Справа № 548/2263/24
Провадження № 2-о/548/81/24
(повний текст)
19.12.2024 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого- судді Лідовець Т. М.,
з участю секретаря судового засідання - Листопад В. Л.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника- адвоката Йовдія Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Йовдій Дмитро Васильович за участі заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
Представник зявника ОСОБА_1 - адвокат Йовдій Д. В. звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вказаною заявою, в якій просив: встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з її братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У вказаній заяві представник заявника вказує, що старший сержант ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_4 потрапив під ворожий обстріл з танку поблизу н. п. Левадна Токмацького району Запорізької області та загинув внаслідок поранень, несумісних з життям.
ОСОБА_2 був її рідним братом, з яким вона з народження проживала разом з батьками у с. Новий Байрак, Лубенського раойну Полтавської області. В подальшому сім'я переїхала до АДРЕСА_1 .
У 2001 році брат заявниці ОСОБА_2 переїхав до міста Київ, де влаштувався на роботу та зареєстрував своє місце проживання у гуртожитку. Цього ж року заявниця одружилася та змінила прізвище на " ОСОБА_3 ", в шлюбі народилась донька ОСОБА_4 . У 2012 році заявниця повністю припинила шлюбні відносини з чоловіком ОСОБА_5 , який переїхав проживати в інше місце.
У період з 2001 по 2015 роки ОСОБА_2 підтримував тісний зв'язок із сестрою, батьком та племінницею. З 2015 року залучений до участі в антитерористиній операції, у зв'язку з чим з червня 2015 року він звільнився з роботи у місті Києві, та повернувся на постійне місце проживання до АДРЕСА_1 , разом із заявницею, її донькою та їх батьком ОСОБА_6 . Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . До моменту загибелі ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Між заявницею та її братом ОСОБА_2 завжди були дружні, теплі відносини. За життя ОСОБА_2 не створив власної сім'ї та не мав своїх дітей, тому вважав своєю сім'єю заявницю, а його племінницю ОСОБА_4 рідною донькою. Вони проживали однією сім'єю, мали спільний побут та бюджет.
У зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , заявниця, яка є рідною сестрою загиблого та членом його сім'ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України (як особи, які проживали разом із загиблим, мали спільний побут, взаємні права та обов'язки, і відповідно були членом його сім'ї), звернулися до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Проте, як вбачається з пункту 11 витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України і розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразовох грошової допомоги та компенсаційних сум № 20/д від 26.07.2024, заявниці повернуто документи на доопрацювання.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 липня 2024 року № 20/д, документи заявниуі ОСОБА_1 повернені на доопрацювання, оскільки вони не містили доказів (у розумінні СК України), що заявники були членами сім'ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факт спільного проживання, ведення спільного господарства, та наявності між ними взаємних прав та обов'язків) (а. с. 19).
Встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю необхідно заявниці для подальшої реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченою Постановою КМУ № 168 він 28.02.2022 року.
11 жовтня 2024 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі.
15 листопада 2024 року представником заявниці ОСОБА_1 - адвокатом Йовдієм Д. В. подано клопотання про виклик свідків.
18 листопада 2024 року ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області клопотання про виклик свідків задоволено.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, належно повідомлявся про дату, час та місце слухання справ. Жодних заяв чи клопотань суду не надано.
Представник заявниці - адвокат Йовдій Д. В. підтримав викладені в заяві вимоги та їх обгрунтування, звертаючи увагу суду на ті докази, що підтверджують, що справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки відсутній спір про право. Зокрема акцентував увагу на останні два докази, а саме витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про відстуність актового запису про шлюб на ім'я ОСОБА_2 ; а також актового запису про народження, який свідчив б про те, що ОСОБА_2 , є батьком дитини.
Заявниця ОСОБА_1 , яка відповідно до статті 234 ЦПК України, допитана в якості свідка, суду пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 . Після смерті батьків вони були єдиними спадкоємцями та жили як одна сім'я. З 2000 року ОСОБА_7 працював у місті Києві, проживав у грутожитку де був зареєстрований. Однак постійно приїздив додому в м. Хорол. З початку АТО у 2015 році ОСОБА_7 пішов добровольцем, у гуртожитку не проживав, однак кімната за ним числилася. Від початку військової служби та до моменту загибелі, всі періоди відпустки та увільнень він приїжав в м. Хорол до помешкання по АДРЕСА_1 , де живе вона та її донька ОСОБА_8 . Його особисті речі, предмети побуту знаходяться у цій квартирі й досі. Вони разом вели спільне господарство, здійснювали ремонт у квартирі, вели витрати по утриманню помешкання, він регулярно перераховував на її банківську картку кошти, які використовувалися на оплату комунальних послуг, придбання предметів побутового вжитку, а також на оплату навчання її доньки, його племінниці ОСОБА_8 . Про те, що вона є його членом сім'ї, свідчать і дії військової частини в якій служив ОСОБА_7 , зокрема сповіщення про смерть брата було оголошено їй по телефону майором цієї частини, письмове сповіщення про смерть надійшло на її ім'я. Після загибелі на її банківську картку було перераховано 300 000 гривень зарплати ОСОБА_9 .
Ззаначила, що займалася похованням брата, всі виплати по похованню брата здійснювалися на її банківських рахунок.
Свідок ОСОБА_10 , вказала про те, що вона є хресною матір'ю доньки ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , та має дружні відносини із заявницею. Зазначила, що з 2000 років ОСОБА_7 працював у Києві, але весь час приїжав додому в Хорол, після початку АТО і до моменту загибелі у періоди увільнення та відпусток проживав із сестрою в м. Хорол. Особисті речі ОСОБА_12 вона бачила в квартирі по АДРЕСА_1 , і вони до цього часу там зберігаються. Повідомлення про загибель ОСОБА_9 вона дізналася від ОСОБА_13 , і всі виплати у зв'язку із цим здійснювалися на її ім'я, і сестра займалася похованням брата. Брат завжди приїздив один, інших членів сім'ї окрім сестри і племінниці у нього не було.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 поянив, що він є сусідом. Вказав, що відносини між братом і сестрою були дуже хороші, один одного підтримували, спільно вели побут. ОСОБА_15 брав участь у вихованні племінниці. Сам ОСОБА_7 не був одружений, його сім'єю була сестра та її донька. З моменту залучення до військової служби у 2015 році до моменту загибелі ОСОБА_7 приїздив в м. Хорол до сестри та її доньки, і там проживав. Похованням займалася сестра ОСОБА_13 .
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 старший розвідник радвотелефоніст 3 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 потрапив під обстріл з танку поблизу н. п. Левадна Токмацького району Запорізької області та загинув внаслідок поранень несумісних із життям, що підтверджується Сповіщенням № 7 від 17.05.2022, та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19 травня 2022 року Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а. с.15,16).
Причиною смерті ОСОБА_2 стало «грубе порушення анатомічної цілості тіла, не сумісне з життям;вибухова травма, ушкодження внаслідок військових дій, передбачених заокном», що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 167 від 18.08.2022 року(а.с.17).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31 травня 2022 року, старшого сержанта ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу військової частини, зазначено, що смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в умовах воєнного стану (а.с. 18).
У зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 , заявниця звернулася до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 липня 2024 року № 20/д, документи заявниці ОСОБА_1 повернені на доопрацювання, оскільки вони не містили доказів (у розумінні СК України), що заявники були членами сім'ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факт спільного проживання, ведення спільного господарства, та наявності між ними взаємних прав та обов'язків) (а. с. 19).
Факт спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_2 , станом на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 підтверджується наступними доказами.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03 липня 1980 року та копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 11 вересня 1979 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , є рідними братом і сестрою, їх матір'ю вказана ОСОБА_16 а батьком ОСОБА_6 (а.с. 13, 14).
З народження заявниця проживала з братом ОСОБА_2 та батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_16 у с. Новий Байрак Лубенського (на той час Хорольського) району Полтавської області. Сім'я переїхала до м. Хорол Полтавської області, де почали проживати у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
В 1996 році квартира була приватизована на 4-х членів сім'ї в рівних частках по , а саме на: ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на житло, виданим Фондом комунального майна Хорольської міської ради відповідно до розпорядження (наказу) № 410 від 17.11.1994 року( а. с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_7 їхня мати ОСОБА_16 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 13 лютого 2000 року виданого відділом РАГС Хорольського районного управління юстиції Полтавської області(а.с.23).
02 вересня 2000 року заявниця одружилася та змінила прізвище на " ОСОБА_3 ", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 02 вересня 2000 року виданого виданим 02.09.2000 року Андріївською сільською радою Хорольського району Полтавської області( а. с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_8 у шлюбі народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 01 березня 2003 року, виданого Відділом РАГС Хорольського районного юстиції Полтавської області 01.03.2003 року (а. с.21).
