Справа № 490/11323/24
нп 2/490/4296/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
18 грудня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Селезньов М.В., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовною заявою до відповідачки про розірвання шлюбу.
При цьому, обираючи підсудність сторона позивача обрала підсудність згідно ч.9 ст. 28 ЦПК України за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідачки за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно ч.8 с. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді №971576 від 18.12.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що згідно адміністративної карти міста Миколаєва є територією Інгульського району м. Миколаєва.
Відповідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Отже, з аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що ч.9 ст. 28 ЦПК України застосовується лише у випадку, коли місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме
За такого, підстав для застосування положень ч.2 ст. 28 ЦПК України судом не встановлено, оскільки місце реєстрації відповідачки відоме та значиться в Інгульському районі, а отже не відноситься до територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва.
Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч.1 ст.379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.
З огляду на вищевикладене та враховуючи зареєстроване місце проживання відповідачки, матеріали позовної заяви слід передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Керуючись ст. 27, 28, 31-32, 260-261, 353-354 ЦПК України,суддя,-
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова