Дата документу 11.12.2024Справа № 554/2884/21
Провадження № 2/554/1486/2024
11 грудня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Гайтоти І.М., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Яресько Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, про визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до Октябрського районного суду м.Полтави із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин, про визнання права власності в порядку спадкування.
Просили встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 являється двоюрідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 15 липня 2020 року серія НОМЕР_1 .
Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 являється двоюрідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 15 липня 2020 року серія НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви вказували, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла двоюрідна сестра позивачів ОСОБА_6 у віці 82 роки, про що 15 липня 2020 року складено відповідний актовий запис № 995, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть, видане Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 15 липня 2020 року серія НОМЕР_2 .
Позивачами в установлений законом шестимісячний строк було подано до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяни Олексіївни заяви про прийняття спадщини.
Після спливу шестимісячного строку позивачі звернулися до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяни Олексіївни з заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяною Олексіївною було видано позивачам постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 11/02-31 від 13.01.2021 року.
Зокрема у вищевказаній постанові зазначено, що 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяною Олексіївною заведена спадкова справа № 19/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , місце реєстрації на день смерті якої було: АДРЕСА_1 .
Також у постанові зазначено, що спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом, оскільки з наявної інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 22.09.2020 року № 61757873, вбачається, що померла заповіт не склала, тому спадкування відбуватиметься за законом.
Згідно закону, спадщину прийняли: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від належної їй частки у спадщині на користь ОСОБА_4 . Інших спадкоємців, які б подали заяви про прийняття чи відмову від спадщини у встановлений законом строк, немає.
Слід відмітити, що в матеріалах спадкової справи відсутні будь-які докази щодо родинних відносин з померлою, згідно з якими буде визначено, до якої черги спадкування відносити заявників (ст. 1261 ЦК України перша черга ст. 1262 ЦК України друга черга, ст. 1263 ЦК України третя черга, ст. 1264 ЦК України четверта черга, ст. 1265 ЦК України п'ята черга, ст. 1266 ЦК України за правом представлення).
На підставі вищевикладеного постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №11/02-31 від 13.01.2021 року відмовлено громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у видачі на їх імена свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що ними не подано всі належні документи, які б доказували родинні відносини:
-ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються двоюрідними братами ОСОБА_6 , отже, це є п'ята ступінь спорідненості, а отже позивачі відносяться до п'ятої черги спадкування за законом, відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, в якій вказано, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при чому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
У ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народилося три доньки, ОСОБА_9 (1915 р.н.), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (1909 р.н.).
Потім вони всі вийшли заміж та стали відповідно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Мається свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3 від 09.11.1950 року про одруження ОСОБА_15 та ОСОБА_9 22.03.1950 року, відповідно до якого ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_12 .
У ОСОБА_12 народилося два сина, які є позивачами по даній справі, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та є рідними братами.
У ОСОБА_13 народилася донька ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та є спадкодавцем по даній справі.
У ОСОБА_6 , спадкодавця, дітей не було.
Тобто ОСОБА_6 , спадкодавець та позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є двоюрідними братами та сестрою.
ОСОБА_14 народила двох доньок ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). та ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ). ОСОБА_16 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_18 . ІНФОРМАЦІЯ_8 вона померла. ОСОБА_17 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_5 .
Тобто ОСОБА_18 та ОСОБА_5 є двоюрідними сестрами позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В зв'язку з тим, що всіх документів необхідних для підтвердження родинних відносин для прийняття спадщини не має, а також враховуючи, що третій спадкоємець ОСОБА_4 , який є двоюрідним племінником спадкодавця, забрав всі документи та робить всі спроби одноособово отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, позивачі були змушені звертатися в різні інстанції для здобуття необхідних документів для підтвердження своїх родинних відносин.
Для підтвердження факту родинних відносин ОСОБА_1 20.08.2020 року звернувся з заявою до Державного архіву Полтавської області з проханням видати архівну довідку про народження із зазначенням батьків ОСОБА_10 .
В свою чергу Державний архів Полтавської області на заяву від 20.08.2020 року надав відповідь від 25.08.2020 року № 04-13/778, якою повідомили, що метричні книги для запису народжених, одружених, померлих парафіян Богоявленської православної церкви с.Супрунівка Полтавського повіту Полтавської губернії за 1802-1918 рр. на зберігання до Державного архіву Полтавської області не надходили, у зв'язку з чим немає можливості надати архівну довідку про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та взяти відомості про її батьків.
Та зазначено, що значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини (1941-1943 рр.) нацистськими загарбниками.
Також для підтвердження факту родинних стосунків ОСОБА_1 20.08.2020 року звернувся з заявою до Державного архіву Полтавської області з проханням видати архівну довідку про народження із зазначенням батьків ОСОБА_9 .
В свою чергу Державний архів Полтавської області на заяву від 20.08.2020 року надав відповідь від 25.08.2020 року № 04-13/779, якою повідомили, що в алфавітних книгах реєстрації метричних і актових записів громадянського стану про народження м. Полтава Полтавського повіту (округу) Полтавської губернії за 1891 - 1925 рр., які надійшли на зберігання до Державного архіву Полтавської області, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 не значиться.
Метричні книги для запису народжених, одружених, померлих парафіян Богоявленської православної церкви с. Супрунівка Полтавського повіту Полтавської губернії за 1802-1918 рр., православних церков м. Полтава Полтавського повіту Полтавської губернії за 1914 - 1918 рр. у державному архіві відсутні.
Та зазначено, що значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини (1941-1943 рр.) нацистськими загарбниками.
Також позивач ОСОБА_1 звертався до Державного архіву Полтавської області з заявою від 29.10.2020 року щодо отримання підтверджуючих документів про укладення шлюбу ОСОБА_20 та ОСОБА_10 .
В свою чергу Державний архів Полтавської області на заяву від 29.10.2020 року надав відповідь від 03.11.2020 року № 04-13/1027 якою повідомили, що у книзі реєстрації актових записів громадського стану про одруження жителів м. Полтава Харківської (нині Полтавської) області за 1935 рік, яка надійшла на зберігання до Державного архіву Полтавської області, актового запису про шлюб гр. ОСОБА_21 з гр. ОСОБА_10 немає.
Книги реєстрації актових записів громадянського стану про одруження жителів м. Полтава (нині Полтавської області) за 1926 - 1934, 1936 - 1941 рр. у державному архіві відсутні.
Та повідомили, що значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини (1941-1943 рр.) нацистськими загарбниками.
Позивачі не мають всіх необхідних документів, які б підтверджували родинні стосунки з спадкодавцем, в зв'язку з чим змушені звернутися до суду, щодо встановлення факту родинних відносин.
Факти, про встановлення яких просять позивачі, мають для них юридичне значення, що дозволяє їм отримати спадщину.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави 29 квітня 2021 року провадження по цивільній справі про встановлення факту родинних відносин відкрито, призначено справу до підготовчого засідання.
24.06.2021 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява в якій просив встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_22 є його двоюрідною тіткою, а ОСОБА_4 є двоюрідним племінником ОСОБА_6 , а також що ОСОБА_22 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 . В обґрунтуванні вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла двоюрідна тітка по материнській лінії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка мешкала за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 15 липня 2020 року. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на майно, яке складається з квартири, в якій вона мешкала за адресою АДРЕСА_1 . З метою отримання належної ОСОБА_4 спадщини, що належала його двоюрідній тітці, він звернувся з заявою від 22.09.2020 до приватного нотаріуса Смоковенко Тетяни Олексіївни. Нотаріусом заведено спадкову справу №19/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , місце реєстрації на день смерті якої було АДРЕСА_1 . Спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом, оскільки з наявної інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти, спадкові договори) від 22.09.2020 року №61757873, вбачається що померла заповіт не склала, тому спадкування відбуватиметься за законом. Однак, у зв'язку з тим що в матеріалах спадкової справи відсутні будь - які докази, щодо родинних відносин з померлою, ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.01.2021 №12/02-31 нотаріусом ОСОБА_23 відмовлено у видачі свідоцтва.
21.07.2021 року від позивачів надійшов відзив по справі, в обґрунтуванні якого вказували, що позивач за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви додає копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 12/02-31 від 13.01.2021 року видану приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяною Олексіївною, якою відмовлено громадянину ОСОБА_4 у видачі на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , у зв'язку з тим, що ним не подано всі належні документи, які б доказували родинні відносини:
-ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_6 .
В свою чергу у своїх позовних вимогах ОСОБА_4 прохає суд встановити факт про те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 є двоюрідною тіткою (по материнській лінії), а позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 є двоюрідним племінником (по материнській лінії) ОСОБА_6 . Не зрозуміло позовні вимоги ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 , а саме «що ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою (по материнській лінії) - ОСОБА_5 , а та також є двоюрідною сестрою ОСОБА_6 (по материнській лінії)».
Адже, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У ОСОБА_4 не має повноважень звертатися в інтересах ОСОБА_5 до суду з даним зустрічним позовом, та ще і не зазначено її стороною по справі. 21.07.2021 року від позивачів надійшло клопотання про залучення до справи співвідповідачем ОСОБА_5 .
16.08.2021 року від відповідача надійшла заява про заперечення на позовну заяву та задовольнити зустрічну позовну заяву в повному обсязі. Вказував, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вважають, що існує спір про право. Але відповідач вважає, що спору про право немає, а є тільки доведення його родинних зв?язків з ОСОБА_6 , а в його родинному древі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні. Нотаріусом ОСОБА_23 було роз?яснено, що кожен окремо доводить свої родинні відносини, на що було кожному окремо видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Позовна заява подана з порушенням законодавства.
06.09.2021 року від відповідача (первісного позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про витребування у приватного нотаріуса Смоковенко Т.О. копію заяви №60 від. 20 грудня 2020 року.
06.09.2021 року від відповідача (первісного позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву. В обґрунтуванні якої вказав, що факт встановлення родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також ОСОБА_5 є необхідністю для подальшого спадкування за ОСОБА_6 24 грудня 2020 року його рідна тітка відмовилася від своєї спадщини на користь рідного племінника ОСОБА_4 , згідно Цивільного кодексу України статті 1274 «Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи». Заява подана у приватного нотаріуса Смоковенко Т.О за №60 від 24.12.2020 року. В свою чергу встановлення факту родинних відносин, що ОСОБА_6 є його двоюрідною тіткою (по материнській лінії), а ОСОБА_4 є двоюрідним племінником (по материнській лінії) ОСОБА_6 , а також що ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою (по материнській лінії) - ОСОБА_5 , а та також є двоюрідною сестрою ОСОБА_6 (по материнській лінії) такі позовні вимоги зумовлено виключно постановою про відмову. Він має повне право встановлювати родині зв?язки ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , оскільки при встановленні факту родинних зв?язків ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , саме ОСОБА_4 буде отримувати свідоцтво на право на спадщину, так як встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, в даному випадку право на спадщину. Має право на спадщину і буде реалізовано встановленням родинних зв?язків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тож така позовна вимога є належною та обґрунтованою. Подача зустрічної позовної заяви зумовлена лише тим що судом відмовлено в розгляді справи у окремому провадженні, у зв?язку з тим що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися щодо до суду у позовному, хоча і не заперечують факти родинних відносин які йому потрібно встановить, так як в залі суду ОСОБА_1 визнавав ОСОБА_5 двоюрідною сестрою ОСОБА_6
01.10.2021 року від відповідача (первісного позивача за зустрічним позовом) надійшла уточнена позовна заява, де просив визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на 1/4 частину квартири, яка належала на праві власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку представлення після смерті його матері ОСОБА_18 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на 1/4 частину квартири, яка належала померлій на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , по праву відмовлення від своєї частки спадкування двоюрідної сестри померлої ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 .
20 грудня 2021 року ухвалою суду прийнято до провадження зустрічну позовну заяву та залучено до справи в якості третьої особи ОСОБА_5 .
04.01.2022 року від позивачів надійшов відзив на уточнену зустрічну позовну заяву, де не заперечують проти задоволення позовної вимоги, а саме щодо встановлення факту про те, що ОСОБА_4 є двоюрідним племінником ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не заперечують проти задоволення позовної вимоги, а саме щодо встановлення факту про те, що ОСОБА_4 є рідним племінником ОСОБА_5 . Не заперечують проти задоволення позовної вимоги, а саме щодо встановлення факту, що ОСОБА_24 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_25 є двоюрідними сестрами ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні інших позовних вимог просять відмовити за безпідставністю.