З 2015 року ОСОБА_2 залучений до участі в антитерорестичній операції, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_8 від 28.04.2015 року, у зв'язку з чим з червня 2015 року він звільнився з роботи у м. Києві, що підтверджується витягом з його тружової книжки, та повернувся на постійне місце проживання до м. Хорол. Полтавської області, де проживав у квартирі по АДРЕСА_1 . до загибелі разом із заявницею, її донькою та їх батьком (а. с. 28).
У 2016 році помер батько заявниці та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_9 , виданого 15.09.2016 року Виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області (а. с.24).
Після смерті матері ОСОБА_16 у 2000 році оформленням спадщини на належну їй частку квартири ніхто не займався. Після смерті батька ОСОБА_6 у 2016 році заявниця та ОСОБА_2 в порядку спадкування оформили право власності на квартиру (одночасно частку матері та батька) в рівних частках по , що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за законом №135/2018 від 05.06.2018, копією свідоцтва про спадщину за законом № 64/2017 від 05.06.2018 року, та будучи співвласниками квартири, продовжили спільно проживати у ній однією сім'єю (а. с 25,26).
При цьому після загибелі ОСОБА_2 , заявниця успадкувала належну йому частку квартири, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом № 14/2022 від 22.03.2023 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зоріною С.М. (а. с. 19).
Крім того, як вбачається зі Свідоцтва про спадщину за законом №135/2018 від 05.06.2018, єдиним спадкоємцем щодо майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є його сестра ОСОБА_1 (а. с. 26).
Згідно з копією акта від 02.06.2022 року, складеного комісією в складі депутата міської ради Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області - Ю.Бойко, сусідів: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , дійсно проживав у квартирі АДРЕСА_1 разом із своєю сестрою - ОСОБА_1 та племінницею ОСОБА_4 ( а. с.27).
Після смерті батьків, починаючи з 2016 року, заявниця та племінниця були єдиною родиною померлого ОСОБА_2 до його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вони вели спільне господарство, разом проводили ремонтні роботи, разом купували продукти та готували, розділяли між собою обов'язки в побуті, разом оплачували комунальні платежі і мали спільний бюджет.
Як вбачається із виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_10 відкритому АТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , в що в період 2018 року по травень 2022 року від ОСОБА_20 на її картковий рахунок регулярно здійснювались перекази грошових коштів (а.с. 30-33).
У сповіщенні про загибель ОСОБА_21 та у Наказі командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 144 від 31.05.2022 року, ОСОБА_1 зазначена як член сім'ї ОСОБА_2 (а. с. 17,18).
Похованням ОСОБА_2 займалась саме його сестра ОСОБА_1 , що підтверджується показаннями свідків, наданими у судовому засіданні.
Згідно із копіями витягу з Державного реєстру актів цивільного стану дані про актовий запис про шлюб на ім'я ОСОБА_2 відсутні; згідно з копією актового запису про народження який свідчив б про те, що ОСОБА_2 , є батьком дитини, відсутні (а. с.56,57).
На підставі частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Згідно зі статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на момент виникнення права на отримання грошової допомоги в зв'язку з загибеллю військовослужбовця у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», п.2 встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених в пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова допомога з розмірі 15000000 грн., яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно із частиною четвертою статті 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Виходячи з аналізу статті 3 СК України, сім'єю є соціальна група, яка не обов'язково складається з людей, які перебувають у шлюбі. Сім'ю також є соціальна група осіб, поєднаних спільним побутом, які здійснюють свою життєдіяльність на основі спільного економічного, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
У пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають та ведуть спільне господарство.
Для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю необхідно довести ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, покази свідків.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У судовому засіданні встановлено, що загиблий ОСОБА_2 проживав із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами та показаннями свідків, наданими у судовому засіданні.
Окрім того, ОСОБА_2 вказав заявника як члена сім'ї та найближчу родичку під час проходження військової служби, адже саме на ім'я ОСОБА_1 було направлено сповіщення про факт загибелі ОСОБА_2 , що підтверджується копією сповіщення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_2 станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 знайшов своє підтвердження.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З вищенаведеного вбачається, що факт, який просить встановити заявниця, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці та можливість безперешкодної реалізації її особистих прав, а саме права на отримання одноразової грошової допомоги після смерті брата.
Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов'язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги заявниці законні та обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Йовдій Дмитро Васильович за участі заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав та обов'язків сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_11 , зі своїм братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визнати сестру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_11 , членом сім'ї її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 );
представник заявника: ОСОБА_22 (адреса: АДРЕСА_2 , Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 548 від 01.08.2011 р.);
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_11 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_12 ).
Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.
Суддя Т. М. Лідовець