Дата документу 10.12.2024Справа № 554/4406/24
Провадження № 2/554/3975/2024
10 грудня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
при секретарі судових засідань - Рябченко В.В.,
за участю представника позивача - Маслій А.А.,
відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Карнаух С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії, -
26.04.2024 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Гр. ОСОБА_1 звернулась 11.08.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 21.08.2023 №163750019742 призначено пенсію за віком ОСОБА_1 з 11.08.2023. Розмір пенсії склав 4284,10.
В результаті перевірки електронної пенсійної справи заявниці, здійснюваної контролюючими органами соціального захисту населення, виявлено безпідставне зарахування страхового стажу з 10.08.2001 по 30.08.2001 та з 01.01.2002 по 30.09.2002, не підгвердженого даними індивідуальних відомостей про застраховану особу або іншими додатковими документами.
Управління переглянуто рішення щодо призначення пенсії ОСОБА_1 , та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 01.11.2023 №163750019742 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Страховий стаж ОСОБА_1 встановлено тривалістю 28 років 2 місяці 14 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно «з трудовою книжкою від 20.08.1980 серії НОМЕР_1 з 20.08.2001 по 30.09.2002 в |ПП “Аввалон», оскільки записи трудової книжки не підтверджено даними персоніфікованого обліку.
На підставі службової записки від 02.11.2023 №31865/03-16 виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено до з'ясування з 01.11.2023.
Внаслідок безпідставного призначення пенсії виникла переплата пенсії в розмір 11470,33 грн. за період з 11.08.2023 по 31.10.2023.
Просив стягнути з відповідача переплату в розмірі 11470,33 грн на рахунок Пенсійного фонду України.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду.
У відзиві на позов відповідач заперечувала щодо позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,вважала позов незаконним та необґрунтованими, таким, що не підлягає до задоволення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач заперечувала щодо позовних вимог та просила відмовити у позові.
Представник відповідача адвокат Карнаух С.В. у судовому засіданні щодо позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду віл 24.04.2024 у справі за №440/3301/24 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовільнений частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області№163750019742 від 01 листопада 2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 10.08.2001 по 30.08.2001 року та з 01.01.2002 по 30.09.2002 в Приватному підприємстві науково-виробничому центрі «Авалон», в іншій частині позову відмовлено.
Рішення набрало законної чинності 12.06.2024року.
Позивачем сформовані та направлені лист-виклик від 09.11.2023 за №1600-0215-8/81553 із зазначенням шляхів її погашення та претензія №1600-0802-8/95102 від 25.12.2023 року щодо добровільного повернення суми переплаченої пенсії в розмірі 11470,33 грн.
Положеннями ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.
Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Згідно з ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або ненадання інформації, обов'язковість подання якої передбачена законодавством.
Закон встановлює два виключення з цього правила: по - перше , якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по - друге , у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
У постанові від 21.02.2022 у справі №173/424/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 103 Закону України « Про пенсійне забезпечення», за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії). Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які було відомо пенсіонеру.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 2 ст.77 ЦПК України).
Зміст ст.89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, законом саме на позивача покладено процесуальний обов'язок доведення наявності вказаних вище порушень зі сторони пенсіонера та його вини у надмірній виплаті пенсії.
Проте, незважаючи на вказані вимоги ч.1 ст.81 ЦПК України, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження наявнсті рахункової помилки з боку позивача, або вини відповідача у тому, що йому, виплачувалась пенсія у надмірному розмірі, або існування зі сторони відповідача будь-яких зловживань, фактів подання недостовірної інформації чи неподання відповідної інформації.
Як встановлено судом, недобросовісності з боку набувача пенсії позивачем не доведено, доказів на підтвердження такої не надано, зроблений перерахунок пенсії не пов'язаний з навмисними діями чи навмисною бездіяльністю відповідача, навпаки, як вбачається з матеріалів справа така пенсія призначена відповідачу на виконання рішень суду у звязку із тим, що позивачем не було призначено пенсію відповідачу раніше в добровільному порядку.
Крім того, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справах «Пінкова проти Чеської Республіки», «Гаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо судових витрат.
Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Судом встановлено, що ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду та задоволено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судом рішення по суті справи.
Отже, відповідно до положень п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. ст. 268, 273, 141, 354-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про відшкодування надмірно виплаченої пенсії - відмовити.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 20.12.2024 року.
Суддя Н.В.Тімошенко