Справа № 562/3835/24
20.12.2024 року
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження №72024000500000070 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Здолбунів Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.200, ч.1 ст.209 КК України, -
ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, 03 квітня 2024 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в денний період часу, приблизно з 11 год. 07 хв. до 11 год. 18 хв., діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення і отримання незаконних (неконтрольованих Державою) доходів, не маючи ліцензії (дозволу) Національного банку України, надав послуги з обміну (вводу, виводу) заборонених електронних грошей шляхом використання забороненої платіжної системи «WebMoney Transfer», при цьому порушив положення наступних законів України:
Закону України «Про платіжні послуги» та «Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними», що затверджено Постановою Правління Національного банку України № 210 від 29 вересня 2022 року, якими визначено правові вимоги щодо випуску та використання електронних грошей в Україні.
Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги»:
ст.1:
*п. 14 Електронні гроші - це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж: їх емітент, та є грошовим зобов'язанням такого емітента електронних грошей;
*п. 27 комерційний агент - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору;
*п. 28 користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;
*ст. 10:
*п. 1 до надавачів платіжних послуг належать:
*1) банки, філії іноземних банків (далі - банки);
*2) платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
*3) філії іноземних платіжних установ;
*4) установи електронних грошей;
*5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
*6) оператори поштового зв'язку;
*7) надавачі нефінансових платіжних послуг;
*8) Національний банк України;
*9) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
*п. 2 надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені у частині першій цієї статті;
*п. З . Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом;
*п. 13 особи, які здійснюють діяльність без ліцензії та/або включення до Реєстру, якщо така авторизація діяльності вимагається відповідно до цього Закону;
Відповідно до «Положенням про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними»:
- п. 22 особи, які надають фінансову платіжну послугу з випуску
електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому
числі відкриття та ведення електронних гаманців, без ліцензії та/або
включення до Реєстру.
Відповідно до постанови Національного банку України № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»:
п. 15-1 заборонити:
*п.п. 1 зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури);
*п.п. 2 приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).
Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України) «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 14 травня 2021 року, введених в дію Указом Президента України від 21 травня 2021 № 203/2021 та «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введених в дію Указом Президента України від 22 травня 2024 № 340/2024, застосовано ряд обмежувальних заходів відносно УАБ «ДІД Белтік» («UAB DEED Baltic»), Литовська Республіка, м. Вільнюс, вул. Вутеніо, 4, ЛТ-03113, яке є власником та адміністратором платіжної системи «WebMoney Transfer», що виразилися у повному припиненні та забороні її діяльності на території України.
Відповідно введених в дію санкцій відносно «WebMoney» Національним банком України скасовано реєстрацію внутрішньодержавної системи розрахунків, відкликано (анулювано) ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, скасовано реєстрацію учасника платіжних систем, скасовано реєстрацію оператора послуг платіжної інфраструктури.
Незважаючи на перелічені закони та нормативні акти, нехтуючи їх положеннями ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, 03 квітня 2024 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в денний період часу, приблизно з 11 год. 07 хв. до 11 год. 18 хв., діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення і отримання незаконних (неконтрольованих Державою) доходів, не маючи ліцензії (дозволу) Національного банку України, надав послуги з обміну (вводу, виводу) заборонених електронних грошей шляхом використання забороненої платіжної системи «WebMoney Transfer».
ОСОБА_4 з метою отримання незаконного доходу за надання послуг обміну (вводу, виводу) заборонених електронних грошей, діючи без ліцензії (дозволу) Національного банку України на обмін та переказ коштів у національній валюті, без відкриття рахунків та не будучи комерційним агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей, використовуючи можливості веб-ресурсу «exchanger.money» на якому за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено заявку на придбання електронних коштів - «WMZ» (різновид заборонених електронних грошей) у сумі 143 за гривню, а саме надається послуга з обміну, вводу, виводу електронних коштів через заборонену платіжну систему «WebMoney Transfer» 03 квітня 2024 року здійснив обмін (ввід, вивід) 4975 грн. у WMZ, а саме о 11 год. 10 хв. отримав вказані кошти на власну банківську карту № НОМЕР_1 від ОСОБА_6 з банківської картки № НОМЕР_2 . Після чого, ОСОБА_4 з електронного гаманця забороненої платіжної системи «WebMoney Transfer» № Z355387398951 здійснив переказ заборонених електронних грошей в розмірі 143 одиниць в номіналі «WMZ» на електронний гаманець ОСОБА_6 №Z401377844213.
Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій, використав заборонену платіжну систему «WebMoney Transfer» та здійснив обмін (ввід, вивід) заборонених електронних грошей «WMZ».
У подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, 03 квітня 2024 року по 06 квітня 2024 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в денний період часу, діючи з корисливих мотивів та з метою легалізації коштів отриманих від незаконного (вводу, виводу) заборонених електронних грошей «WMZ» вчинив наступне:
- 03.04.2024 о 11 год. 10 хв. зараховано на картковий рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_1 , суму 4975 грн. від ОСОБА_7 для отримання заборонених електронних грошей Webmoney у розмірі 143 одиниць в номіналі «WMZ»;
- 04.04.2024 о 09 год. 13 хв. ОСОБА_4 з карткового рахунку № НОМЕР_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 970 грн. на рахунок № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Переказ власних коштів»;
- 05.04.2024 о 09 год. 33 хв. ОСОБА_4 з карткового рахунку № НОМЕР_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 283 грн. на рахунок № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Переказ власних коштів»;
- 05.04.2024 о 09 год. 33 хв. ОСОБА_4 з карткового рахунку № НОМЕР_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 2 087 грн. на рахунок № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 з призначенням платежу «Переказ власних коштів»;
- 06.04.2024 о 09 год. 33 хв. ОСОБА_4 з карткового рахунку № НОМЕР_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 1 255 грн. з призначенням платежу «Розрахунки за 06.04.2024 купівля товару в сумі 1255 (980) №карти НОМЕР_5 (hold) S1RO0K2L, Kiosk26, ZDOLBUNOV, ZDOLBUNOV.UA»;
- 06.04.2024 о 11 год. 52 хв. ОСОБА_4 з карткового рахунку № НОМЕР_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 2018 грн. з призначенням платежу «Розрахунки за 06.04.2024 видача готівкових коштів в АТМ в сумі 2000 (980) №карти НОМЕР_5 (Hold) А0104730, АТМ4730 RV ZDOLB PRIK, 2.ZHUKA ST.,ZDOLBUNIV.UA», чим вчинив легалізацію коштів отриманих від незаконної діяльності.
Дії ОСОБА_4 , які виразилися в неправомірному використанні електронних грошей та в набутті, володінні та використанні майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансової операції з таким майном, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.200, ч.1 ст.209 КК України.
06 листопада 2024 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі його захисника-адвоката ОСОБА_5 у порядку та на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.200, ч.1 ст.209 КК України, який у повному обсязі сформульованої підозри зобов'язаний беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення із застосуванням ст.70, 75 КК України, а саме у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки та конфіскацією майна, зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні з ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений та його захисник також просять укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.1 ст.200, ч.1 ст.209 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Розглядаючи у підготовчому судовому засіданні відповідно до положень ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч.4 ст.469 КПК України).
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчинених кримінальних правопорушеннях та наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним.
Що стосується додаткового покарання, передбаченого санкцією частини першої ст.209 КК України у виді конфіскації майна, то згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та положень ст.77 КК України ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням є підставою для непризначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 314, 373, 374, 394, 468-475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості, укладену 06 листопада 2024 року в кримінальному провадженні №72024000500000070 між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі його захисника-адвоката ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.200, ч.1 ст.209 КК України, та призначити йому покарання
- за ч.1 ст.200 КК України у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 /п'ятдесят одна тисяча/ грн.;
- за ч.1 ст.209 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 2 /два/ роки без конфіскації всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 2 /два/ роки без конфіскації всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази в справі, а саме:
- ноутбук чорного кольору марки «Aser» із зарядним пристроєм та мобільний телефон марки «Nokia» з карткою мобільного оператора, які належать ОСОБА_4 та передані йому на відповідальне зберігання, залишити законному володільцю.
Документи кримінального провадження №72024000500000070 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року арешт на належні ОСОБА_4 ноутбук чорного кольору марки «Aser» із зарядним пристроєм та мобільний телефон марки «Nokia» з карткою мобільного оператора - скасувати.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.
Суддя: