79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.11.07 Справа № 5/77
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від СПД-фізичної особи Захаріїва Б.Д. -не з'явився
від ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»- Косар М.Є., Негалюк Т.С.
від ТзОВ «МПМК-3»- не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»вих.№529 від 30.07.2007 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року (підписане 20.07.2007 р.), суддя Цюх Г.З.
у справі № 5/77
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Захаріїва Богдана Дмитровича, м.Івано-Франківськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», м.Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 29461 грн.
за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», м.Івано-Франківськ
до відповідача-1 Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Захаріїва Богдана Дмитровича, м.Івано-Франківськ
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «МПМК-3», м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору уступки права вимоги боргу №08/11 від 08.11.2006р.
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року по справі №5/77 первісний позов задоволено, стягнено з ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»на користь СПД-ф/о Захаріїва Б.Д. 29461 грн. збитків від інфляції, річних та коефіцієнту змінення вартості будівництва. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Суд при задоволенні первісного позову виходив з того, що ВАТ "Плай" згідно з вимогами ст.ст. 151, 345 ЦК УРСР не виконало зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт по договору № 25 від 25.03.1993р. у встановлений строк на суму 17289 грн., то воно на думку суду першої інстанції повинно сплатити збитки від інфляції, річні та коефіцієнт змінення вартості житлового будівництва. Також господарським судом взято до уваги те, що ТзОВ "МПМК-3" уступило право вимоги цих коштів позивачу по справі на підставі договору від 08.11.2006р., який є дійсним.
Стосовно зустрічного позову, в задоволенні якого відмовлено, господарський суд вказує на те, що ВАТ "Плай" не виконало добровільно своїх зобов'язань перед ТзОВ "МПМК-3" по оплаті виконаних робіт, у встановлений договором термін, а тому повинно було сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, річних і коефіцієнту здорожчання, право на стягнення яких у ТзОВ "МПМК-3" виникло після 3 вересня 2004р. З врахуванням строку позовної давності ТзОВ "МПМК-3" могла заявити позов про стягнення вищевказаних сум до вересня 2007р., але вона уступила це право ПП Захарієву Б.Д., уклавши оспорюваний договір з ним.
Одночасно судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання позивача за зустрічним позовом на те, що не можна окремо передавати вимоги, що забезпечують зобов'язання, і що з цих підстав договір слід визнати недійсним, оскільки збитки від інфляції, річні та коефіцієнт здорожчання не є способом забезпечення зобов'язання. Таким чином господарський суд прийшов до висновку що ТзОВ "МПМК-3" мало право на стягнення інфляційних збитків, річних та коефіцієнту здорожчання, та мало право на уступку цієї вимоги іншій особі.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду ВАТ «Плай»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року по справі №5/77 скасувати, постановити нове рішення, яким в позові СПД - фізичній особі Захаріїву Б.Д. відмовити.
Зокрема, апелянт вказує на те, що оскільки позивач виходив з того, що йому уступленні права вимоги боргу, що становить коефіцієнт змінення вартості будівництва, інфляційні та річні за прострочку виконання оплати виконанних робіт на суму 17 289 грн. по договору на капітальне будівництво № 25 від 25.03.1993р., що за своєю правовою природою є договором підряду, а тому правовідносини щодо неналежного виконання зобов'язань та відшкодування завданих збитків повинні регулюватись виключно ст. ст. 162, 203 ЦК від 1963 року.
Також на думку скаржника судом першої інстанції неправильно застосовано обчислення строків позовної давності, зокрема апелянт вказує на те, що ще при стягненні боргу - 17289 грн., рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2001р., суд виходив з відліку початку строку позовної давності - 30.04.1999р. (підписання актів виконаних робіт), і з цього ж часу слід проводити відлік позовної давності і інших вимог чи збитків, що витікають з договору підряду, тоді як загальні так і спеціальні (для штрафних санкцій) строки позовної давності збігли до введення в дію нового ЦК України.
Крім того, ВАТ «Плай» подано суду уточнення до апеляційної скарги (від 19.10.2007 року вих.№307833/04/679), в якому просить оскаржуване рішення скасувати, постановити нове рішення, яким визнати недійсним договір уступки вимоги №08/11 від 08.11.2006 року, а в позові СПД-фізичної особи Захаріїва Б.Д. про стягнення 29461 грн. - відмовити. Так, скаржник вказує що відповідно до договору уступки права вимоги боргу № 08/11 ТзОВ «МПМК - 3»(Кредитор - 1) уступив СПД-фізичній особі Захаріїву Б.Д. (Кредитор - 2) право вимоги до боржника - ВАТ «Плай» коштів коефіцієнту змінення вартості будівництва, інфляційних та 3-х% річних, які виникли з договору на капітальне будівництво № 25 від 25.03.1993р. (з доповненнями), тоді як зобов'язання сторін по цьому договору є припинені, шляхом виконання, зокрема і по оплаті за виконані роботи, шляхом стягнення 31.08.2004р. на підставі судового рішення заявленої суми боргу - 17 289 грн.
Представники скаржника вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримали в повному обсязі.
