Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12.12.2024м. ХарківСправа № 922/2955/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Годунов В., адвокат.
відповідача: Кітченко М., самопредставництво.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», місто Луцьк,
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, місто Харків,
про стягнення заборгованості,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішем», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, про стягнення заборгованості у сумі 5 031 615,60 грн.
26 серпня 2024 року, ухвалою господарського суду Харківської область, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2955/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2955/24 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 17 вересня 2024 року.
17 вересня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 183 та статей 202, 232 ГПК України, суд постановив відкласти підготовче засідання на 10 жовтня 2024 року.
10 жовтня 2024 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі, із визначенням, що наступне підготовче засідання відбудеться 17 жовтня 2024 року.
17 жовтня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26219) із клопотанням про визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву.
17 жовтня 2024 року в судовому засіданні суд зауважив, що питання долучення до матеріалів справи відзиву відповідача та розгляд долученого до нього клопотання, буде вирішено в ухвалі, яка буде постановлена поза межами судового засідання.
17 жовтня 2024 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі, із визначенням, що наступне підготовче засідання відбудеться 24 жовтня 2024 року.
21 жовтня 2024 року позивачем сформовано відповідь на відзив (вх. № 26458).
23 жовтня 2024 року, суд, розглянувши спільно заяви по суті справи від відповідача та позивача, постановив ухвалу, якою клопотанням відповідача, висвітлене в прохальній частині відзиву (вх. № 26219 від 17.10.2024 року) про визнання поважними причини пропуску строку на вчинення відповідної процесуальної дії, - задоволено. Поновлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву до 17 жовтня 2024 року. Долучено до матеріалів справи відзив (вх. № 26219 від 17 жовтня 2024 року). Прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. № 26458 від 21 жовтня 2024 року).
Крім того, 17 жовтня 2024 року (вх. № 26220) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи у справі № 922/2955/24, в якому відповідач просив господарський суд призначити у цій справі комісійну судову будівельно-технічну та дорожньо-технічну експертизу роботи з Капітального ремонту вул. проспект Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса»; на розгляд та вирішення експертів поставити питання:
1) Чи відповідають фактичні види, обсяги і вартість виконаних робіт та фактично використаних матеріалів та їх якість за договором про закупівлю робіт № 730 від 06.09.2021 року за об'єктом Капітального ремонту проспект Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), укладеним між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та ТОВ «МІШЕМ», видам, обсягам, вартості робіт, використаних матеріалів та їх якості, передбачених проектно-кошторисною документацією, договірною ціною, нормативно-правовим актам у галузі будівництва, а також даним, зазначеним в Актах приймання виконаних робіт, складеними ТОВ «МІШЕМ», у т.ч. враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?
2) Чи відповідають фізико-хімічні властивості кернів (вирубок) отриманих із верхнього шару асфальтобетонного покриття, використаного в процесі робіт по об'єкту Капітального ремонту проспект Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари), враховуючи гарантійний строк та строк експлуатації дороги, вимогам ДСТУ Б В.2.7- 119-2011, зазначених в Актах приймання виконаних робіт, складеними ТОВ «МІШЕМ»? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?
Вилучення зразків верхнього шару асфальтобетонного покриття (кернів) по об'єкту Капітального ремонту проспект Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари) провести із залученням судових експертів, спеціалістів експертних та/або лабораторних установ відповідно до вимог ДБН В.2.3-4:2015 та ДСТУ Б В.2.7-319:2016.
3) Яка вартість фактично виконаних ТОВ «МІШЕМ» робіт та використаних матеріалів на підставі договору № 730 від 06.09.2021 року відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/н?
4) Чи не завищена вартість виконаних ТОВ «МІШЕМ» робіт та використаних матеріалів на підставі договору № 730 від 06.09.2021 року відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт б/н та б/н?
В судовому засіданні 17.10.2024 суд за участю представників позивача та відповідача визначив порядок розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи, надав можливість позивачу надати письмові пояснення з приводу поданого клопотання відповідача.
21 жовтня 2024 року (вх. № 26458) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла через систему «Електронний Суд» відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи ухвалою суду від 23.10.2024 року. В даній заяві по суті справи, позивач, в тому числі заперечує проти заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи, обґрунтовуючи свою позицію тим, що фактично відповідач формулює питання на вирішення експертів, які не стосуються факту виконання/невиконання позивачем умов договору про закупівлю робіт № 730 від 06 вересня 2021 року, а стосуються лише якості виконаних робіт та фізико-хімічних властивостей кернів (вирубок) верхнього шару асфальтобетонного покриття, відповідності/невідповідності якості виконаної роботи умовам договору та Актам приймання виконаних робіт, що не входить до предмету спору у даній справі.
24 жовтня 2024 року, ухвалою суду в задоволенні клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх. № 26220 від 17 жовтня 2024 року) - відмовлено.
24 жовтня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 185, статті 235 ГПК України, суд постановив закрити підготовче провадження із визначенням дати першого судового засідання по суті на 21 листопада 2024 року.
21 листопада 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відповідно до частини 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 05 грудня 2024 року.
05 грудня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відповідно до частини 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 12 грудня 2024 року.
Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача 12 грудня 2024 року просив суд, позов задовольнити у повному обсязі. Присутній в судовому засіданні 12 грудня 2024 року представник відповідача заперечував проти задоволення позову, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Харкові у Господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
12 грудня 2024 року, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вказано позивачем в позовній заяві, 06 вересня 2021 року між ТОВ «МІШЕМ» та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради укладений договір про закупівлю робіт № 730 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проєктно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.
До пункту 5.5. договору замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.
Згідно пункту 6.1.1., 6.1.2. замовник зобов'язаний, в тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи. Приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Як вказує позивач, додатковими угодами до договору, строки виконання робіт та інші умови договору частково змінювалися.
Щодо обставин виконання робіт, то позивач вказує наступне:
- Роботи по договору виконані на суму 5 031 615,60 грн., що підтверджується: - актами виконаних робіт, які 28 грудня 2023 року, були вручені безпосередньо замовнику, а також додатково 29 грудня 2023 року, направлені засобами поштового зв'язку (факт отриманння вказує 09 січня 2024 року); загальним журналом робіт на об'єкті, актами на закриття прихованих робіт, які підписані в тому числі представником технічного нагляду відповідача; накладними на придбання товарів для проведення робіт по договору;
- З боку відповідача протягом тривалого строку будь-яких заперечень на вказаний акт не надані; в тому числі заперечення не надані на запит адвоката від 08 квітня 2024 року б/н, який було направлено на адресу замовника.
Позивач вважає, що 90-денний строк оплати по договору почав свій перебіг на наступний день після отримання відповідачем актів виконаних робіт, тобто з 29 грудня 2023 року (оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював та ще до їх вручення роботи прийняті представником технічного нагляду, тому відповідач не потребував додаткового часу на опрацювання документів). З цього слідує, на думку позивача, що строк оплати по договору настав 28 березня 2024 року.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач також вказує, що 08 квітня 2024 року був направлений запит стосовно підтвердження факту виконання робіт та обґрунтування причин не підписання актів. 25 квітня 2024 року аналогічний запит був направлений повторно.
Проте відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив, в зв'язку із чим наведені обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що згідно з пунктом 3.1. ціна Договору становить 5 920 096,80 грн., а предметом укладеного між сторонами договору будівельного підряду є результат роботи - закінчені роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації; а умовами договору, укладеного між сторонами у цій справі не передбачено авансові чи поетапні проміжні платежі. Кількісні характеристики виконуваних за договором робіт визначаються до проектно-кошторисної документації, 1 робота.
