18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 листопада 2024 року Черкаси справа №925/452/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Солов'єм А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (пр.Любомира Гузара, 44, м.Київ, 03065, ідентифікаційний код 42795490)
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (вул.Максима Залізняка, 142, м.Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 03361402),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452)
про стягнення 459 913 270,45 грн,
за участю представників:
від позивача Панченко Ю.В., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),
від відповідача Беленкова В.В., адвокат,
від третьої особи Літвінов Є.В., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),
08.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором транспортування природного газу №1910000215 від 31.12.2019 у розмірі 459 913 270,45 грн, з яких: 389 759 636,54 грн - основна заборгованість, 5 501 089,78 грн - 3% річних, 61719592,58 грн - пеня, 2 932 951,55 грн - інфляційні втрати. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір транспортування природного газу №1910000215 від 31.12.2019. За період з лютого до листопада 2023 року відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, хоча був відсутній у Реєстрі споживачів будь-якого постачальника з постачальників. Несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи України відповідачем був використаний на виробничо-технологічні витрати (ВТВ), а також розподілений споживачам, які підключені до газотранспортної мережі АТ Черкасигаз» та які відсутні у реєстрі споживачів будь-якого постачальника. За даними інформаційної системи позивачем були визначені об'єми та визначено вартість цього газу, що включає у тому числі вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи. Обов'язок зі сплати вартості несанкціонованого відбору відповідачем природного газу передбачено розділом ХХІ Кодексу ГТС та приписами договору транспортування природного газу. За період лютий-листопад 2023 року позивач направив відповідачу рахунки про сплату вартості відібраного природного газу, які відповідач не оплатив, у зв'язку з чим позивач і звернувся з цим позовом до суду для примусового стягнення разом із нарахованими пенею, річними та інфляційними витратами. До позовної заяви позивачем у порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України надано перелік питань до відповідача.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що сторони за договором повинні дотримуватись правил, які визначені Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, навіть якщо відповідні зміни не були внесені до договору транспортування природного газу. Не підписання відповідачем додаткових угод до договору транспортування природного газу є свідченням вчинення оператором ГРМ правопорушень на ринку природного газу у розумінні норм Закону України «Про ринок природного газу». За результатами позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства НКРЕКП встановлено факт порушення відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП №201 від 16.02.2017, зокрема, визначено зобов'язання оператора газорозподільної системи сплатити оператору ГТС плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір. Закон України «Про ринок природного газу» і положення Кодексу ГТС та Ліцензійні умови визначають взаємодію між оператором ГТС та відповідачем, як замовником послуг транспортування природного газу у відповідності до умов Типового договору транспортування природного газу, у редакції, чинній на момент наявності таких правовідносин, відповідно відмова чи не вчинення відповідачем дій на приведення у відповідність умов договору не знімає з відповідача відповідальність щодо дотримання та виконання таких умов. Позивач вказує, що зведені акти приймання-передачі природного газу за спірний період підписані відповідачем без жодних заперечень/зауважень, що свідчить про визнання факту отримання обсягів природного газу з газотранспортної системи до газорозподільної мережі відповідача. Обсяг замовленої потужності відповідача на лютий-листопад 2023 року склав 0,00 тис. куб. м, тому відібрані відповідачем обсяги, які дорівнюють величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів природного газу, є обсягами несанкціонованого відбору природного газу, вартість яких має бути сплачена на користь оператора ГТС у відповідності до положень розділу ХХІ Кодексу ГТС та згідно з умовами договору. Щодо тверджень відповідача, що умови договору не встановлюють плату за несанкціонований відбір природного газу та не визначають порядок її обчислення, позивач вказав, що така плата та порядок її оплати визначені кодексом ГТС. 08.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» виключило відповідача з балансуючої групи з реалізації природного газу операторам газорозподільних систем у рамках виконання спеціального обов'язку, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України №222 від 06.03.2022. Отже, з лютого до листопада 2023 року відповідач не був у складі балансуючої групи, тому у відповідача відсутні підстави для посилання на отримання газу у вказаний період від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Користуючись своїм процесуальним правом, позивач відмовився від надання відповідей (документів) на поставлені запитання відповідача на підставі пункту 2 частини 5 статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог позивача, посилаючись на умови договору, які не зазнали змін у редакції додаткової угоди №5, оскільки вона не підписана відповідачем. Також неприпустимим є застосування до спірних правовідносин положень типового договору транспортування природного газу, який затверджений постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015, у редакції постанови НКРЕКП №182 від 31.02.2023. Позивач, помилково стверджує, що відповідач подобово відбирав у лютому-листопаді 2023 року природний газ з ГТС у визначених позивачем обсягах. Їх одностороннє визначення та зазначення у актах про несанкціонований відбір за вказаний період є безпідставним, оскільки позивачем не було надано жодних доказів подобового відбирання таких обсягів відповідачем з точок виходу з ГТС, як передбачено пунктом 2 глави 2 розділу ІІ Кодексу ГТС та додатком №3 до договору. Відповідач вказує, що саме на позивача покладено обов'язок регулювати обсягів газу, які будуть передаватися у точках входу/виходу з ГТС i він повинен здійснювати таке регулювання за допомогою газорозподільних станцій, які є частиною ГТС i призначені для подачі газу визначеного тиску споживачам у межах установлених об'ємів. У матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем протягом спірного періоду дій, які передбачені підпунктом 1 пункту 2 глави 1 розділу X Кодексу ГТС у частині примусового припинення транспортування природного газу, у разі виявлення подобового несанкціонованого відбору відповідачем природного газу. Протягом спірного періоду відповідач не здійснював відбір природного газу з ГТС, у тому числі несанкціонований, в обсягах, що перевищували обсяги природного газу, переданого в ГТС, відповідно у позивача були відсутні підстави для здійснення врегулювання добових негативних небалансів згідно з пунктами 9.2, 9.3, 11.1, 11.4 договору. Відповідач вважає, що на умовах договору транспортування природного газу протягом спірного періоду позивач не направляв відповідачу інформації про виникнення у нього протягом лютого-листопада 2023 року добових негативних небалансів у спірних обсягах, рахунків на оплату за такі небаланси і акти про їх врегулювання. Також позивач не вчиняв жодних дій з продажу відповідачу природного газу у спірних обсягах згідно з пунктом 9.2 договору. Інформація, яка вказана позивачем (не була погоджена з відповідачем) в актах про несанкціоновані відбори, розрахунках №№1-3, розрахунках несанкціонованого відбору природного газу та фактично використаної потужності замовника послуг транспортування за лютий-листопад 2023 року, а також завантажена до Інформаційної платформи самим позивачем, є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства. Умови договору не встановлюють плату за подобовий несанкціонований відбір природного газу з ГТС та не визначають порядок її обчислення.
Разом із відзивом на позовну заяву, відповідачем подано до суду клопотання про призначення експертизи, у якому відповідач просив суд призначити у справі комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначив про відсутність правових підстав поза волею відповідача застосовувати для регулювання спірних правовідносин положення проекту додаткової угоди №5. За доводами відповідача для регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення договору з урахуванням змін до нього, внесених та узгоджених позивачем та відповідачем у спосіб, передбачений пунктом 17.2 договору. Наведене забезпечить дотримання принципу свободи договору, гарантованого статтею 6 Цивільного кодексу України, а також конституційних гарантій, які наведені у статті 8, частини 1 статті 19 Конституції України.
У відповіді на пояснення третьої особи, відповідач вказав, що обсяги природного газу, зумовлені покриттям об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі (ВТВ), не можуть бути визначені як несанкціонований відбір в розумінні Кодексу газотранспортної системи. Відповідач, як оператор газорозподільної системи, належить до категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки, які визначені Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, в частині постачання природного газу у розмірі ВТВ. А період лютий-листопад 2023 року, який є спірним в цій справі, охоплюється строком виконання спеціальних обов'язків, покладених Положенням на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Визначення позивачем як адміністратором інформаційної платформи обсягів ВТВ як несанкціонований відбір та внесення такої інформації до інформаційної платформи суперечить положенням чинного законодавства. На цей час правовідносини між відповідачем та третьою особою щодо постачання (продажу) природного газу на умовах Положення не є припиненими.
25.07.2024 (24.07.2024 документ сформований в системі «Електронний Суд») від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення щодо предмету спору, у яких представник третьої особи зазначив, що 21.06.2022 між відповідачем та третьою особою було укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3294-ОГРМ, на виконання якого протягом червня 2022 року - січня 2023 року відповідача поставлено природний газ на загальну суму 251 743 310,19 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, за який відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з позовом для примусового стягнення заборгованості. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу в частині оплати природного газу та у відповідності до умов Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (Положення ПСО), 08.01.2023 відповідача було виключено з балансуючої групи, а реалізацію природного газу на підставі договору купівлі-продажу припинено. За доводами третьої особи, нею не здійснювалось постачання природного газу відповідачу на умовах договору купівлі-продажу протягом спірного періоду. Також третя особа зазначила, що протягом лютого-листопада 2023 року не здійснювала постачання природного газу відповідачу на умовах типового договору постачальника «останньої надії» і відповідача не було зареєстровано в реєстрі постачальника «останньої надії».
Третьою особою також у порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України була надіслана заява свідка за підписом директора позивача Бєляєва С.М., у якій були надані відповіді на запитання відповідача (Т.4, а.с.83-84).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.04.2024 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 30 хв 14.05.2024, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Протокольною ухвалою від 14.05.2024 суд відклав підготовче засідання до 11 год 30 хв 05.06.2024.
Протокольною ухвалою від 05.06.2024 суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про призначення експертизи та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год 30 хв 18.06.2024.
Протокольною ухвалою від 18.06.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 11 год 00 хв 03.07.2024.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.07.2024 залучено до розгляду справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», підготовче засідання у справі відкладено до 11 год 30 хв 14.08.2024.
Протокольною ухвалою від 14.08.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 10 год 30 хв 20.08.2024.
Протокольною ухвалою від 20.08.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год 30 хв 03.09.2024.
Протокольною ухвалою від 03.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 15 хв 25.09.2024.
Протокольною ухвалою від 25.09.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 29.10.2024.
Протокольною ухвалою від 29.10.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 04.11.2024.
Протокольною ухвалою від 04.11.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 00 хв 08.11.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представниця відповідача у судовому засіданні 08.11.2024 проти задоволення позову заперечила у повному обсязі та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у судовому засіданні 08.11.2024 підтримав позицію позивача щодо задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 08.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (оператор) та Публічним акціонерним товариством «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (замовник), керуючись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс) було укладено договір транспортування природного газу №1910000215 (далі - договір транспортування природного газу) (Т.1, а.с.23-35). За умовами цього договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1 договору транспортування природного газу).
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (пункт 2.2 договору транспортування природного газу).
Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3 договору транспортування природного газу).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.4 договору транспортування природного газу).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.5 договору транспортування природного газу).
Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного кодексом (пункт 2.8 договору транспортування природного газу).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та кодексом; реєструвати в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному кодексом та цим договором (пункт 4.1 договору транспортування природного газу).
Замовник має право, зокрема замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям (пункт 4.2 договору транспортування природного газу).
Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (пункт 5.1 договору транспортування природного газу).
Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (пункт 5.4 договору транспортування природного газу).
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (пункт 5.5 договору транспортування природного газу).
Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (пункт 6.1 договору транспортування природного газу).
Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється в порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (пункт 6.3 договору транспортування природного газу).
Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com (пункти 7.1 та 7.2 договору транспортування природного газу).
Визначення вартості та порядок розрахунків за договірну потужність визначена у розділі VIII договору транспортування природного газу).
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5 договору транспортування природного газу).
Цей договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 01.01.2020 (включно) та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (пункт 17.1 договору транспортування природного газу).
Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правові форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через десять днів після настання таких змін (пункт 17.2 договору транспортування природного газу).
У разі внесення змін та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору (пункт 17.3 договору транспортування природного газу).
Договір транспортування природного газу підписаний повноважними представниками оператора та замовник та скріплений печатками підприємств.
Повідомленнями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи замовник довів до відома оператора про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи.
В матеріалах справи також містяться довіреності, якими замовник підтвердив повноваження окремих осіб на представлення його інтересів перед оператором на інформаційній платформі та вчинення від його імені всіх необхідних юридично значимих дій у відповідності та з урахуванням вимог кодексу ГТС.
Додатковою угодою №1 від 16.04.2020 до договору транспортування природного газу, сторони за договором домовились в тексті договору та в тексті додатку до цього договору слова «Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» замінити словами «Акціонерне товариств «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (Т.1, .а.с.47).
Матеріали справи містять додаткові угоди №1-№5 до договору транспортування природного газу, проекти яких направлялись позивачем на юридичну адресу відповідача (вулиця Максима Залізняка, будинок 142, місто Черкаси), що підтверджується належними доказами, які містяться у матеріалах справи.
Відповідач не підписав додаткові угоди №1-№5 до договору транспортування природного газу та не повернув їх позивачу.
За умовами додаткової угоди №5 до договору транспортування природного газу передбачено:
Прямий споживач або оператор газорозподільної системи, який здійснив несанкціонований відбір газу, зобов'язаний оплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір. Розмір плати за несанкціонований відбір розраховуються за відповідною формулою (пункт 15.3 договору транспортування природного газу у редакції додаткової угоди №5).
Оператор складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору. Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов'язані сплатити оператору плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір (пункт 15.4 договору транспортування природного газу у редакції додаткової угоди №5).
Ця додаткова угода вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Сторони домовились, що ця додаткова угода розповсюджує свою дію на відносини сторін, що виникли з 01 лютого 2023 року та дії протягом строку дії цього договору (пункт 6 додаткової угоди №5).
Відповідно до даних інформаційної платформи оператора газотранспортної системи Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» присвоєно ЕІС-код 56Х3800000000018.
Згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС у період з лютого 2023 року до листопада 2023 року відповідача у справі - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», не було включено до реєстру споживачів жодного з постачальників природного газу. Не надано таких доказів і відповідачем.
За результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори газу за лютий-листопад 2023 року, позивачем, як оператором, за договором транспортування природного газу, виявлено факти несанкціонованого відбору природного газу відповідачем з газотранспортної системи загальним обсягом 17206,1338 тис. куб. м. За результатами кожного місяця позивачем складено акти про несанкціонований відбір:
№02-2023-1910000215-НВГ від 28.02.2023 за газовий місяць лютий 2023 року, обсягом 4892,7415 тис. куб. м, на суму 136 671 667,96 грн;
№03-2023-1910000215-НВГ від 31.03.2023 за газовий місяць березень 2023 року, обсягом 3059,76563 тис. куб. м, на суму 73 165 697,17 грн;
№04-2023-1910000215-НВГ від 30.04.2023 за газовий місяць квітень 2023 року, обсягом 1665,82024 тис. куб. м, на суму 28 818 477,03 грн;
№05-2023-1910000215-НВГ від 31.05.2023 за газовий місяць травень 2023 року, обсягом 459,81258 тис. куб. м, на суму 7 048 360,08 грн;
№06-2023-1910000215-НВГ від 30.06.2023 за газовий місяць червень 2023 року, обсягом 461,68674 тис. куб. м, на суму 7 214 129,83 грн;
№07-2023-1910000215-НВГ від 31.07.2023 за газовий місяць липень 2023 року, обсягом 316,01673 тис. куб. м, на суму 5 253 170,70 грн;
№08-2023-1910000215-НВГ від 31.08.2023 за газовий місяць серпень 2023 року, обсягом 233,88148 тис. куб. м, на суму 4 757 497,02 грн;
№09-2023-1910000215-НВГ від 30.09.2023 за газовий місяць вересень 2023 року, обсягом 397,52544 тис. куб. м, на суму 8 968 757,62 грн;
№10-2023-1910000215-НВГ від 31.10.2023 за газовий місяць жовтень 2023 року, обсягом 1979,77295 тис. куб. м, на суму 42 989 674,16 грн;
№11-2023-1910000215-НВГ від 30.11.2023 за газовий місяць листопад 2023 року, обсягом 3739,11052 тис. куб. м, на суму 74 872 204,97 грн.
