Справа №295/18695/24
1-кс/295/7990/24
17.12.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12024060410000866 від 12.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та додані до нього матеріали, -
Старший слідчий за погодженням з процесуальним керівником звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначено, що 11.12.2024 року о 12 год. 04 хв. до ч/ч відділу поліції № 1 ЖРУП надійшло повідомлення по лінії «102» та в подальшому з заявою звернувся гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта середня, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1 про те, що 29.11.2024 року близько 16 год. невідома особа, шляхом вільного доступу з салону автомобіля таксі (номер автомобіля та марку не пам'ятає), перебуваючи поблизу будинку заявника, таємно викрала мобільний телефон марки «TECNO», IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , чим заподіяла матеріального збитку.
12.12.2024 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024060410000866, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування 16.12.2024 проведено огляд місця події, в ході якого, громадянин ОСОБА_5 , добровільно в присутності понятих видав мобільний телефон марки "Tecno" моделі "Camon", білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено до спец пакету CRI 1090889, та вилучено для подальшого зберігання у ВП №1 ЖРУП, а також видав дві сім карти ТОВ «лайфселл», а саме 1)-8938006230065796670; 2)-8938006230065864591, які було поміщено до паперового конверту № 1 та вилучено для подальшого зберігання у ВП №1 ЖРУП.
16.12.2024 постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 визнано речовими доказами: мобільний телефон марки "Tecno" моделі "Camon", білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено до спец пакету CRI 1090889, та вилучено для подальшого зберігання у ВП №1 ЖРУП, а також дві сім карти ТОВ «лайфселл», а саме 1)-8938006230065796670; 2)-8938006230065864591, які було поміщено до паперового конверту № 1 та вилучено для подальшого зберігання у ВП №1 ЖРУП.
В судове засідання старший слідчий не з'явився, в прохальній частині клопотання просить проводити розгляд справи без участі та без участі власника майна, клопотання підтримав в повному обсязі та просила його задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060410000866 від 12.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в рамках якого постановою від 16.12.2024 майно, на яке старший слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого іде воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Наявні у клопотання матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
З урахуванням викладеного, оскільки майно, на яке старший слідчий просить накласти арешт, може бути використане як доказ на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки "Tecno" моделі "Camon", білого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було поміщено до спец пакету CRI 1090889, а також дві сім карти ТОВ «лайфселл», а саме 1)-8938006230065796670; 2)-8938006230065864591, які було поміщено до паперового конверту № 1, які було вилучено 16.12.2024.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1