Також зазначає, що виконані роботи приймаються на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) (пункт 4.1), на підставі яких замовник здійснює оплату (пункт 4.2), втім вважає, що позивачем роботи виконані не в повному обсязі та наполягає на тому, що у нього не виник обов'язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт; акцентує свою позицію на тому, що роботи, передбачені в зазначеному вище акті приймання виконаних будівельних робіт на суму 5 031 615,60 грн. є лише частиною робіт, передбачених пунктами 1.1., 1.2., 5.3. договору № 730 від 06 вересня 2021 року, а ціна договору, становить 5 910 175,20 грн., тому позивач не може вважатися таким, що належним чином виконав свій обов'язок щодо передачі виконаних робіт, а відповідач відповідно не є таким, що зобов'язаний оплатити відповідну частину виконаних робіт, а відтак у Департаменту будівництва та шляхового господарства не виникло обов'язку прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплатити вартість таких робіт.
Заперечення на позов відповідач обгрунтовує також тим фактом, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, та взагалі будь-які докази, підтверджуючи, що відповідач здійснював приймання виконаних робіт на виконання умов договору про закупівлю робіт № 730 від 06 вересня 2021 року; також у матеріалах справи відсутні докази одержання замовником повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, що є підставою для негайного початку прийняття робіт. Наданий до матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 та б/д за Договором про закупівлю робіт № 730 від 06 вересня 2021 року не містить обов'язкових реквізитів для первинних документів передбачених частиною 2 статті 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не зазначено дати складання документу та номеру, що відповідно до пункту 6.2 Договору є підставою для повернення Підряднику актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати; вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в не містить відмітки щодо відмови однієї із сторін від підписання акту.
Окрім цього, відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт в порушення норм Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з нормами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В частині 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору про закупівлю робіт № 730 від 06 вересня 2021 року, зі змінами та доповненнями, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови. Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Так, як свідчать матеріали справи, 06 вересня 2021 року між ТОВ «МІШЕМ» (позивач/підрядник) та Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (відповідач/замовник) укладений договір про закупівлю робіт № 730 (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проєктно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Договір про закупівлю, за пунктом 10.1. договору укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків, до повного виконання зобов'язання за цим договором.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.
За пунктом 4.10. договору фінансування робіт здійснюється у 2021 році згідно «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2025 р.р.», затвердженою рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27 жовтня 2010 року. За № 328/10 (зі змінам) і складає 9921,60 грн., в тому числі ПДВ 1653,60 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.
Як-то визначено у пункті 4.11. договору джерело фінансування - кошти бюджету Харківської міської територіальної громади.
За змістом пункту 5.1. договору, строк виконання робіт: до 31 грудня 2022 року, початок робіт: вересень 2021 року, завершення робіт: грудень 2022 року, згідно графіка виконання робіт.
До пункту 5.5. договору замовник або залучена замовником особа здійснює контроль та технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю ремонту об'єкта, відповідністю виконаних робіт будівельним нормам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам.
Згідно пункту 6.1.1., 6.1.2. замовник зобов'язаний, в тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи. Приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).
Додатками до договору слугує календарний графік виконання робіт, план фінансування будівництва у 2021 році, а також проектно-кошторисна документація.
В матеріалах справи наявні додаткові угоди № 1 від 15 грудня 2021 року та № 2 від 26 жовтня 2022 року, якими сторони внесли зміни до істотних умов договору про закупівлю робіт № 730 від 06 вересня 2021 року, відповідно до яких, поміж іншого, внесено зміни: 1) у порядок здійснення оплати ( пункт 4.10) "Фінансування робіт здійснюється у 2021 році згідно "Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м.Харкова на 2011-2025 р.р." затвердженою рішенням 49 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27 жовтня 2010 року № 328/10 ( зі змінами) і складає 0,00 грн., в тому числі ПДВ 0,00 грн. за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади", 2) змінено уповноважену особу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, яка представляє інтереси в договірних відносинах, 3) продовжено строк виконання робіт до 31 грудня 2023 року, а початок і завершення робіт, відповідно встановлюється в таких нових датах - вересень 2021 року та грудень 2023 року ( пункт 5.1.); 4) визначено, що договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків, до повного виконання зобов'язання за цим договором (пункт 10.1.), 5) викладено у новій редакції календарний графік виконання робіт та план фінансування.
Укладений між позивачем та відповідачем договір з урахуванням змін до нього, є дійсним, та обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 статті 853 ЦК України).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
В розрізі викладених умов договору та норм права, суд доходить до висновку, що укладений між позивачем та відповідачем договір про закупівлю робіт № 730 від 06 вересня 2021 року за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, предметом якого є виконання робіт з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 відповідно до проєктно-кошторисної документації та тендерної документації.
Відповідно до положень статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З урахуванням встановлених судом обставин та підстав позову, до предмету дослідження у цій справі належить виконання позивачем робіт за договором, зокрема, обставини прийняття виконаних робіт замовником (відповідачем), у тому числі і наявність зауважень у замовника щодо якості, обсягів та вартості робіт виконаних підрядником, надання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт та її своєчасність, обставини наявності недоліків у виконаних підрядником роботах.
Суд зазначає про те, що правова позиція щодо застосування частини 4 статті 882 ЦК України є сталою та послідовною в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 910/7446/18 та інших (у тому числі і постанова Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20).
Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Таких висновків також дотрималася і об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02 червня 2023 року у справі № 914/2355/21.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №917/1489/18, від 18 липня 2019 року у справі № 910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 910/2184/18, від 16 вересня 2019 року у справі № 921/254/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 921/262/18.
Наведене вище дає підстави дійти висновку про те, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, останній повинен направити замовнику визначені умовами пункту 4.7. договору документи, зокрема, акти виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2023 року відповідачем був отриманий супровідний лист від ТОВ "МІШЕМ" (а. с.122, 126-127, том 1), за яким позивачем були передані відповідачу для підписання наступні документи за договором, а саме: оригінал акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013, оригінал довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013, оригінал відомості ресурсів з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013, оригінал розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013, оригінал акту підтвердження виконаних робіт з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013.
Отримання вказаного супровідного листа підтверджується вхідним штампом від 28 грудня 2023 року Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.
Також додатково 29 грудня 2023 року позивач надіслав засобами поштового зв'язку зазначений вище супровідний лист з додатками на адресу відповідача, який був отриманий відповідачем 09 січня 2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 130-132, том 1).
Факт отримання документів за договором відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується. Натомість, відповідач отримані документи зі своєї сторони не підписав, обґрунтованих заперечень щодо їх підписання не надав, про можливі виявлені недоліки робіт не заявляв.
Твердження відповідача про те, що він не отримував від позивача повідомлення про готовність до передання робіт, суд вважає помилковими з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року за № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.
Згідно з пунктами 88, 89 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункти 91, 96 Загальних умов).
Умови укладеного між сторонами договору не містять положень щодо надсилання (надання) позивачем відповідачу повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва).
Разом із тим, підпунктом 6.1.2. пункту 6.1. договору передбачений обов'язок замовника приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3). А отже, отримавши від позивача документи за договором (акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) відповідач був обізнаний про виконання ТОВ "МІШЕМ" будівельних робіт та повинен був розпочати їх прийняття, проте, такі докази наразі відсутні в матеріалах справи.
Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем було виконано лише частину робіт і у нього не виник обов'язок щодо сплати виконаних позивачем робіт, адже відповідно до пункту 3.3. договору структура договірної ціни є динамічною, крім того, відповідна ціна є меншою, а не більшою.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що наданий позивачем до позовної заяви акт виконаних робіт (№КБ-2в) не містить обов'язкових реквізитів первинного документа (дати, номеру тощо), оскільки неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, наявність помилок у їх оформленні, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам) та не є підставою для висновку про відсутність господарської операції.
Також суд зауважує, що посилання відповідача на ту обставину, що отримані від позивача документи за договором були повернуті ТОВ "МІШЕМ" у зв'язку з виявленими недоліками виконаних робіт та в оформленні акту також не приймається судом до уваги, оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення таких документів на адресу позивача, по-друге, наданий відповідачем у якості такого доказу лист від 29 грудня 2023 року за №2506/0/66-23 не містить доказів надсилання такого листа відповідачем на адресу позивача, які до суду також не надавалися, по-третє, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо відповідних недоліків виконаних робіт після отримання акту виконаних робіт.
