Справа № 478/1214/24 Провадження №1-в/478/312/2024
17.12.2024 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка Миколаївської області подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, до арешту не працював, по теперішній справі засудженого: 30.03.2018 Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.2, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.14.09.2022 Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. За ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.03.2018 року остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Зарахувати за ст. 72 ч.5 КК України з 19.08.2019 по 05.09.2022 рік. Вирок набрав законної сили 15.10.2022 року. 03.05.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва початок строку рахувати з 24.03.2023 року. 02.05.2024 Ленінським районним судом міста Миколаєва за ст. 15 ч.2 -185 ч.2, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. За ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2022. Вирок набрав законної сили: 03.06.2024. 06.06.2024 Ленінським районним судом міста Миколаєва від 06.06.2024 початок строку рахувати з 06.06.2024. Початок строку: 24.03.2023 , кінець строку: 07.09.2025,
До суду подано подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вони просять суд вирішити питання щодо приведення вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.07.2018 за наявності вироку Центрального районного суду Миколаєва від 04.03.2019, вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.03.2019, вироку Центрального районного суду Миколаєва від 15.05.2019 за наявності ухвали Миколаївського апеляційного суду від 31.07.2019, вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.06.2021 та ухвали Казанківського районного суду від 19.04.2023 до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX відносно даного засудженого.
Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Згідно поданої заяви просив справу розглядати без його участі, подання підтримав, просив задовольнити зазначене клопотання.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, вважає що подання є обргунтованим та підлягає задоволенню.
Засуджений про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву в якій просить розгляд подання установи виконання покарань розглядати без його участі, подання підтримав та просив його задовольнити.
Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що засудженого засуджено за вироком від 14.09.2022 Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. За ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.03.2018 року остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Зарахувати за ст. 72 ч.5 КК України з 19.08.2019 по 05.09.2022 рік. Вирок набрав законної сили 15.10.2022 року. 03.05.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва початок строку рахувати з 24.03.2023 року.02.05.2024 Ленінським районним судом міста Миколаєва за ст. 15 ч.2 -185 ч.2, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. За ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2022. Вирок набрав законної сили: 03.06.2024. 06.06.2024 Ленінським районним судом міста Миколаєва від 06.06.2024 початок строку рахувати з 06.06.2024.Початок строку: 24.03.2023 ,кінець строку: 07.09.2025.
Відповідно до вироку Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14.09.2022 за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України, його дії були кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України за те, що він 10.02.2019 скоїв злочин чим завдав збитки на суму 3000 грн., 13.02.2019 збитки на суму 12000 грн., 12.03.2019 завдав збитки на суму 7848 грн., 19.08.2019 завдав збитки на суму 2600 грн., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Відповідно до вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.03.2018 року за ст. 185 ч. 2, ст. 75 КК України, в період часу з 23-30 год. 13.08.2017 до 06:30 14.08.2017 завдав збитки на суму 2300,00 грн., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Відповідно до вироку Ленінським районним судом м. Миколаєва від 02.05.2024 за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України. Його дії були кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України за те, що він 12.03.2019 скоїв злочин чим завдав збитки на суму 7848,00 грн., 02.06.2019 скоїв злочин чим завдав збитки на суму 1033,38 грн., 07.06.2019 завдав збитки на суму 837,38 грн., 21.07.2019 завдав збитки на суму 400,45 грн., 18.09.2019 завдав збитки на суму 811,97 грн., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Також його дії були кваліфіковані зач.2 ст. 15- ч.2 ст. 185 КК України за те, що він 07.06.2019 року намагався викрасти майно на загальну суму 837,38 грн., 21.07.2019 року намагався викрасти майно на загальну суму 400,45 грн., що складає меньше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першоїстатті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначеним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст.185,190,191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатної особи станом на час вчинення злочину становить 1762 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатної особи станом на час вчинення злочину становить 1921 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатної особи станом на час вчинення злочину становить 2102 грн.
Таким чином, на засудженого розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, за вказаним вироком
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Покарання призначається за конкретною частиною та статтею КК України.
Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо засудженого у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX підлягає до задоволення.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. ст. 336, 537,539 КПК України, суд -
Подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком від 02.05.2024 Ленінського районного суду міста Миколаєва за ст. 15 ч.2 -185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Важати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання за вироком від 02.05.2024 Ленінського районного суду міста Миколаєва ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі. За ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2022 призначити остаточно покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1