Справа № 534/2150/24
Провадження № 2/548/686/24
(повний текст)
16.12.2024 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Лідовець Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Листопад В. Л.,
розглянувши упорядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал", представник позивача Тараненко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
06 вересня 2024 року представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»- Тараненко Артем Ігорович через систему "Електронний суд" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 417216393 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства moneyveo.ua, обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти у сумі 22480 грн, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Ініціатором щодо укладення кредитного договору був відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами та порядком співпраці з фінансовою установою, самостійно обрав дату укладання договору, а шляхом отримання від товариства кредитних коштів та внесення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості повністю погодився з умовами кредитного договору. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачкою не був би укладений.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 22480 грн на умовах строковості (126 днів), зворотності, платності. У свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно з цим договором. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив переказ коштів у сумі 22480 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачем при оформленні кредитного договору.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021.
28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020, умови договору залишились без змін.
31 грудня 2020 року між тими ж суб'єктами укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021, дата укладення залишилась 28.11.2018 з номером №28/1118/01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року, та відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021.
03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено низку додаткових угод та продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 48197,12 грн.
05.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 05/07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № № 417216393 від 29.03.2021.
Позивач стверджує, що відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021 не погашена.
Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 48197,12 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Ухвалою судді Комсомольського міського суду Полтавської області Морозовим В. Ю. справа була передана за підсудністю до Хорольського районного суду Полтавської області.
16.10.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено Лідовець Т. М.
21.10.2024 ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. У позовній заяві просив суд про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав повністю, проти заочного ухвалення рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, належно був повідомлений про дату, час, місце проведення судового засідання.
Представник відповідача Чубенко Ж. А. у судове засідання не з'явилася, подала до суду відзив, в якому просила застосувати строк позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та відмовити позивачу у задоволенні його позивних вимог в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд встановив, що 29.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 417216393 у формі електронного документу з використанням електронного підпису MNV6R22U, за змістом якого на банківську картку відповідача, зазначену ним при укладенні заяви-анкети про приєднання до кредитного договору, перераховуються кошти в сумі 22 480 грн строком на 126 днів зі сплатою 237,25 процентів річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Пунктом 1.6 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за кредитним договором, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних (базовою процентною ставкою), що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним, починаючи з наступного дня, що слідує за датою платежу.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, кошти у сумі 22 480 грн були перераховані відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням № c2cb86e7-e9fb-460d-88be-967a08b16ea3 від 29.03.2021, а також довідкою Приватбанку 06-2/24.
Згідно з розрахунку заборгованостей за № 417216393 від 29.03.2021, підготовленого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість позичальника складає 22 480 грн - за тіло кредиту, заборгованість за нарахованими відсотками - 22 502 грн, а всього 44 982,48 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, дію цього договору було продовжено згідно Додаткової угоди № 19 від 28.11.2019, Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 та Додаткової угоди № 27 від 31.12.2021. Умовами додаткових договорів продовжувався строк дії Договору факторингу № 28/1118-01, однак усі інші умови договору факторингу не змінювалися. Відповідно до умов Додаткового договору № 26, 27 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021, що підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому 03.08.2021 та 30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» були укладені Додаткові угоди № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, відповідно до умов яких до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021.
Згідно з розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «Таліон Плюс», за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021 на момент відступлення заборгованість ОСОБА_1 становить 48197,12 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 22480 грн, заборгованості за нарахованими відсотками - 25 717,12 грн.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 9 від 30.05.2023 як додатку до договору факторингу № 05/0820-01 від 5.08.2020 та додаткової угоди №3 до нього від 03.08.2021, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 48197,12 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 22480 грн, заборгованості за нарахованими відсотками - 25 717,12 грн.
05.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 05/07/2024, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021.
Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників та Реєстру боржників до договору факторингу № 05/07/2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 48197,12 грн.