Позивачем у матеріали справи надані також рахунки, які виставлені оператором ГТС відповідачу за несанкціонований відбір газу: №02-2023-1910000215-НВГ від 28.02.2023 на суму 136 671 667,96 грн; №03-2023-1910000215-НВГ від 31.03.2023 на суму 73 165 697,17 грн; №04-2023-1910000215-НВГ від 30.04.2023 на суму 28 818 477,03 грн; №05-2023-1910000215-НВГ від 31.05.2023 на суму 7048360,08 грн; №06-2023-1910000215-НВГ від 30.06.2023 на суму 7 214 129,83 грн; №07-2023-1910000215-НВГ від 31.07.2023 на суму 5 253 170,70 грн; №08-2023-1910000215-НВГ від 31.08.2023 на суму 4 757 497,02 грн; №09-2023-1910000215-НВГ від 30.09.2023 на суму 8 968 757,62 грн; №10-2023-1910000215-НВГ від 31.10.2023 на суму 42 989 674,16 грн; №11-2023-1910000215-НВГ від 30.11.2023 на суму 74 872 204,97 грн. А всього на загальну суму 389 759 636,54 грн.
Ці рахунки були направлені Оператором ГТС через інформаційну платформу Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» для оплати, що підтверджується реєстром файлів відправлених з інформаційної платформи Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» відповідачу відповідно 15.03.2023, 13.04.2023, 12.05.2023, 13.06.2023, 12.07.2023, 14.08.2023, 13.09.2023, 13.10.2023, 14.11.2023 та 13.12.2023 (Т.1, а.с.183).
Відповідач не здійснив оплату за вказаними рахунками.
У матеріалах справи містяться зведені акти приймання-передачі природного газу за період лютий-листопад 2023 року:
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць лютий 2023 року від 05.03.2023, обсягом 142 929 794,05 м3, з яких 22866,37 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 142 906 927,68 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 143 233 495,93 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць березень 2023 року від 05.04.2023, обсягом 135 321 658,50 м3, з яких 17943,18 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 135 303 715,32 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 135 576 226,90 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць квітень 2023 року від 05.05.2023, обсягом 105 562 969,07 м3, з яких 10545,62 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 105 552 423,45 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 105 716 064,24 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць травень 2023 року від 05.06.2023, обсягом 88 718 939,86 м3, з яких 4933,94 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 107,96 м3 коригування по акту, 88 713 897,96 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 88 979 927,59 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць червень 2023 року від 05.07.2023, обсягом 68 597 484,31 м3, з яких 3529,66 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 68 593 954,65 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 68 757 931,84 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць липень 2023 року від 05.08.2023, обсягом 99 107 155,05 м3, з яких 3708,24 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 3001,98 м3 коригування по акту, 99 106 448,79 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 99 278 830,59 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць серпень 2023 року від 05.09.2023, обсягом 100 519 129,04 м3, з яких 3712,68 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 180,69 м3 коригування по акту, 100 515 235 м3 газу в газорозподільні мережі;
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць вересень 2023 року від 05.10.2023, обсягом 99 027 695,30 м3, з яких 3520,44 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 99 024 174,86, м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 99 527 126,38 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць жовтень 2023 року від 05.11.2023, обсягом 83 701 841,75 м3, з яких 8227,73 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 2956,16 м3 коригування по акту, 83 696 570,18 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 84 993 237,53 м3);
акт приймання-передачі природного газу за газовий місяць листопад 2023 року від 05.12.2023, обсягом 137 448 196,28 м3, з яких 16762,46 м3 газу на ВТВ від ВОГ до межі передачі, 100 515 235 м3 газу в газорозподільні мережі. Всього прийнято в мережі відповідача (з урахуванням інших операторів газорозподільних систем та «прямих споживачів» - 139 164 682,77 м3).
Судом також встановлено, що 21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як продавцем, та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3294-ОГРМ (далі - договір купівлі-продажу). За умовами цього договору з 01.06.2022 та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, продавець реалізує природний газ покупцю у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, за цінами та на умовах визначених цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (Т.3, а.с.134-140).
На виконання умов цього договору купівлі-продажу з червня 2022 року до січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачало відповідачу природний газ. Загальний об'єм поставленого газу становить 19318,996 тис. куб. м на загальну суму 251 743 310,19 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані третьою особою та відповідачем шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.
У зв'язку з тим, що за поставлений за договором купівлі-продажу газ, відповідач не розрахувався, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду для примусового стягнення заборгованості.
За умовами пункту 5.3.6 договору купівлі-продажу продавець (третя особа у справі) має право не здійснювати постачання (реалізацію) природного газу та/або розірвати в односторонньому порядку цей договір у випадку, в тому числі, якщо покупець виключений з балансуючої групи, де стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, є продавець. У такому випадку передача природного газу за договором купівлі-продажу припиняється з дня його виключення зі складу балансуючої групи на інформаційній платформі оператора ГТС.
У своїх письмових поясненнях представник третьої особи зазначив, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманого від третьої особи природного газу, на підставі умов договору та Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, 08.01.2023 відповідача було виключено з балансуючої групи, а реалізацію природного газу на підставі договору купівлі-продажу припинено. Отже, третя особа не постачала природний газ відповідачу на умовах договору купівлі-продажу з січня 2023 року.
За інформацією згідно з витягом з інформаційної платформи Оператора ГТС у період з 01.11.2021 до 31.12.2021; з 01.01.2022 до 28.02.2022; з 01.05.2022 до 31.05.2022 відповідача було включено (зареєстровано) у Реєстр споживачів постачальника «останньої надії», оскільки відповідач не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників, тобто постачання природного газу Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Т.3, а.с.154, на звороті).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача плати за несанкціонований відбір природного газу із газотранспортної системи України за період лютий-листопад 2023 року разом із нарахованими на неї пенею, інфляційними витратами та річними.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У статті 179 Господарського Кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Відносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом Газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), який затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, Кодексом Газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), який затверджений постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора (стаття 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг»).
