будуть покази свідків. Крім того ОСОБА_3 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, в тому числі із військовослужбовцями В/Ч НОМЕР_1 та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації.
Наявність інших ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України судом не встановлено.
Суд вважає, що наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України дають підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду інші запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та забезпечити його належну поведінку. Враховуючи вказане, суд вважає що в разі зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, останній може переховуватися від суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання було доведено, що вищевказані ризики, які попередньо були встановлені слідчим суддею при винесенні ухвали від 30 жовтня 2024 року не зменшилися.
З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя, суд дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442.
З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, запобігання переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в межах строку, встановленого ст. 331 КПК України, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 21, 31, 35, 75, 80-82, 197, 314, 315 КПК України, суд,
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 19 лютого 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1