єдиний унікальний номер справи 531/1886/24
номер провадження 2/531/644/24
05 листопада 2024 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Герцова О. М.,
за участю секретаря -Капленко Є. С.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Територіальної громади м. Карлівка, в особі Карлівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , про виселення особи з квартири без надання іншого житлового приміщення, -
Позивач, Територіальна громада м. Карлівка, в особі Карлівської міської ради Полтавської області, звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1 та зняти з реєстрації місця проживання.
Позов обґрунтовано тим, що територіальна громада м. Карлівка в особі Карлівської міської ради, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.06.2024 року є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає дружина колишнього працівника Карлівської міської ради ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .
Рішенням Дванадцятої сесії Карлівської міської ради сьомого скликання від 12 жовтня 2016 року було затверджено на посаду першого заступника міського, голови Карлівської міської ради сьомого скликання ОСОБА_3 з 12 жовтня 2016 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Карлівської міської ради від 27 вересня 2017 року №166 та заяви ОСОБА_3 про надання службового житлового приміщення, виділено родині ОСОБА_3 службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною прощею 46,9 кв. м, склад сім'ї - дві особи, та видано ордер на службову квартиру. Зобов'язано КП «Новатор» та ОСОБА_3 укласти безстроковий договір найму житлового приміщення терміном на строк трудових відносин із Карлівською міською радою.
Договором найму житлового приміщення від 27 вересня 2017 року, украденим між КП «Карлівка Новатор» в особі начальника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , визначено, що договір укладено на строк перебування в трудових відносинах із Карлівською міською радою (п.1.5 договору).
Рішенням сорок третьої позачергової сесії сьомого скликання Карлівської міської ради від 10 березня 2020 року визнано незадовільною роботу першого заступника, Карлівського міського голови ОСОБА_3 та звільнено його із займаної посади, виведено його зі складу виконавчого комітету Карлівської міської ради. Тому, відповідно до п. 1.5 Договору найму житлового приміщення від 27.09.2017 року у ОСОБА_3 закінчився строк дії договору найму, який був укладений на строк перебування в трудових відносин із Карлівською міською радою, але ОСОБА_3 , разом з відповідачем, проігноровано було вимоги Карлівської міської ради та норми чинного законодавства та продовжував користуватися житловим приміщенням: квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору від 27 вересня 2017 року найму житлового приміщення, КП «Карлівка Новатор» та ОСОБА_3 дійшли згоди розірвати договір найму житлового приміщення, відповідно до п.1.5 Договору у зв'язку з закінченням строку трудових відносин із Карлівською міською радою. Вказана угода підписана начальником КП «Карлівка Новатор» ОСОБА_4 , який на той час обіймав вказану посаду. В свою чергу ОСОБА_3 від її отримання, підпису та будь-яких пояснень відмовився, що підтверджується, складеним 25 березня 2020 року, актом. Вказана угода також наплавлялася ОСОБА_3 поштою, про що свідчить поштове повідомлення та опис вкладення цінного листа.
05.05.2020 року Комунальним підприємством «Карлівка Новатор» знову направлялась на адресу ОСОБА_3 , де він разом проживав з ОСОБА_5 , додаткову угоду № 1 від 25.03.2020Іроку до договору найму житлового приміщення від 27.09.2017 року про розірвання.
30.07.2020 року Карлівська міська рада зверталася до ОСОБА_3 про добровільне виселення разом з членами родини - ОСОБА_1 , із займаного примкнення.
Однак, ОСОБА_3 та Відповідачем всі вимоги позивача проігноровано.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2021 року, позов територіальної громади м. Карлівка в особі Карлівської міської ради Полтавської області задоволено. Виселено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (відповідач) із квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 із зняттям їх з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі. Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2021 року рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову територіальної громади м. Карлівка в особі Карлівської міської ради Полтавської області.
Постановою Верховного суду ту складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року постанову Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2021 року скасовано. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24.02.2021 року скасовано в частині задоволення позову територіальної Громади м. Карлівка в особі Карлівської міської ради Полтавської області про виселення ОСОБА_1 та зняття її з реєстрації в квартирі - відмовлено. У решті (щодо ОСОБА_3 ) рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24.02.2021 року залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене, станом на момент подачі позовної заяви про виселення особи з квартири без надання іншого житлового приміщення, в ній продовжує проживати ОСОБА_1 , яка немає законних на те підстав.
27 липня 2020 року рішенням виконавчого комітету Карлівської міської ради № 64 «Про надання квартири дитині, позбавленої батьківського піклування, виділено ОСОБА_2 квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв. м., у складі сім'ї - трьох чоловік.