З акту приймання виконаних будівельних робіт, копія якого надана позивачем до суду в обґрунтування виконаних робіт, вбачається, що роботи були виконані позивачем відповідно до умов Договору, про що свідчить підпис та печатка інженеру технічного нагляду замовника Лихолітова В.О. При цьому жодних зауважень щодо повноти та/або якості виконаних робіт акт приймання виконаних будівельних робіт не містить, тобто своїм підписом інженер технічного нагляду підтвердив, що виконані позивачем будівельні роботи відповідають умовам Договору та проектно-кошторисній документації.
Крім того, в матеріалах справи наявні акти на закриття прихованих робіт, які підписані з боку представника будівельної організації Арсентьєвим А.В. та з боку представника технічного нагляду замовника Лихолітов В.О.
Таким чином, суд вважає доведеним та встановленим, що замовник Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у спірних підрядних правовідносинах не виконав обов'язку заявити позивачу (підряднику) про такі недоліки протягом тривалого часу до моменту звернення ТОВ "МІШЕМ" з даним позовом до господарського суду.
Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України передбачений обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, а саме замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто, виходячи з діючої норми статті передбачено, що замовник повинен заявити негайно про недоліки допущених у роботі та відступів від умов договору, а в разі якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.
Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою про недоліки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність недоліків у виконаних позивачем підрядних роботах, а так само й інші відступи від умов Договору (у тому числі щодо повноти виконання робіт) не мають значення для вирішення спору, адже відповідно до приписів статті 853 ЦК України, відповідач втратив право посилатися на такі недоліки, оскільки не заявив про них позивачу (підряднику) у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (пункт 74), "Пономарьов проти України" (пункт 43), "Агрокомплекс проти України" (пункт 166).
Крім того, у постанові Верховного Суду у справі № 914/11/22 від 10 серпня 2023 року висвітлено позицію про те, що передбачена договором умова щодо оплати за надані послуги (виконанні роботи) з прив"язкою до підписання актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов"язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи послуг, є її реальність.
Отже, правові наслідки для оплати наданих послуг створює сам факт вчинення господарської операції (реальне виконання робіт).
Беручи до уваги факт надсилання та отримання відповідачем акту виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, а також той факт, що в матеріалах справи відсутня вмотивована відмова замовника від підписання акту виконанних робіт та повідомлення замовника про причини відмови підписати акт виконаних будівельних робіт, з огляду на відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо виконаних робіт чи їх якості, суд дійшов до висновку про те, що роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 5 031 615,60 грн. вважаються виконаними позивачем та прийнятими відповідачем, в зв'язку із чим вимоги позивача є обґрунтованими.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
За змістом статті 525 та статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін. Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника.
З огляду на матеріали справи, 90-денний строк оплати виконаних робіт по договору у замовника почав свій перебіг на наступний день після отримання акту виконаних робіт, долученим до супровідного листа позивача (а. с.122, 126-127, том 1), тобто з 29 грудня 2023 року (оскільки жодних заперечень щодо актів відповідач не висловлював). З цього слідує, що строк оплати по договору настав 28 березня 2024 року.
Як вже було вказано вище, отримання вказаного супровідного листа підтверджується вхідним штампом від 28 грудня 2023 року Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.
Однак, з боку відповідача не було вчинено жодних активних дій з 28 березня 2024 року, покликаних на сплату позивачу грошових коштів з проведеного Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013, як-то передбачено умовами договору.
За змістом статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 11 статті 526 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач свого обов'язку по перерахуванню коштів у строк встановлений договором за виконанні позивачем роботи з Капітального ремонту просп. Незалежності, 7 (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1:2013 не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак порушив договірні зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України), суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 5 031 615, 60 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними документальними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір), понесені позивачем, покладаються повністю на відповідача.
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Харківської області,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» (43016, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 47, офіс 201, ідентифікаційний код юридичної особи 40121960) заборгованості у сумі 5 031 615 (п'ять мільйонів тридцять одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 60 коп., а також судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 60 379 (шістдесят тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 39 коп.
Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 20 грудня 2024 року.
Суддя В.С. Юрченко
справа № 922/2955/24