В силу приписів частин 1 та 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, які визначені у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла постанову №2497 від 30.09.2015, якою затвердила Типовий договір транспортування природного газу».
Враховуючи, що норми Закону України «Про ринок природного газу» визначають укладання договору транспортування природного газу у формі Типового договору, який затверджений НКРЕКП, Оператор ГТС та замовники послуг за таким договором, з урахуванням норм частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, не можуть відступити від його змісту, але мають право конкретизувати його умови.
З 01.01.2020 Регулятором вносились зміни та доповнення до умов Типового договору згідно з постановами: «Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» №370 від 11.02.2020, №621 від 17.03.2020, №1235 від 30.06.2020, №2086 від 13.11.2020, №1909 від 29.10.2021, №182 від 31.01.2023, №942 від 23.05.2023.
Згідно частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.
Відповідно до частини 9 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Судом встановлено, що позивач уклав з відповідачем договір транспортування природного газу №1910000215 від 31.12.2019 у редакції Типового договору транспортування природного газу, який затверджений постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015, у редакції постанови НКРЕКП №580 від 22.04.2019.
Положеннями пункту 17.3 Типового договору визначено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.
Постановою НКРЕКП №182 від 31.01.2023 «Про затвердження та внесення змін до деяких постанов НКРЕКП, були затверджені зміни до Кодексу газотранспортної системи, до Кодексу газорозподільних систем та доповнено розділ ІХ Типового договору транспортування природного газу пунктом 9.7, згідно з яким положення цього розділу не застосовуються при визначенні плати за несанкціонований відбір, а також розділ XV пункт 15.3 Типового договору транспортування природного газу, згідно з яким оператор газорозподільної системи, який здійснив несанкціонований відбір газу, зобов'язаний оплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір.
Враховуючи вищезазначені вимоги Закону України «Про ринок природного газу», Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг», положень Кодексу ГТС та умов Типового договору, Оператор ГТС, з урахуванням вищезазначених змін до Типового договору, направив на адресу відповідача додаткові угоди щодо внесення змін до договору транспортування природного газу, у тому числі і додаткову угоду №5, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Відповідач не підписав та не повернув позивачу належним чином оформлені примірники додаткових угод, зокрема і додаткової угоди №5, фактично проігнорувавши обов'язок підписати вказану додаткову угоду в силу вимог закону, що свідчить про його суперечливу поведінку в частині виконання своїх зобов'язань за договором.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2022 у справі №904/7656/21 зазначив, що суд відхиляє доводи скаржника про те, що позовна вимога про стягнення основного боргу не ґрунтується на договорі, оскільки до нього не було внесено змін, які б врегульовували надання послуги розподілу потужності, з огляду на те, що відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов'язку дотримання правил визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання послуг.
Отже, в силу наведених норм, суд вважає, що відповідачем неправомірно не було підписано додаткову угоду, якою урегульовані питання пов'язані з відбором природного газу з газотранспортної системи, тому суд вважає, що умови типового договору з урахуванням змін, які були внесені у 2023 році вважаються такими, що підлягають до застосування у правовідносинах між позивачем та відповідачем.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (частина 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Оператор газотранспортної системи це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператором газорозподільної системи є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.
Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу (постанова НКРЕКП №3011 від 24.12.2019).
До спірних правовідносин застосовуються положення Кодексу ГТС у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Пунктом 3 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС передбачено, що дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:
доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;
замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;
вчинення дій з врегулювання добового небаланс (пункт 9 Глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).
Номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу.
Номінації/реномінації, що подаються замовником послуг транспортування природного газу, повинні містити таку інформацію: ідентифікацію точки входу або виходу, з/до якої замовник послуг транспортування має намір подати/відбирати природний газ у відповідну газову добу; ідентифікацію замовника послуг транспортування природного газу, що надає номінацію/реномінацію на відповідну точку входу та виходу (назва замовника, його ЕІС-код); ідентифікацію, що номінація/реномінація подається на обсяги природного газу, які заявляються до транспортування з використанням потужностей з обмеженнями; ідентифікацію, що номінація/реномінація подається по окремому портфоліо балансування, створеному відповідно до абзацу четвертого пункту 2 глави 1 розділу XIV цього Кодексу; для точок входу/виходу на міждержавних з'єднаннях - напрямок потоку природного газу; час початку і кінця потоку природного газу, щодо якого надається номінація/реномінація; ідентифікацію контрагента замовника послуг транспортування природного газу, що отримує/передає природний газ у відповідній точці входу або виходу суміжного оператора газотранспортної системи (назва контрагента, його ЕІС-код); газову добу, до якої належить відповідна номінація/реномінація; обсяг природного газу, що заявляється до транспортування.
Номінація/реномінація надається через інформаційну платформу оператора газотранспортної системи.
Якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу (пункти 1, 3, 8 Глави 1 розділу XI Кодексу ГТС).
Оператор газотранспортної системи на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування.
Відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів (пункти, 1, 4 Глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Згідно з Кодексом ГТС алокація це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Весь обсяг природного газу, відібраний у точці виходу до газорозподільної системи, підлягає розподілу на відповідних замовників послуг транспортування природного газу шляхом визначення алокації.
Оператор газотранспортної системи визначає попередню щодобову алокацію відборів замовника послуг транспортування природного газу на основі інформації, отриманої згідно з цим розділом, та даних Реєстру споживачів постачальника (пункт 4 Глави 6 розділу XII Кодексу ГТС).
Якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи, та перетоку природного газу в газотранспортну систему і в суміжну газорозподільну систему), перевищує суму обсягів несанкціонованого відбору та відбору споживачів згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі.
Алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку, крім випадків, передбачених нижче.
Обсяг відборів природного газу в мережах оператора газорозподільних систем споживачів за їх відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника або після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу природного газу, а також відбору оператором газорозподільних систем за його відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, є обсягом несанкціонованого відбору відповідного оператора газорозподільної системи (пункт 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС).
Відповідно до Постанови НКРЕКП №201 від 16.02.2017 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу» затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, які є обов'язковими для суб'єктів господарювання, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу.
Відповідач у справі є замовником послуг з транспортування природного газу відповідно до укладеного договору. Крім того, відповідач є оператором газорозподільної системи, який здійснює свої повноваження відповідно ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, яка видана відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №840 від 29.06.2017 та відповідно надає послуги з розподілу в межах своєї ліцензійної діяльності (Черкаська область).
Разом з тим, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що протягом 2023 року у відповідача був відсутній будь-який постачальник природного газу. При цьому ним до інформаційної системи в силу наведених вище норм передано дані щодо передачі у пунктах приймання-передачі природного газу, що відображено у зведених актах за лютий-листопад 2023 року, які підписані відповідачем.
Як зазначено вище обсяг відборів природного газу в мережах оператора газорозподільних систем споживачів за їх відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника, а також відбору оператором газорозподільних систем за його відсутності в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника, є обсягом несанкціонованого відбору відповідного оператора газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу у таких випадках: за відсутності споживача в реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду; за відсутності оператора ГРМ у реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу; після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам; шляхом самовільного під'єднання до газотранспортної системи та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку прямого споживача; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу прямого споживача.
Пунктом 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРС визначено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов'язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування.
Оператор газорозподільної системи зобов'язаний укласти договір постачання природного газу з постачальником для покриття об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу та у відносинах з оператором газотранспортної системи діє як споживач, крім випадку закупівлі природного газу відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
При використанні природного газу на власні потреби для власної господарської діяльності оператор газорозподільної системи є споживачем.
У разі відсутності оператора ГРМ у реєстрі споживачів постачальника будь-якого постачальника протягом розрахункового періоду, обсяг відібраного природного газу на виробничо-технологічні витрати, як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідній період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в ГТС і в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду, покладається в алокацію відповідного оператора ГРМ.
Тобто, при підрахунку несанкціонованого відбору за газовий місяць беруться до уваги усі обсяги природного газу подані замовником/споживачами до газотранспортної системи, та усі обсяги природного газу, які він/вони відібрали з газотранспортної системи, та у разі якщо обсяги відборів перевищують обсяги подач, вважається, що у замовника оператора газотранспортної системи існує несанкціонований відбір.
На підставі наведеного вище? доводи відповідача щодо безпідставності зарахування витрат відповідача для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат до загального об'єму несанкціонованого відбору, суд не приймає до уваги, оскільки протягом спірного періоду відповідачем не було укладено договору на закупівлю або постачання природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності чи будь-якого договору на купівлю природного газу, тобто протягом спірного періоду він був відсутній у реєстрі споживачів будь-якого постачальника.
Судом також не враховуються доводи відповідача, щодо покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, та використання природного газу з ресурсу третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Як свідчать надані до пояснень третьої особи докази, відповідач дійсно був учасником балансуючої групи і отримував природний газ з ресурсу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на підставі договору купівлі-продажу. Проте, належним чином не виконував свої зобов'язання в частині оплати вартості отриманого газу, тому в силу положень договору купівлі-продажу третя особа, не розриваючи договір, припинила постачання природного газу відповідачу з 08.01.2023, про що повідомила Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз»
З метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).
Для кодування використовується ЕІС-код.
Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код, крім операторів газорозподільних систем, яким присвоюються окремі EIC-коди для обліку природного газу на власні потреби, а також покриття об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі (Глава 2, Розділ ІV Кодексу ГТС).
Порядок обліку природного газу, передбачений у Розділі ІІІ Кодексу ГТС, у пункті 1 якого передбачено, що приймання-передача природного газу у фізичних точках входу та точках виходу здійснюється виключно за наявності комерційного ВОГ (ПВВГ).
Комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що передає природний газ. Якщо у сторони, що передає газ, відсутній комерційний ВОГ (ПВВГ), комерційний облік природного газу проводиться на комерційному ВОГ (ПВВГ) сторони, що приймає газ.
До 5-го числа місяця, наступного за звітним, власник комерційного ВОГ (ПВВГ) надає іншій стороні, яка приймає/передає природний газ, в електронному вигляді інформацію, яка міститься в погодинних роздруківках, у повному обсязі (об'єм та ФХП газу, характер і тривалість аварійних ситуацій та втручань).
За домовленістю сторін, які здійснюють приймання-передачу природного газу, оператор газотранспортної системи може надавати інформацію про кількість та обсяг газу у точках входу та точках виходу шляхом її оприлюднення на своєму вебсайті. В іншому разі сторона, яка приймає газ у точці входу або точці виходу, має право на безперервне отримання інформації в електронному вигляді відповідно до розробленого проєкту системи передачі даних (обладнання, лінії зв'язку), погодженого з власником комерційного вузла обліку. На підставі погодженого проєкту сторона, яка приймає газ, забезпечує придбання, установлення та налагодження системи передачі даних. Інформація надається з персональної електронної обчислювальної машини підрозділу оператора газотранспортної системи, до якої надходить інформація з обчислювачів та коректорів (пункт 6 Порядок обміну даними про виміряні обсяги газу та організація системи збору передачі даних, Розділу ІІІ Кодексу ГТС).
