Справа №295/13905/23
Категорія 43
2/295/336/24
09.12.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г. при секретарі Конончук Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю,-
До Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 01.09.2022 р. о 11.15 год на майдані Зарембського 1/5, вулиці Польський бульвар 7, на території торгівельного центру «Острів» м. Житомира, він рухався з метою купівлі продуктів. Рух на пішохідній доріжці був перегороджений трьома паркувальними бар'єрами, середній з яких лежав у відкритому стані, на пішохідній доріжці, бокові паркувальні бар'єри були у закритому положенні. Оскільки у 2017 р. він, ОСОБА_1 мав перелом правої п'яткової кістки ноги, внаслідок чого права нога при ходьбі відхиляється в сторону, то він зачепився за лежачій паркувальний бар'єр та впав. На його крик збіглися будівельники які працювали поряд. Працівниця ТЦ «Острів» ОСОБА_4 викликала «Швидку допомогу». Будівельник з його, ОСОБА_1 телефону викликав дружину, яка прибула на місце події з їх дочкою та її подругою. Цього ж дня, об 11.35 год. до ТЦ «Острів» прибула бригада швидкої медичної допомоги якою він, ОСОБА_1 був доставлений до травматологічного відділення КП «Лікарні № 2 ім. В.П. Павлусенка» в урегентному порядку з діагнозом: закритий уламковий внутрішньосуглобовий перелом обох кісток правого передпліччя зі зміщенням; закритий уламковий перелом головки правої променевої кістки зі зміщенням; закритий уламковий перелом проксимального епіметафізу лівої ліктьової кістки зі зміщенням. На стаціонарному лікуванні він, ОСОБА_1 знаходився з 01.09.2022 р. по 10.09.2022 р.
15.09.2022 р. та 23.09.2022 р. в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради» були проведені операції відкрита репозиція МОС перелому лівої ліктьової кістки та правої ліктьової кістки , монтаж КДА та відповідні лікувальні заходи.
Згідно пункту 1 частини 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію, чого у даному випадку зроблено не було.
У відповіді від 04.10.2022 р. на його, ОСОБА_1 звернення від 16.09.2022 року заступник міського голови Світлана Ольшанська повідомила, що за фактом розміщення пар кувальних бар'єрів без відповідних дозвільних документів на ФОП ОСОБА_2 складено припис про адміністративне правопорушення від 23.09.2022 р. № 656 за яке передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП. 28.09.2022 р. без будь-яких заперечень з боку відповідача паркувальний бар'єр був демонтований, що підтверджує визнання незаконного характеру його розміщення.
В резолютивній частині позову позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 256,5 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн. В судовому засіданні позивач наполягав на відшкодуванні матеріальної шкоди в сумі 2 256,5 грн. (а. с. 1-6, 192)
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні не заперечуючи того факту, що вона дійсно являється власницею ТЦ «Острів», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Торгівельний центр вона здає в оренду декільком підприємцям. Позивача, ОСОБА_1 вона раніше не знала. Бачить його в судовому засіданні другий раз. Перший раз вона спілкувалася з ним літом 2024 р., коли він, на території ТЦ «Острів», намагався обвинуватити її в незаконній установці обмежувальних бар'єрів, розташованих поблизу ТЦ «Острів». ОСОБА_2 категорично заперечувала проти належності їй вказаних бар'єрів як і до установки останніх. Звернула увагу, що припис виконавчого комітету Житомирської міської ради № 656 від 23.09.2022 року вона не отримувала. Про його існування вона дізналася вже після направлення позову до суду. Заперечувала проти задоволення позовних вимог. (а. с. 189-193).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, надала суду письмові пояснення та непоосередковано в судовому засідання пояснила, що в вересні 2023 р. на адресу Житомирської міської ради надійшло звернення від ОСОБА_5 щодо надання інформації про власника паркувальних бар'єрів, розташованих на майдані Зарембського, 1/5 біля ТЦ «Острів».
Спеціалістом муніципальної інспекції Житомирської міської ради було здійснено виїзд за вказаною вище адресою та складено припис на ФОП ОСОБА_2 щодо вжиття заходів щодо демонтажу паркувальних бар'єрів, встановлених на прилеглій до торгівельного центру території.
Припис не було вручено особисто ФОП ОСОБА_2 в зв'язку з її відсутністю.
Також до житомирської міської ради в жовтні 2023 р. надійшло звернення ОСОБА_1 , на якій йому було надано відповідь, що у виконавчих органах Житомирської міської ради відсутня інформація та документи, що підтверджують право власності на паркувальні бар'єри, розташовані по АДРЕСА_1 . 28.09.2023 р. було встановлено, що вказані вище бар'єри було демонтовано, але інформація про особу, яка здійснила демонтаж паркувальних бар'єрів у Житомирської міської ради також відсутня. (а. с. 72-73).