В обгрунтувані якого вказали, що позивач за зустрічним позовом в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що ним подавалась заява в порядку окремого провадження, однак ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави по справі №554/205/21 від 05.04.2021 року (залишена в силі постановою Полтавського апеляційного суду по справі № 554/205/21 від 27.05.2021 року) в розгляді відмовлено та роз'яснено право щодо звернення до суду в позовному провадженні на загальних підставах, оскільки є спір про право (на спадщину). Та зазначає, що ці обставини є підставою для звернення до суду із зустрічною (уточненою) позовною заявою про визнання права власності на спадщину (на нерухоме майно) разом із позовною заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зі спадкодавицею ОСОБА_6 .
В свою чергу, суд повинен відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо визнання права власності на частини квартири, оскільки нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії виключно з підстав відсутності підтвердження родинних відносин з спадкодавцем всіма спадкоємцями. І в жодному разі не постає питання щодо неможливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, в разі надання нотаріусу рішення суду, яке набрало чинності, про встановлення факту родинних відносин по кожному спадкоємцю. І тільки після цього нотаріус буде вирішувати питання хто зі спадкоємців відноситься до якої черги спадкування і ділити між ними відповідно спадкове майно.
В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 12/02-31 від 13.01.2021 року виданою приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяною Олексіївною зазначено, що в матеріалах спадкової справи відсутні будь-які докази, щодо родинних відносин з померлою, згідно з якими буде визначено, до якої черги спадкування відносити заявників (ст. 1261 ЦК України перша черга ст. 1262 ЦК України друга черга, ст. 1263 ЦК України третя черга, ст. 1264 ЦК України четверта черга, ст. 1265 ЦК України п'ята черга, ст. 1266 ЦК України за правом представлення).
31.01.2022 року від відповідача (первісного позивача за зустрічним позовом) надійшло письмове заперечення на відзив на зустрічну позовну заяву. Пояснення надані аналогічні, які подавалися раніше.
31.01.2022 року від відповідача (первісного позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив, просив зустрічну позовну заяву задовольнити.
07.02.2022 року від позивачів надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке аналогічно подавалося раніше.
07.04.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до справи в якості третьої особи приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяни Олексіївни.
07.04.2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині визнання за ним права власності на спадкове майно.
11 травня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
11 травня 2022 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Смоковенко Тетяну Олексіївну ( м. Полтава, вул. Стрітенська, 34-а).
14 листопада 2022 року ухвалою суду зупинено провадження у справі № 554/2884/21 до залучення до участі у справі правонаступника (-ів) ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .
18.01.2024 року від представника позивачів надійшла заява про поновлення провадження по справі.
18 січня 2024 року ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено судовий розгляд.
23 лютого 2024 року ухвалою суду витребувано від першої Полтавської державної нотаріальної контори інформацію щодо відкриття спадкової справи після померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 та інформацію щодо нотаріальної контори (нотаріуса), яким заведено спадкову справу, дату заведення спадкової справи та номер спадкової справи.
05.04.2024 року до суду надійшла відповідь від першої Полтавської державної нотаріальної контори.
22.08.2024 від свідків надійшли письмові пояснення по суті справи.
Позивачі та представник позивачів в судовому засіданні первісний позов підтримали, просили задовольнити. Щодо зустрічного позову не заперечували в частині встановлення факту.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні підтримали зустрічний позов, просили задовольнити. Проти задоволення первісного позову заперечували.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Покладаються на розсуд суду.
Суд заслухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши їх, дійшов до висновку, що первісна позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); сімейних відносин; відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Відповідно до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 77, частин першої, п'ятої та шостої статті 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Як вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла двоюрідна сестра позивачів ОСОБА_6 у віці 82 роки, про що 15 липня 2020 року складено відповідний актовий запис № 995, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть, видане Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 15 липня 2020 року серія НОМЕР_2 .
Позивачами в установлений законом шестимісячний строк було подано до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяни Олексіївни заяви про прийняття спадщини.
