490/9427/24
нп 1-кс/490/4828/2024
20.12.2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9427/24
про продовження строків запобіжного заходу
20 грудня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Полтава, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.1 ст.263 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024152020001384 від 22.10.2024.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 , перебував за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом з малолітньою донькою своєї співмешканки ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, у ОСОБА_6 , який знаходячись у вказаному місці, свідомо знаючи, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою, враховуючи її зовнішній вигляд та малолітній вік, тобто усвідомлюючи те, що остання не досягла чотирнадцятирічного віку та не може об'єктивно сприймати те, що відбувається навколо неї, виник злочинний умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_9 з використанням своїх геніталій, та на задоволення статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де діючи умисно, протиправно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи цілеспрямовано та рішуче, з метою задоволення своїх сексуальних потреб, користуючись відсутністю інших осіб у квартирі, покликав до себе малолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій сказав роздягнутися, після чого ліг на ліжко та використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, проти волі останньої, здійснив із нею вагінальний статевий акт із використанням своїх геніталій.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у жовтні 2024, але не пізніше 16.10.2024, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місце свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , разом з малолітньою донькою своєї співмешканки ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, у ОСОБА_6 , який знаходячись у вказаному місці, свідомо знаючи, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою, враховуючи її зовнішній вигляд та малолітній вік, тобто усвідомлюючи те, що остання не досягла чотирнадцятирічного віку та не може об'єктивно сприймати те, що відбувається навколо неї, виник злочинний умисел спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням своїх геніталій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_9 з використанням своїх геніталій, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, ОСОБА_6 , перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де діючи умисно, повторно, протиправно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи цілеспрямовано та рішуче, з метою задоволення своїх сексуальних потреб, користуючись відсутністю інших осіб у квартирі, покликав до себе малолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого оголений ліг на ліжко та використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв'язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічних травм, проти волі останньої, вступив в статевий зв'язок, тобто ввів свій статевий орган в ротову порожнину малолітньої ОСОБА_9 , таким чином умисно вчинив дії сексуального характеру пов'язані із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням власних геніталій щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно з Постановою Верховної ради України від 17.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.
Крім того, підпунктами 1-4, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.
В першому пункті додатку № 1 Постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» зазначено, що зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України без дозволу органів внутрішніх справ.
Згідно з пунктами 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС. Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
В пункті 2 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зазначено, що видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.
Однак, в порушення зазначених вимог законодавства, ОСОБА_6 , у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці та в невстановлений час, незаконно придбав: корпус гранати типу «РГД-5» у кількості 1 шт., підривач типу УЗРГМ до РГД-5 із маркуванням 117-82 УЗРГМ-2 583, а в подальшому незаконно придбані предмети переніс до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Після чого, 23.10.2024 в період часу з 13:31 год. по 16:27 год., в ході проведення санкціонованого обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: корпус гранати типу «РГД-5» у кількості 1 шт., підривач типу УЗРГМ до РГД-5 із маркуванням 117-82 УЗРГМ-2 583, які відповідно до довідки УВТС ГУНП в Миколаївській області про категорію вибухонебезпечності відносяться до другої категорії вибухонебезпечності, які останній незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
23.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст. 152, ч.1 ст. 263 КК України.
25.10.2024 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.12.2024 включно.
16.12.2024 постановою в.о. керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024152020001384 від 22.10.2024 до 3-х місяців, тобто до 23.01.2025 включно.
Крім того, вважає, що в діях підозрюваного і надалі наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України для продовження строку вказаного виду запобіжного заходу.
На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 12024152020001384 від 22.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.
23.10.2024 до Єдиного реєстру досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12024152020001384 від 22.10.2024 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.6 ст.152 КК України.
23.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.6 ст.152, ч.1 ст. 263 КК України.
25.10.2024 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.12.2024 включно.
16.12.2024 постановою в.о. керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 12024152020001384 до 23.01.2025 включно.
На даний час у кримінальному провадженні не виконані всі слідчі (розшукові) дії, що перешкоджає винесенню законного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні, яке відповідно до положень ч.1 ст. 94 КПК України має ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення.
Зокрема обґрунтованість підозри стверджується доказами в матеріалах кримінального провадження, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , які зазначені в ухвалі слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.10.2024, а саме: протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 від 22.10.2024; протоколу допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_9 від 22.10.2024; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 22.10.2024; протоколу допиту спеціаліста ОСОБА_10 від 23.10.2024; протоколу обшуку від 23.10.2024; психологічний висновок спеціаліста за результатами допиту малолітньої потерпілої; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_6 від 23.10.2024; довідок про наявність вибухонебезпечних матеріалів; висновку експерта №907 від 23.10.2024, які були направлені до експертної установи для проведення судово-психологічної експертизи.
Крім того, обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які належать до категорії особливо тяжких (від 10 до 15 років позбавлення волі та 15 років або довічне позбавлення волі), а також до категорії тяжких кримінальних правопорушень (від 3 до 7 років позбавлення волі) та у випадку доведення вини у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваному загрожує реальне позбавлення волі. Також, може незаконно впливати на свідків та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки враховуючи характер вчинених ним кримінальних правопорушень, який виражається у вчиненні дій сексуального характеру щодо особи, з якою підозрюваний спільно проживає в одному житловому приміщенні.
Вказані ризики не зникли та не зменшилися з часом та доведені прокурором в суді.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які належать до категорії особливо тяжких (від 10 до 15 років позбавлення волі та 15 років або довічне позбавлення волі), а також категорії тяжких кримінальних правопорушень (від 3 до 7 років позбавлення волі).
Крім того, суд вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та вони доведені прокурором, підозрюваний є працездатною особою, доказів про тяжкість захворювань, яке унеможливлює утримання в слідчому ізоляторі, не надано, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин клопотання та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням обставин справи та враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, суд вважає за можливе не визначати підозрюваному розмір застави у кримінальному провадженні. .
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить починаючи з 20 грудня 2024 року до 23.01.2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1