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи від 12.10.2023 р. головуючим по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю визначено суддю Перекупка І.Г. (а. с. 37).
Ухвалою суду від 26.10.2023 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.00 год. на 22.11.2023 р. (а. с. 40-41).
25.01.2024 р. від представника відповідача, адвоката Алексеєва С.М. надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Житомирську міську раду. (а. с. 55-56).
Ухвалою суду від 30.01.2024 р. залучено в якості третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю. (а. с. 65-66).
Судом встановлено, що 01.09.2022 р. о 11.15 год на майдані Зарембського 1/5, вулиці Польський бульвар 7, на прилеглій території торгівельного центру «Острів» м. Житомира, ОСОБА_1 рухався з метою купівлі продуктів. Рух на пішохідній доріжці був перегороджений трьома паркувальними бар'єрами, середній з яких лежав у відкритому стані, на пішохідній доріжці, бокові паркувальні бар'єри були у закритому положенні. Оскільки у 2017 р. ОСОБА_1 мав перелом правої п'яткової кістки ноги, внаслідок чого права нога при ходьбі відхиляється в сторону, то він зачепився за лежачій паркувальний бар'єр та впав. На його крик збіглися будівельники які працювали поряд. Працівниця ТЦ «Острів» ОСОБА_4 викликала «Швидку допомогу». Будівельник, з телефону ОСОБА_1 , викликав дружину, яка прибула на місце події з їх дочкою та її подругою. Цього ж дня, об 11.35 год. до ТЦ «Острів» прибула бригада швидкої медичної допомоги якою ОСОБА_1 був доставлений до травматологічного відділення КП «Лікарні № 2 ім. В.П. Павлусенка» в урегентному порядку з діагнозом: закритий уламковий внутрішньосуглобовий перелом обох кісток правого передпліччя зі зміщенням; закритий уламковий перелом головки правої променевої кістки зі зміщенням; закритий уламковий перелом проксимального епіметафізу лівої ліктьової кістки зі зміщенням. На стаціонарному лікуванні він, ОСОБА_1 знаходився з 01.09.2022 р. по 10.09.2022 р.
15.09.2022 р. та 23.09.2022 р. в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради» були проведені операції відкрита репозиція МОС перелому лівої ліктьової кістки та правої ліктьової кістки , монтаж КДА та відповідні лікувальні заходи.
Факт надання ОСОБА_1 медичної допомоги підтверджується наданими суду доказами. (а. с. 10-13, 21-25, 34-36)
З аналізу пояснень учасників процесу свідчить, щовідповідно до наявних картографічних матеріалів департаменту містобудування та земельних відносин Жнюмирсбкої міської ради, паркувальні бар'єри, що стали причиною травмування громадянина розташовані на землях комунальної власності (землі загального користування).
Території загального користування, серед яких, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території належать до об'єктів благоустрою населених пунктів згідно з п. І ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організацій озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян належать до власних (самоврядних) повноважень міської ради відповідно до п. п. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, судом встановлено, що спеціалістом сектору з питань благоустрою строю муніципальної інспекції Житомирської міської ради був здійснений самоврядний контроль території стосовно благоустрою, що була вказана у зверненні. За вказаною адресою було встановлено розміщення паркувальних бар'єрів на прилеглій до торгівельного комплексу «Острів» території.
Разом з тим, до управління транспорту і зв'язку міської ради не надходило звернень щодо надання дозволу на встановлення паркувальних бар'єрів за вказаною адресою, відповідно дозвільні документи на встановлення не надавались.
За фактом розміщення паркувальних бар'єрів без відповідних дозвільних документів, на відповідальну особу було складено припис про адміністративне правопорушення від 23.09.2022 за № 656. Станом на 28.09.2022 р. вказане адміністративне правопорушення було усунено шляхом демонтажу.
Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до пп.7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Згідно з ч.2 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, в тому числі: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, серед яких, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території.
Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про дорожній рух», організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами, зокрема, на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про дорожній рух», організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частинами першою, другою ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом частини другої ст. 1166 ЦК України, у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі та гідності людини. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною та достатньою аби компенсувати людські страждання, тому її розмір може мати суто умовний вираз.
За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає, що ОСОБА_1 не доведено причино-наслідкового зв'язку між фактом встановлення паркувальних бар'єрів невстановленою особою, його ( ОСОБА_1 ) падінням і як наслідок, лікування та заподіяння моральної шкоди, у зв'язку з чим позовні вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 141 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р., суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирська міська рада, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складанняповного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19.12.2024.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомира І.Г. Перекупка