Після спливу шестимісячного строку позивачі звернулися до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяни Олексіївни з заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяною Олексіївною було видано позивачам постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 11/02-31 від 13.01.2021 року.
Зокрема у вищевказаній постанові зазначено, що 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Смоковенко Тетяною Олексіївною заведена спадкова справа № 19/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , місце реєстрації на день смерті якої було: АДРЕСА_1 .
Також у постанові зазначено, що спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом, оскільки з наявної інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 22.09.2020 року № 61757873, вбачається, що померла заповіт не склала, тому спадкування відбуватиметься за законом.
Згідно закону, спадщину прийняли: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 у встановлений законом строк подала заяву про відмову від належної їй частки у спадщині на користь ОСОБА_4 . Інших спадкоємців, які б подали заяви про прийняття чи відмову від спадщини у встановлений законом строк, немає.
ОСОБА_4 є двоюрідним племінником ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла двоюрідна тітка по материнській лінії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка мешкала за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 від 15 липня 2020 року. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на майно, яке складається з квартири в якій вона мешкала за адресою АДРЕСА_1 . З метою отримання належної ОСОБА_4 спадщини, що належала його двоюрідній тітці, він звернувся з заявою від 22.09.2020 до приватного нотаріуса Смоковенко Тетяни Олексіївни. Нотаріусом заведено спадкову справу №19/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , місце реєстрації на день смерті якої було АДРЕСА_1 . Спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом, оскільки з наявної інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти, спадкові договори) від 22.09.2020 року №61757873, вбачається померла заповіт не склала, тому спадкування відбуватиметься за законом. Однак, у зв?язку з тим що в матеріалах спадкової справи відсутні будь - які докази, щодо родинних відносин з померлою, ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.01.2021 №12/02-31 нотаріусом ОСОБА_23 відмовлено у видачі свідоцтва.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.
Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Таким чином, особа має право звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину саме на нерухоме майно, з зазначенням причин. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.
Таким чином, нотаріат є органом, на який відповідно до норм чинного законодавства України покладений обов'язок видавати свідоцтва про право на спадщину, перевіряти при цьому коло спадкоємців, закликати до спадкоємства у необхідних випадках спадкоємців, перевіряти обтяження спадкового майна, так як спадкування це не тільки перехід прав померлої особи, але й перехід до спадкоємців її обов'язків.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З огляду на встановлені судом обставини суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню повністю, за зустрічний підлягає частковому задоволенню.
Щодо позовної вимоги відповідача, про встановлення факту, що ОСОБА_26 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_27 є двоюрідними сестрами ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_26 не є учасником справи.
Суд не розглядає і не вирішує жодних позовних вимог, що стосуються цієї особи, оскільки вона не є стороною справи.
Адже, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У ОСОБА_4 не має повноважень звертатися в інтересах ОСОБА_5 до суду з даним зустрічним позовом, та ще і не зазначено її стороною по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп. Відповідно до пенсійного посвідчення від 12.06.2008 року позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до пенсійного посвідчення від 13.01.2017 року ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Отже, обоє позивачів звільнені від сплати судового збору у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У разі звільнення позивачів від сплати судового збору відповідачу у разі задоволення позовних вимог компенсується за рахунок Держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, повернення заяви або скарги.
ОСОБА_4 подав клопотання про повернення йому судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір у випадках, встановлених пунктом один частини один цієї статті, судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті,- повністю.
Керуючись ст.ст.68, 1223, 1261-1265, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 являється двоюрідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 15 липня 2020 року серія НОМЕР_1 .
Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 являється двоюрідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 15 липня 2020 року серія НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на рахунок Держави судовий збір у сумі 908 грн.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_4 є двоюрідним племінником ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт, що ОСОБА_4 є рідним племінником ОСОБА_5 .
Сплачений ОСОБА_4 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн. компенсувати за рахунок Держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повернути ОСОБА_4 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3454 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири гривні), який сплачений згідно з платіжними дорученнями від 29.09.2021 року №0.0.2283601125.1 та №0.0.2283602923.1 та №0.0.2283602079.1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М.Бугрій