Справа №274/3749/24
Категорія 68
2/295/3453/24
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ>
(заочне)
19.12.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
головуючої судді Воробйової Т.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 03.06.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис №630.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що від шлюбу спільних дітей сторони не мають. Останнім часом сімейне життя подружжя поступово погіршувалося, що у кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сторони не мають спільних інтересів, у них різні погляди на життя, а також на вирішення питань, що постають у сімейному житті, відсутнє взаєморозуміння. Шлюб існує тільки формально. Позивач вказує, що вони з відповідачем втратили почуття взаємної любові та поваги, які служать основою для побудови сім'ї, відчувають почуття неприязні один до одного, що є перешкодою для збереження родини. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. На даний момент ведення спільного господарства та сумісне проживання неможливе, та, за переконанням позивача, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Примирення та збереження шлюбу позивач вважає неможливим. Також вказано, що перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.06.2024 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.08.2024 матеріали цивільної справи №274/3749/24 передані за підсудністю до Богунського районного суду м.Житомира.
Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 17.10.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 03.06.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис №630.
Сторони від шлюбу дітей не мають.
Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги зазначене, суд вважає, що вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Такі положення національного законодавства України відповідають ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.110, 112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
З огляду на викладене, враховуючи доводи ОСОБА_1 , наведені у позові, а також те, що заперечень відповідача щодо розірвання шлюбу до суду не надійшло, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, відтак, розірвання шлюбу буде відповідати інтересам позивача, а збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, тому позов необхідно задовольнити.
Згідно з ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до абз.2 ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати, згідно зі ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням задоволення заявленого позову.
Керуючись ст. 104, 105, 110-115 СК України, ст. 2-5, 10-13, 81, 141, 142, 206, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 03.06.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №630 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Т.А. Воробйова