Згідно з випискою з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021, наданою ТОВ «Юніт Капітал», станом на 15.07.2024 (включно) заборгованість відповідача складає 48197,12грн, з якої 22480 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 25717,12 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 12ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 512ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 627ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини першої статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною першою статті 641ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша, друга, статті 1046 ЦК).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 12Закону України«Про електроннукомерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;
3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частинами першою та другою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526, 629ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог частини першої статті 530ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Указаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року у цивільній справі № 444/9510/12.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
Суд доходить до висновку, що стороною позивача доведено факт погодження між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем всіх істотних умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов'язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Отже, виходячи з принципу правомірності даного правочину, який не визнано судом недійсним, у позичальника ОСОБА_1 виникло зобов'язання з повернення одержаного кредиту.
Аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ні первісному кредитору, ні позивачу не повернуті, що підтверджується таблицею розрахунку заборгованості за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2021, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку заборгованості, станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідачки перед позивачем складає 48197,12 грн. Наданий позивачем вказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором належним чином оформлений та відомостей про включення до розміру заборгованості за тілом кредиту інших платежів не містить.
Відповідач та його представник у відзиві не оспорювали розрахунок заборгованості.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає доведеним факт існування між сторонами у справі договірних зобов'язань та невиконання обов'язку відповідача з повернення кредитних коштів, внаслідок чого в ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка становить 48197,12 грн, з яких 22 480 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25 717,12 грн - сума заборгованості за відсотками і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд відхиляє клопотання представника відповідача Чубенко Ж. А. про застосування позовної давності, яка, на думку сторони, сплинула 04.08.2024, з огляду на таке.
Відповідно до статті 256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме статтями 232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідний карантин скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач звернувся до суду 06.09.2024 з вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеного 29.03.2021 зі строком на 126 днів. Перебіг строку позовної давності за заявленими до ОСОБА_1 вимогами розпочався з 04.08.2021 року, закінчення 3-річного терміну припадає на 04.08.2024, однак з урахуванням положень пункту 12 Розділу «Прикінцевих і Перехідних положень» ЦК України, цей продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем в межах строків позовної даності та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422, 40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4282 від 02.08.2024.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідачки на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн на підставі: Договору про надання правничої допомоги № 05/07/24-02 від 05.07.2024 та Додаткової угоди № 1 від 05.07.2024 до договору; Акту прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги від 05.07.2024; протоколу погодження вартості послуг до Договору № 05/07/24-02 від 05.07.2024.
Суд, проаналізувавши надані докази, доходить до таких висновків.
Відповідно до частин другої та третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Витрати позивача на правову допомогу наведені в орієнтовному розрахунку судових витрат в тексті позовної заяви та, на думку суду, підтверджуються належними та допустимими вищенаведеними доказами, розмір вказаних витрат відповідає характеру та обсягу дій, вчинених представником позивача у справі, не є завищеними чи необґрунтованими та є цілком пропорційними предмету спору та складності справи, тому мають бути стягнуті із відповідача на користь позивача.
Оскільки позов майнового характеру задоволено повністю, тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн підлягають стягненню із відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", представник позивача - Тараненко Артем Ігорович до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Юніт Капітал" (адреса: вул. Рогнідинська, 4 літера А, офіс 10, місто Київ, код ЄДРПОУ: 43541163) суму заборгованості за кредитним договором № 417216393 від 29.03.2024 в розмірі 48197( сорок вісім тисяч сто дев'яносто сім) гривень, 12 копійок, що складається із заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту) в сумі 22 480 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 25717 (двадцять п'ять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 12 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса: вул. Рогнідинська, 4 літера А, офіс 10, місто Київ. код ЄДРПОУ: 43541163).
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович (адреса: вул. Юрія Поправки, 6, офіс 21, місто Київ, РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Представник відповідача:адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна (адреса: вул. Шевченка, 43А, с. Вишняки, Лубенського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_4 , Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діялністю №1414 від 25.06.2014).
Повний текст рішення складений 20 грудня 2024 року.
Суддя Т. М. Лідовець