Дата документу 19.12.2024Справа № 554/6653/24
Провадження № 1-кп/554/1162/2024
19 грудня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження №12024170420000929 від 30.05.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Покровське Зіньківського району Полтавської області, громадянки України, із середньою освітою, непрацевлаштованої, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Протягом першої половини травня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи на законних підставах у приміщенні кіоску з продажу випічки на території ринку «Мотель», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_5 », в умовах воєнного стану, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрала з шухляди столу грошові кошти в сумі 3958 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ФОП ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 3958 гривень.
Кваліфікація дій обвинуваченої судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитана в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаялася у вчиненому та просила її суворо не карати, зазначивши, що усвідомила неправильність своїх дій.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, щодо призначення міри покарання обвинуваченій покладалась на розсуд суду, зазначивши, що матеріальна шкода їй повністю відшкодована.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують її покарання, суд не знаходить.
Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до тяжких злочинів.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, непрацевлаштована, розлучена, має на утриманні дитину 2008 р.н., під наглядом у лікарів нарколога та психіатра на даний час не перебуває.
Слід зазначити, що злочин вчинений обвинуваченою є тяжким, однак, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та №43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченої обставин, характеристику її особи, щире розкаяння у вчиненному та повне відшкодування збитків, з урахуванням ставлення обвинуваченої до вчинення діяння та його наслідків, суд приходить до висновку, що їй слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 та ст.76 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Витрати на залучення експертів та речові докази відсутні.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КК України.
Керуючись статтями 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавленні волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме зошит із записами грошового обігу у кіоску з продажу випічки - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1