Замовник послуг транспортування разом з оператором суміжної газотранспортної системи та оператором газотранспортної системи укладають до 5-го числа наступного місяця акти приймання-передачі газу на обсяги, які замовник послуг транспортування отримав або направив у точках входу та точках виходу на міждержавному з'єднанні за цей газовий місяць.
Приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Якщо до мереж суміжного газовидобувного підприємства підключені інші газовидобувні підприємства, суміжне газовидобувне підприємство зобов'язане в додатку до акта приймання-передачі природного газу деталізувати загальний обсяг газу по всіх газовидобувних підприємствах, які через його мережі подають газ до газотранспортної системи, а також по оператору газотранспортної системи (для обсягів природного газу, який передається оператором газотранспортної системи у точці виходу до суміжного газовидобувного підприємства та відбирається оператором газотранспортної системи у точці входу від суміжного газовидобувного підприємства (через мережі якого може передаватися природний газ іншого газовидобувного підприємства чи групи газовидобувних підприємств);
Приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (Глава 7 Порядок обміну даними про виміряні обсяги газу та організація системи збору передачі даних, Розділу ІІІ Кодексу ГТС).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору.
Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач надав позивачу повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, яка наведена у додатку 1 до Кодексу ГТС, до якого додав у письмовій формі довіреності користувача платформи.
Пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС передбачено обов'язок, відповідно до якого оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. Інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 ІГГС (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 ІІТС (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (Б). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Така інформація надається оператором газорозподільної системи на виконання покладеного на нього обов'язку і як наслідок у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, повноту, достовірність та обсяг таких фактичних даних (пункт 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
На підтвердження визначення об'єму розподіленого відповідачу природного газу, позивачем надані щомісячні зведені акти приймання-передачі природного газу за спірний період, які підписані позивачем та відповідачем.
Умовами укладеного договору сторони погодили, що замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи. Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу.
Отже, відповідно до вимог Кодексу ГТС та умов договору взаємодія сторін і обмін інформацією здійснюється із використанням електронного цифрового підпису через інформаційну платформу оператора ГТС, який виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті інформацію, яка передбачена цим Кодексом.
За результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори газу за період лютий-листопад 2023 року, позивачем на 14 число місяця наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору, було складено акти про несанкціонований відбір відповідачем з газотранспортної системи: №02-2023-1910000215-НВГ від 28.02.2023 за газовий місяць лютий 2023 року, №03-2023-1910000215-НВГ від 31.03.2023 за газовий місяць березень 2023 року, №04-2023-1910000215-НВГ від 30.04.2023 за газовий місяць квітень 2023 року, №05-2023-1910000215-НВГ від 31.05.2023 за газовий місяць травень 2023 року, №06-2023-1910000215-НВГ від 30.06.2023 за газовий місяць червень 2023 року, №07-2023-1910000215-НВГ від 31.07.2023 за газовий місяць липень 2023 року, №08-2023-1910000215-НВГ від 31.08.2023 за газовий місяць серпень 2023 року, №09-2023-1910000215-НВГ від 30.09.2023 за газовий місяць вересень 2023 року, №10-2023-1910000215-НВГ від 31.10.2023 за газовий місяць жовтень 2023 року, №11-2023-1910000215-НВГ від 30.11.2023 за газовий місяць листопад 2023 року, на загальну суму 389 759 636,54 грн.
Відповідно умов пункту 15.4 договору, у редакції додаткової угоди №5 та пункту 2 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС такі акти оформляються позивачем в односторонньому порядку та не потребують погодження відповідача.
Загальний об'єм несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи за період з лютого до листопада 2023 року становить 17206,1338 тис. куб. м.
Відповідно до пунктів 1-3 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС у випадку несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи оператор газотранспортної системи стягує плату за несанкціонований відбір, що включає, у тому числі вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи/прямого споживача.
Оператор газотранспортної системи складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору.
Односторонній акт про несанкціонований відбір підписується оператором газотранспортної системи, у якому зазначається, зокрема: 1) EIC-код оператора газорозподільної системи/прямого споживача, через точку виходу до якого відбувся несанкціонований відбір газу; 2) обсяг несанкціонованого відбору природного газу; 3) розрахунок плати за несанкціонований відбір; 4) дата складання акта.
Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов'язані сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.
Розмір плати за несанкціонований відбір розраховується за формулою, яка наведена у пункті 4 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС та пункті 15.3 договору (у редакції додаткової угоди №5).
Проаналізувавши інформацію, яка відображена у актах несанкціонованого відбору та зведених актах приймання-передачі природного газу, які укладені між позивачем та відповідачем, судом встановлено, що відмінними у зазначенні об'ємів переданого позивачем до газорозподільної системи відповідача є об'єми, які відображені у актах несанкціонованого відбору за лютий, березень та квітень 2023 року.
Відповідно до зведеного акту приймання-передачі природного газу за лютий 2023 року від 05.03.2023, всього прийнято природного газу в мережі відповідача - 143 233 495,93 м3, в той час як згідно з даними з інформаційною платформою - 144663032,29 м3;
Відповідно до зведеного акту приймання-передачі природного газу за березень 2023 року від 05.04.2023, всього прийнято природного газу в мережі відповідача - 135 576 226,90 м3, в той час як згідно з даними з інформаційною платформою - 136621085,49 м3;
Відповідно до зведеного акту приймання-передачі природного газу за квітень 2023 року від 05.05.2023, всього прийнято природного газу в мережі відповідача - 105 716 064,24 м3, в той час як згідно з даними з інформаційною платформою - 106321644,46 м3.
Як зазначено вище приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Водночас, акти про несанкціонований відбір та рахунок на оплату складаються оператором до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору.
