Дата документу 20.12.2024Справа № 554/14349/24
Провадження № 1-кс/554/13194/2024
20.12.2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010001367 від 08.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із змісту поданого клопотання слідує, що слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170010001367 від 08.11.2024за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №261 від 15.09.2024, солдата ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву 4 взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що з 15.09.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця, або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан, який продовжено станом на теперішній час.
Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на посаді солдата резерву 4 взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників 23.09.2024, приблизно о 21 год. 00 хв., самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 та попрямував за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , при цьому час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину НОМЕР_1 , або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 , умисно, самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та незаконно перебував за її межами, понад три доби, з 21 год. 00 хв. 23.09.2024 по 14 год. 00 хв. 19.12.2024.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
Актом службового розслідуванняза фактом самовільного залишення розташування військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 від 08.10.2024;
ОСОБА_7 командира роти резерву рядового складукапітана ОСОБА_8 за фактом залишення ОСОБА_4 розташування підрозділу;
Допитами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 20.11.2024;
Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 19.12.2024;
Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у тому числі допити свідків, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.
Аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження, сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:
1. Так, ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні.
Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, існує ризик здійснення тиску на вказаних осіб з боку підозрюваного.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1
ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3. Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та адвокат в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, адвоката, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
19.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ, Луганської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді солдата резерву 4 взводу резерву роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
У подальшому, 19.12.2024 солдат ОСОБА_4 був затриманий представниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.
У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що останній, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк десяти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров'я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.
Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та має бути призначений у розмірі, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.
В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ст.194 КПК України.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170010001367 від 08.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ, Луганської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді солдата резерву 4 взводу резерву роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Строк тримання під вартою рахувати з 19 грудня 2024 року з 14 год. 10 хв.
Строк дії ухвали - до 14 год. 10 хв. 15 лютого 2025 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , визначених КПК України обов'язків.
Призначити заставу в розмірі 90840 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855 .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проходження служби, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця знаходження; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : ОСОБА_1