СПД-фізична особа Захаріїв Б.Д., який також представляв ТзОВ «МПМК-3»в судове засідання 20.11.2007 року не з'явився, проте був присутній в судовому засіданні 15.10.2007 року, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ВАТ «Плай»з підстав наведених у Відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що рішення господарського суду прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає. Зокрема вказував на те, що договір уступки права вимоги боргу від 08.11.2006 року №08/11 вчинений у відповідності до вимог закону у формі встановленій ст.513 ЦК України і встановлених законом підстав для визнання його недійсним немає.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
08.11.2006 року ТзОВ «МПМК-3»(Кредитор-1) з однієї сторони і підприємець Захаріїв Богдан Дмитрович (Кредитор-2) з другої сторони, уклали договір уступки права вимоги боргу №08/11, згідно якого ТзОВ «МПМК-3»уступає СПД-фізичній особі Захаріїву Б.Д. право вимоги до боржника - ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»коштів на суму 15335 грн., що становлять коефіцієнт змінення вартості будівництва та право вимоги коштів, що складають індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за прострочку виконання грошового зобов'язання на суму 17289 грн. по оплаті основного боргу, які виникли згідно договору на капітальне будівництво №25 від 25.03.1993 року, з доповненнями, укладеному ТзОВ «МПМК-3»з ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»та на підставі довідок про вартість виконаних робіт і затрат (форма №3) за березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 1995 року, підписаних 30.04.1999 року, акту передачі незавершеного будівництва 136 квартирного житлового будинку.
Оскільки позивач виходив з того, що йому уступлені права вимоги боргу, що становить коефіцієнт змінення вартості будівництва, інфляційні та річні за прострочку виконання оплати виконаних робіт на суму 17289 грн. по договору на капітальне будівництво № 25 від 25.03.1993р., що за своєю правовою природою є договором підряду, а тому правовідносини щодо неналежного виконання зобов'язань та відшкодування завданих збитків повинні регулюватись виключно ст. ст. 162, 203 ЦК 1963р.
Правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим кодексом.
Таким чином, застосувавши ст. 625 ЦК України в частині відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді інфляційних в сумі 11402, 80 грн. та 3% річних в сумі 2723, 20 грн., судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону, як в часі, оскільки йдеться про порушення зобов'язання до набрання чинності нового ЦК, так і підстав відповідальності, так як в спірних правовідносинах слід виходити з відповідальності за неналежне виконання зобов'язання по договору підряду, а не грошового зобов'язання.
Стосовно збитків у вигляді коефіцієнту змінення вартості будівництва в сумі 15335 грн., слід зазначити про те, що вартість робіт (ціна договору) або спосіб її визначення, визначається в самому договорі підряду, як правило, складенням кошторису. У разі істотного зростання вартості робіт після укладення договору, підрядник повинен своєчасно попередити замовника і погодити збільшення (здорожчання) цін, що з матеріалів справи не вбачається. Таким чином позовні вимоги в цій частині документально не підтверджені.
Оскільки підрядник (ТзОВ «МПМК-3») значно прострочив будівництво об'єкту, в зв'язку з чим тоді по актах виконаних робіт виникли розбіжності.
Взявши до уваги підписані 30.04.1999р. акти виконаних робіт на суму 17 289 грн., господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 11.06.2001р. встановив факт двосторонньо погодженої суми вартості цих робіт, залишивши без розгляду в частині стягнення коштів вартості здорожчання будівництва в сумі 15335 грн., що мало бути складовою суми погодженої вартості при підписанні актів прийому робіт, а не збитками.
Львівським апеляційним господарським судом рішення залишено без змін. Касаційна скарга на постанову апеляційної інстанції не поступала.
Стосовно обчислення строків позовної давності, слід зазначити наступне:
Так, ще при стягненні боргу - 17 289 грн., рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2001р., суд виходив з відліку початку строку позовної давності - 30.04.1999р. (підписання актів виконаних робіт), і з цього ж часу слід проводити відлік позовної давності і інших вимог чи збитків, що витікають з договору підряду, тоді як загальні так і спеціальні (для штрафних санкцій) строки позовної давності збігли до введення в дію нового ЦК України.
Право на стягнення збитків у ТзОВ «МКМП-3» виникло одночасно із вимогами про стягнення вартості робіт по договору підряду.
Відповідно до ст. 84 ЦК (1963р.) із закінченням строку позовної давності по основній вимозі (3 роки) вважається, що минув строк позовної давності і по додатковій вимозі.
Таким чином, вищенаведені обставини унеможливлюють уступку права вимоги стягнення цих збитків, оскільки первісний кредитор залишив за собою і стягнув основні вимоги по зобов'язаннях з договору підряду, а по стягненнях збитків як не мав так і втратив таке право, тому така уступка вимоги не відповідає (суперечить) вимогам закону.
Слід також зазначити, що Львівський апеляційний господарський суд при прийнятті постанови виходив з того, що відповідно до ст.197 ЦК України в редакції 1963 року, ст.514 ЦК України в редакції 2003 року уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону або договору. До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язань.
Згідно роз'яснення ВГСУ від 14.12.93 року №01-6/1301 «Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу»кредитор не має права залишити за собою основні вимоги за зобов'язанням і уступити іншій особі тільки права, що забезпечують його виконання, в даному випадку це інфляційні та 3% річних, коефіцієнт змінення вартості будівництва (збитки).
Таким чином, виходячи із наведеного договір уступки права вимоги боргу №08/11 від 08.11.2006 р. підлягає визнанню недійсним.
Отже позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити.
Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»задоволити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2007 року скасувати, прийняти нове рішення.
В задоволенні первісного позову СПД-фізичної особи Захаріїва Б.Д. відмовити.
Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай»задоволити.
Визнати недійсним договір уступки права вимоги боргу №08/11 від 08.11.2006р., укладений між ТзОВ «МПМК-3» та СПД-фізичною особою Захарієвим Б.Д.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.