На підставі вказаного рішення, 28 травня 2021 року ОСОБА_2 видано ордер на житлове приміщення № 4460 на право отримання житлового і приміщення загальною площею 46,9 кв. м., за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно акту приймання передачі від 20.07.2020 року, виконуючим обов'язки начальника КП «Карлівка Новатор» Іщенком Сергієм Ігоровичем передано ОСОБА_2 у володіння та користування вільне ізольоване .житлове приміщення, придатне до постійного проживання на безоплатній основі, квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв. м.
В подальшому, ОСОБА_2 була позбавлена можливості в'їхати до вказаного приміщення так як в ньому незаконно, і без достатніх правових підстав проживали: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Після; касаційного перегляду судового рішення по цивільній справі № 531/1443/20 громадянка ОСОБА_2 , маючи правомірні сподівання та очікування і законні підстави в'їхати до вказаного житлового приміщення разом з родиною, здійснити це не змогла так як ОСОБА_6 продовжила подальше проживання в ній та не мала наміру зніматися з реєстрації за вказаною адресою. Станом на момент подачі даної позовної заяви відповідач зареєстрована за даною адресу.
Окрім того, за вказаною адресою також вже зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Однак, ОСОБА_2 не має права вільно користуватися вказаним приміщенням так як відповідач не виселився з| вказаного житлового приміщення та не знятий з реєстрації.
Рішенням четвертої сесії дев'ятого скликання Карлівської міської ради від 14 червня 2023 року безоплатно передано в господарське відання КП «Карлівка Новатор» майно територіальної громади Карлівської міської ради - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Договором на закріплення майна комунальної власності Карлівської територіальної громади на праві господарського відання №1/23-ГВ від 10.07.2023 фоку, Карлівською міською радою передано в господарське відання КП «Карлівка Новатор» двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 в чотирьох квартирному одноповерховому будинку АДРЕСА_5 , що перебуває в комунальній власності Карлівської територіальної громади.
В подальшому, між КП «Карлівка Новатор» та ОСОБА_2 20.07.2023 року укладено договір найму. Згідно п. 1.2 вказаного договору останній надається для постійного проживання на безоплатній основі з подальшою приватизацією житлове приміщення: квартира АДРЕСА_4 в чотирьох квартирному одноповерховому будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 46,9 кв. м.
Однак, ОСОБА_2 до цього часу немає можливості скористатися своїм законним правом проживати у вказаному приміщенні так як відповідач не виселилася з вказаного приміщення та не знята з реєстрації, що підтверджується Витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, чим порушуються права власника в особі Карлівської міської ради та ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником житлового приміщення - квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 є Територіальна громада м. Карлівка в особі Карлівської міської ради. А тому є власником вказаного приміщення та наділена всіма права власника майна.
Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном шляхом виселення особи з квартири без надання іншого житлового приміщення є належним способом захисту порушених прав позивача.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом Територіальної громади м. Карлівка, в особі Карлівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , про виселення особи з квартири без надання іншого житлового приміщення та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання, розміщене на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також шляхом надсилання судової повістки за адресою реєстрації. Причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не надходило, відзив на позов не подавала.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Територіальна громада м. Карлівка в особі Карлівської міської ^ради, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.06.2024 року, реєстраційний номер нерухомого майна 2129216453216 є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій на даний час проживає дружина колишнього працівника Карлівської міської ради ОСОБА_3 - ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
Рішенням Дванадцятої сесії Карлівської міської ради сьомого скликання від 12 жовтня 2016 року було затверджено на посаду першого заступника міського, голови Карлівської міської ради сьомого скликання ОСОБА_3 з 12 жовтня 2016 року (а. с. 14).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Карлівської міської ради від 27 вересня 2017 року №166 та заяви ОСОБА_3 про надання службового житлового приміщення, виділено родині ОСОБА_3 , який працював першим заступником міського голови Карлівської міської ради, службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною прощею 46,9 кв.м, склад сім'ї - дві особи. Видано ордер на службову квартиру. Зобов'язано КП «Новатор» та ОСОБА_3 укласти безстроковий договір найму житлового приміщення терміном на строк трудових відносин із Карлівською міською радою (а.с. 16-17).
Згідно копії коріння ордеру на житлове приміщення №4454 від 27 вересня 2017 року виданого ОСОБА_3 сім'ї із 2 чоловік: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на право отримання житлового приміщення загальною Площею 46,9 кв.м., кількість АДРЕСА_6 . Підстава видачі ордера - рішення виконавчого комітету Карлівської міської ради від 27.09.2017 року №116 (а. с. 18).
