Справа № 544/2849/24
пров. № 3/544/803/2024
Номер рядка звіту 305
20 грудня 2024 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Ощинської Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої у АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , непрацюючої, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 16.09.2024, орган, що видав 5335, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
10 грудня.2024 року до суду надійшов адміністративний матеріал щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №029208 від 10.12.2024 за ст. 173 КУпАП складеного ДОП СП ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Півоваровим Д.О., вбачається, що ОСОБА_1 01.12.2024 о 11 год. 50 хв., перебуваючи у АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 . Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, прочас та місце розглядом справи повідомлена належним чином. Клопотань про перенесення розглядом справи до суду не надходило. У поясненні доданому до протоколу про адміністративне правопорушення зазначила, що 01.12.2024 близько 11 год. 40 хв. ОСОБА_2 неправомірно зайшла на територію по АДРЕСА_2 , почала погрожувати їй і її дітям, вчинила бійку на очах у поліцейських, яка була ними призупинена.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч. 1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються у активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо - виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, не зазначено якими саме діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства, наслідком якого є відповідальність за ст. 173 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 01.12.2024 близько 11 год. 40 хв. його колишня дружина неправомірно зайшла не територію, де він спільно проживає з дружиною і двома неповнолітніми дітьми і вчинила бійку з його дружиною.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 01.12.2024 близько 11 год. 30 хв. приїхала до колишнього чоловіка забрати свої речі. Під час чого у неї виник конфлікт з його теперішньою дружиною. Речі вона не забрала, конфлікт не провокувала. У ході конфлікту висловлювалася нецензурною лайкою.
До матеріалів протоколу не долучено доказів, що територія, на якій відбулася суперечка є громадським місцем.
В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 не представлено.
Вказані факти свідчать про безпідставність та неправомірність складеного протоколу.
Статтею 62 ч. 3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, керуючись ст.ст. 173, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.О.Ощинська