Обсяг природного газу, який передається до газорозподільної системи визначається з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи, та перетоку природного газу в газотранспортну систему і в суміжну газорозподільну систему, тому вказана невідповідність пояснюється неврахуванням у зведених актах об'ємів природного газу, які були отримані від інших операторів газорозподільних систем та внесені останніми до Інформаційної платформи після підписання зведених актах приймання-передачі природного газу.
Наведене свідчить про безпідставність доводів відповідача про необґрунтованість зазначених у спірних актах (за лютий, березень та квітень 2023 року) про несанкціонований відбір даних щодо щомісячних об'ємів (обсягів) розподілення природного газу відповідачу протягом спірного періоду. Крім того, на час складення та направлення цих актів відповідачу, останній не звернувся до Оператора ГТС з питаннями щодо невідповідності об'ємів, які містяться у зведених актах та актах про несанкціонований відбір, що передбачено положеннями Кодексу ГТС та не спростував визначені у спірних актах об'єми несанкціонованого відбору.
Відповідно до пункту 15.4 договору (у редакції додаткової угоди №5 та пункту 3 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС) обумовлено, що оператор складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14 числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору. Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов'язані сплатити оператору плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.
Судом встановлено, що акти та рахунки за несанкціоновані відбори за період лютий-листопад 2023 року в Інформаційній платформі були надіслані відповідачу 15.03.2023, 13.04.2023, 12.05.2023, 13.06.2023, 12.07.2023, 14.08.2023, 13.09.2023, 13.10.2023, 14.11.2023 та 13.12.2023 (реєстр відправлених файлів з Інформаційної платформи позивача на адресу відповідача міститься в матеріалах справи).
Судом також встановлено, що за результатами позапланової перевірки НКРЕКП дотримання Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, встановлено факт порушення відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у частині зобов'язання оператора газорозподільної системи сплатити Оператору ГТС плату за несанкціонований відбір.
Розпорядженням НКРЕКП №126-р від 30.04.2024 зобов'язано відповідача усунути порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, а саме пункту 3 глави 1 розділу ХХІ Кодексу ГТС, у частині обов'язку оператора газорозподільної системи Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір, для чого у строк до 01 липня 2024 року здійснити розрахунки з Оператором ГТС відповідно до актів про несанкціонований відбір природного газу за березень-листопад 2023 року.
Нормами статті 599 Цивільного кодексу України, статті 202 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження проведення повної оплати вартості несанкціонованого відбору природного газу за лютий-листопад 2023 року як в строк, обумовлений у пунктом 15.4 договору, в редакції додаткової угоди №5 та кодексом ГТС, так і станом на час розгляду справи, відповідачем у матеріали справи не надано.
За приписами частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до змісту статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами можуть бути будь які дані, на підставі яких суд встановлює необхідні для вирішення господарського спору обставини.
Стандарт вірогідності доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. З огляду на зміст цього стандарту необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У цій справі принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість суду зробити висновок, ґрунтуючись на встановлених обставинах, що наведені доводи відповідача (як у заявах по суті, так і оголошені представницею відповідача у судових засіданнях) проти позиції позивача не мають свого більш вірогідного пояснення, і в сукупності свідчать про правомірність вимог позивача.
Відповідач не довів суду, що у спірний період в нього були договірні відносини з постачання природного газу з будь-яким постачальником, на противагу під час розгляду справи позивачем і третьою особою належними доказами було підтверджено, що відповідач у спірний період був відсутній у реєстрі споживачів будь-якого постачальника, а тому на переконання суду матеріалами справи підтверджено, що у спірний період відповідач здійснював безпідставний відбір природного газу з газотранспортної системи.
З огляду на викладене, враховуючи умови договору, норми законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за несанкціонований відбір природного газу у розмірі 389 759 36,54 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 5 501 089,78 грн 3% річних, 61 719 592,58 грн пені, 2 932 951,55 грн інфляційних витрат за порушення відповідачем строків розрахунків за період прострочення з 23.03.2023 до 21.12.2023.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 13.5 договору транспортування природного газу) передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5 договору транспортування природного газу).
Позивачем нараховано відповідачу 61 719 592,58 грн пені за період прострочення з 23.03.2023 до 21.12.2023.
Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно з урахуванням встановленого пунктом 13.5 договору розміру пені, строку нарахування пені згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України та є арифметично вірним.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 61 719 592,58 грн пені за порушення відповідачем строків розрахунків заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Оскільки відповідачем не виконані умови договору та порушенні строки оплати наданих послуг, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 2932951,55 грн та 3% річних у розмірі 5 501 089,78 грн, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний
Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, суд вважає, що дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані в справу докази свідчать про те, що відповідачем порушено умови типового договору транспортування природного газу, що призвело до стягнення основної заборгованості, а також відповідних 3% річних, інфляційних втрат та пені. При цьому, на переконання суду, факт отримання природного газу у період лютий-листопад 2023 року відповідачем, є більш вірогідним ніж твердження відповідача що він не користувався послугами позивача.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні цього спору, суд не вважає за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення цього спору.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем заявленої суми основної заборгованості, пені, річних та інфляційних за порушення строків оплати за поставлений природний газ, доведеністю позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 1 059 800,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (вул.Максима Залізняка, 142, м.Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 03361402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (пр.Любомира Гузара, 44, м.Київ, 03065, ідентифікаційний код 42795490) 389 759 636,54 грн основної заборгованості, 5501089,78 грн 3% річних, 61 719 592,58 грн пені, 2 932 951,55 грн інфляційних витрат та 1 059 800,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 18.12.2024.
Суддя О.І.Кучеренко