Справа №314/3544/24
2/206/1897/24
(ЗАОЧНЕ)
10.12.2024 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
12 серпня 2024 року представник ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернувся до Вільнянського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 . Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 вересня 2024 року дану справу передано на розгляд до Самарського районного суду м. Дніпропетровська. В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 26.11.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії 200000 грн. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Станом на 20.12.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 53828,76 грн. 20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 53828,76 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7100 грн.
11 жовтня 2024 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Від представника надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Від відповідача відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суддя вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні підстави.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 26 листопада 2018 року відповідачем було підписано оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.6), яку в подальшому було акцептовано банком (а.с.6 на звороті), що разом з паспортом споживчого кредиту (а.с.7) складають кредитний договір.
Відповідно до умов кредитного договору кредит лімітної лінії становить 200000 грн., процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії становить 26 % річних.
Відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.
Паспорт споживчого кредиту надався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному цьому документі.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача (а.с.19-22).
Однак, відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові пошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 20.12.2021 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 53828,76 грн. (а.с.23).
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №4, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідача (а.с. 9-13).
Відповідно до Додатку №1-1 до договору факторингу №4 від 20.12.2021 року, заборгованість відповідача, за якою право вимоги перейшло до позивача, становить 53828,76 грн. (а.с.14-15).
В силу ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Як зазначено в ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із вимога ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із вимогами ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як зазначено в ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.ч.1 ст.30 ЦК України).
Даючи правову оцінку дослідженим судом доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобов'язання, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Відносно вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7100 грн., суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положенням статті 10 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
Згідно з вимогами частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За приписами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги; 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір №05-10/23 про надання правничої допомоги від 05 жовтня 2023 року; акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2024 року; платіжну інструкцію №385 від 26 січня 2024 року на суму 7100,00 грн., з призначенням платежу: оплата згідно договору №02-10/23 про надання юридичних послуг від 02.10.2023 року.
Оскільки від відповідача в порядку ч.5 ст.137 ЦПК України, не надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та/або їх необґрунтованості, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Керуючись ст.59 Конституції України, ст.ст. 14, 207, 526, 527, 530, 549, 611, 626-628, 634, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.5-13, 34, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53828,76 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П.Румянцев