Справа № 488/5006/24
Провадження № 3/488/1544/24
13.12.2024 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Федорченко А.А., розглянувши адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 173-2 КупАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності: 07.05.2024 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 206642 від 21.10.2024 року, в той же день близько 14:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози та ображав нецензурною лайкою свою матір ОСОБА_2 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився; повідомити про день та час судового засідання шляхом направлення смс-повідомлення не виявилось можливим у зв'язку з відсутністю в протоколі його номеру телефона. Крім того, направити на адресу проживання ОСОБА_1 судову повістку також не виявилось можливим через відсутність марок для відправки поштової кореспонденції.
Крім того, на офіційному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду була зазначена дата, час та місце слухання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає ряд окремих самостійних діянь, при вчиненні яких передбачена адміністративна відповідальність за вказаною статтею, якими є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. При відсутності чи недоведеності вказаних ознак об'єктивної сторони неможливо стверджувати про наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченогост. 173-2 ч.2 КУпАП.
При розгляді протоколу встановлено, що ОСОБА_1 вживав нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою на адресу своєї матері, однак протокол про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не містить вказівки на те, що потерпілій була чи могла бути заподіяна шкода психологічному або фізичному здоров'ю, що є обов'язковим елементом складу даного правопорушення. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 мав на меті заподіяти будь-яку шкоду психічному або фізичному здоров'ю потерпілій.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КупАП та не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Слід зазначити, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ надав висновок згідно якого, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відтак, в протоколі відсутні обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, вина ОСОБА_1 у його вчиненні не доведена.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наявні всі правові підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ч.1 ст.173-2, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.А.Федорченко