Договором найму житлового приміщення від 27 вересня 2017 року, украденим між КП «Карлівка Новатор» в особі начальника ОСОБА_4 , що діяв на підставі) статуту, за яким закріплено право господарського відання (рішення виконавчого комітету №105 від 23.06.2017 року) на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , визначено, що він укладений строком на строк перебування в трудових відносинах із Карлівською міською радою (п.1.5 договору) (а. с. 19-23).
Рішенням сорок третьої позачергової сесії сьомого скликання Карлівської міської ради від 10 березня 2020 року визнано незадовільною роботу першого заступника, Карлівського міського голови ОСОБА_3 та звільнено його із займаної посади, виведено його зі складу виконавчого комітету Карлівської міської ради (а. с. 15).
Тому, відповідно до п. 1.5 Договору найму житлового приміщення від 27.09.2017 року у ОСОБА_3 закінчився строк дії договору найму, який був укладений строком на строк перебування в трудових відносин із Карлівською міською радою, але ОСОБА_3 , разом з відповідачем, проігноровано було вимоги Карлівської міської ради та норми чинного законодавства та продовжував користуватися житловим приміщенням: квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору від 27 вересня 2017 року найму житлового приміщення, КП «Карлівка Новатор» та ОСОБА_3 дійшли згоди розірвати договір найму житлового приміщення, відповідно до п.1.5 Договору у зв'язку з закінченням строку трудових відносин із Карлівською міською радою. Вказана угода підписана начальником КП «Карлівка Новатор» ОСОБА_4 , який на той час обіймав вказану посаду (а. с. 26). В свою чергу ОСОБА_3 від її отримання, підпису та будь-яких пояснень відмовився, що підтверджується, складеним 25 березня 2020 року, актом (а. с. 25). Вказана угода також наплавлялася ОСОБА_3 поштою, про що свідчить поштове повідомлення та опис вкладення цінного листа (а. с. 71).
05.05.2020 року Комунальним підприємством «Карлівка Новатор» знову направлялась на адресу ОСОБА_3 , де він разом проживав з Відповідаєм - ОСОБА_1 , додаткову угоду № 1 від 25.03.2020 року до договору найму житлового приміщення від 27.09.2017 року про розірвання (а. с. 72-73)
30.07.2020 року Карлівська міська рада зверталася до ОСОБА_3 про добровільне виселення разом з членами родини - ОСОБА_1 , із займаного примкнення (а. с. 70).
Однак, ОСОБА_3 та Відповідачем всі вимоги позивача проігноровано.
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2021 року, позов територіальної громади м. Карлівка в особі Карлівської міської ради Полтавської області задоволено. Виселено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (відповідач) із квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 із зняттям їх з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі (а.с.35-37).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову територіальної громади м. Карлівка в особі Карлівської міської ради Полтавської області (а. с. 39-41).
Постановою Верховного суду ту складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року (справа № 531/1443/20), касаційну скаргу Карлівської міської ради задоволено частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2021 року скасовано. Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24.02.2021 року скасовано в частині задоволення позову територіальної Громади м. Карлівка в особі Карлівської міської ради Полтавської області про виселення ОСОБА_1 та зняття її з реєстрації в квартирі - відмовлено. У решті (щодо ОСОБА_3 ) рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 24.02.2021 року залишено без змін (а. с.43-49).
Враховуючи вищевикладене, станом на момент подачі позовної заяви про виселення особи з квартири без надання іншого житлового приміщення, в ній продовжує проживати ОСОБА_1 , яка немає законних на те підстав.
27.07.2020 року рішенням виконавчого комітету Карлівської міської ради № 64 «Про надання квартири дитині, позбавленої батьківського піклування», виділено ОСОБА_2 квартиру номер АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв. м., у складі сім'ї - трьох чоловік (а. с. 52-53).
На підставі вказаного рішення, 28 травня 2021 року ОСОБА_2 видано ордер на житлове приміщення № 4460 на право отримання житлового і приміщення загальною площею 46,9 кв. м., за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 54).
Згідно акту приймання передачі від 20.07.2020 року, виконуючим обов'язки начальника КП «Карлівка Новатор» Іщенком Сергієм Ігоровичем передано ОСОБА_2 у володіння та користування вільне ізольоване житлове приміщення, придатне до постійного проживання на безоплатній основі, квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв. м. (а. с. 64)
В подальшому, ОСОБА_2 була позбавлена можливості в'їхати до казаного приміщення так як в ньому незаконно, і без достатніх правових підстав проживали: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Після касаційного перегляду судового рішення по цивільній справі № 531/1443/20 ОСОБА_2 , маючи правомірні сподівання та очікування і законні підстави в'їхати до вказаного житлового приміщення разом з родиною, здійснити це не змогла так як ОСОБА_6 продовжила подальше проживання в ній та не мала наміру зніматися з реєстрації за вказаною адресою. Станом на момент подачі даної позовної заяви відповідач зареєстрована за даною адресою (а. с. 13).
Окрім того, за вказаною адресою також вже зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Однак, ОСОБА_2 не може вільно користуватися вказаним приміщенням так як відповідачка не виселилася з| вказаного житлового приміщення та не знята з реєстрації.
Рішенням четвертої сесії дев'ятого скликання Карлівської міської ради від 14 червня 2023 року безоплатно передано в господарське відання КП «Карлівка Новатор» майно територіальної громади Карлівської міської ради - двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 в чотирьох квартирному одноповерховому будинку АДРЕСА_5 (а.с. 51).
Договором на закріплення майна комунальної власності Карлівської територіальної громади на праві господарського відання №1/23-ГВ від 10.07.2023 року Карлівською міською радою передано в господарське відання КП «Карлівка Новатор» двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 в чотирьох квартирному одноповерховому будинку АДРЕСА_5 , що перебуває в комунальній власності Карлівської територіальної громади (а. с. 55-59).
В подальшому, між КП «Карлівка Новатор» та ОСОБА_2 20.07.2023 року укладено договір найму. Згідно п. 1.2 вказаного договору ОСОБА_2 надається для постійного проживання на безоплатній основі з подальшою приватизацією житлове приміщення: квартира АДРЕСА_4 в чотирьох квартирному одноповерховому будинку АДРЕСА_5 , загальною площею 46,9 кв. м. (а.с.61-63).
Однак, ОСОБА_2 до цього часу немає можливості скористатися своїм законним правом проживати у вказаному приміщенні так як відповідач не виселився з вказаного приміщення та не знятий з реєстрації, що підтверджується Витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, чим порушуються права власника в особі Карлівської міської ради та ОСОБА_2 .
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Згідно з частиною першою та другою статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Відповідно до статті 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією підлягають виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.
Втручання у право на повагу до житла відповідача буде відповідати Конвенції не лише тоді, коли таке втручання здійснюється згідно із законом, але й якщо для такого втручання існують легітимні цілі, вичерпний перелік яких наведений у пункті другому статті 8 Конвенції.
За змістом пункту другого статті 8 Конвенції втручання в право на повагу до житла має бути не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві. Інакше кажучи, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності, зокрема бути співрозмірним із переслідуваною легітимною метою… Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів статті 8 Конвенції… (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 44, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).
Втручання у право на повагу до житла має бути також необхідним у демократичному суспільстві. Тобто, воно має відповідати нагальній суспільній необхідності та бути домірним переслідуваній легітимній меті (див., mutatis mutandis, рішення у справі Зехентнер проти Австрії, заява № 20082/02, § 56).
Вирішуючи питання про необхідність у демократичному суспільстві виселення відповідачів зі службового житла, суд має оцінити, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого заходу та чи буде таке втручання у право особи на житло пропорційним переслідуваній легітимній меті.
Щодо наявності нагальної суспільної необхідності для виселення відповідача вважає, що існує черга працівників, які можуть претендувати на заселення у службове житло.
Принцип пропорційності у розумінні ЄСПЛ полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазначає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.
З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування службовим житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним.
Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (стаття 124 ЖК).
Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування вказаних правовідносин.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18).
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 . Полтавської області є Карлівська міська рада, тобто вказане майно перебуває у комунальній власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №217396774 від 23.07.2020 року.
Згідно з положеннями статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. (Правова позиція Верховного Суду України, висловлена у Постанові від 16 листопада 2016 року, Справа № 6-709цс16).
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 є дружиною наймача, ОСОБА_3 , який не перебуває у трудових відносинах з Карлівською міською радою, власником квартири, та якого рішенням суду виселено з квартири, то позов підлягає задоволенню.
При цьому судом враховується нагальну суспільну необхідність для виселення, а саме: наявність черги працівників, які можуть претендувати на заселення у службове житло.
Також, в силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265ЦПК України, суд
Позов Територіальної громади м. Карлівка, в особі Карлівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , про виселення особи з квартири без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із квартири АДРЕСА_1 із зняттям із реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Герцов