Справа № 484/1643/23
Провадження № 1-кп/484/75/24
20.12.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за обвинувальним актом, складеним за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 62023150010000070 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Браталів Любарського району Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на даний час відбуває покарання у ДУ «Райківецька ВК (№ 73)», раніше не судимого, в силу вимог ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор - ОСОБА_4
сторона захисту: обвинувачений - ОСОБА_3
12.03.2022 ОСОБА_3 , відповідно до Указу Президента України № 68/2022 від 24.02.2022«Про загальну мобілізацію» та розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2022 № 18, був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.03.2022 № 65, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду механіка-водія відділення плавальних транспортерів взводу плавальних транспортерів роти плавальних машин понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та визначено таким, що з 28.02.2022 справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов'язків за посадою шпк «старший солдат».
Відповідно до положень п.1 та п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з 12.03.2022, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст.17,65,68 Конституції України, ст.ст.9,11,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_3 вчинив умисний військовий злочин проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
13.09.2022 о 08 год. 35 хв., старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді механіка - водія відділення плавальних транспортерів взводу плавальних транспортерів роти плавальних машин понтонно - мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, всупереч вищезазначених вимог закону, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби, а саме тимчасове місце дислокації окремого підрозділу військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, до 14.02.2023.
14.02.2023 о 14 годині 00 хвилин, солдат ОСОБА_3 добровільно прибув до м. Миколаєва, з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві та заявив про себе, як про військовослужбовця, який ухиляється від військової служби.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушенні і ніяких фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорював, при цьому пояснив, що дійсно 13.09.2022 о 08 год. 35 хв., будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу у військовій частини НОМЕР_2 , самовільно залишив місце служби та незаконно перебував за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, та роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 стороною обвинувачення надано такі докази:
- витяг ЄРДР № 62023150010000070 від 19.01.2023, відповідно до якого до ЄРДР були внесені відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України;
- довідку - доповідь тво командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 про самовільне залишення ОСОБА_3 місця тимчасової дислокації понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 ;
- рапорт командира понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 від 13.09.2022;
- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 318 від 16.09.2022 «Про призначення службового розслідування»;
- доповідь тво командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України;
- копію наказу т.в.о. командира в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_5 (по стройовій частині) від 26.03.2022 № 65, відповідно до якого солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та визначено таким, що прийняв справи та посаду, і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, шпк «старший солдат»;
- акт службового розслідування, складений заступником командира понтонно-мостового батальйону з морально-психологічного забезпечення ОСОБА_7 , згідно якого, зокрема було встановлено, що з 13.09.2022 і по т.ч. солдат ОСОБА_3 був відсутній на військовій службі, на зв'язок не виходив, місцезнаходження та причини відсутності не відомі;
- витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 27.09.2024 «Про результати службового розслідування»;
- копію витягу з наказу командира НОМЕР_4 окремого полку підтримки оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 22.09.2022 № 6--РС ОСОБА_8 , відповідно до якого солдата ОСОБА_3 зараховано у розпорядження командира НОМЕР_4 окремого полку підтримки оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- копію наказу тво командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.01.2023 № 23 ОСОБА_8 про призупинення виплати грошового, продовольчого та речового забезпечення ОСОБА_3 , у зв'язку із самовільним залишенням військової частини;
- копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.03.2022 № 18, про призив на військову службу ОСОБА_3 .
Вислухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши обставини справи та надані прокурором докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у самовільному залишенні місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби)., а його дії суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо, на даний час засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, за одне з яких відбуває реальне покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є з'явлення із зізнанням, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України - судом не встановлені.
Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе виключно в умовах його ізоляції від суспільства та поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу, а покарання йому слід призначити в межах санкції ч.5 ст.407 КК України, за якою він обвинувачується та остаточно призначити покарання, на підставі ч.4 ст.70 КК, шляхом часткового складання з покаранням за вироком Любарського районного суду Житомирської області від 13.06.2024.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Любарського районного суду Житомирської області від 13.06.2024, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі, на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 03.09.2023, зарахувавши йому таким чином частково відбуте покарання за вироками Любарського районного суду Житомирської області від 13.06.2024 та Ладижинського міського суду Вінницької області від 27.11.2023.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_9