Справа № 211/3357/23
Провадження № 2/211/287/24
19 грудня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
за участі представника АТ Таскомбанк " Пономаренко О.В., Ярошенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі заяву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про залишення без розгляду первісного позову та встановлення відсутності повноважень у представника позивача у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного Товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про захист прав споживачів,
Позивач АТ «Таскомбанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 6055904525 від 26.07.2022 в сумі 259 145,82 грн., посилаючись на порушення відповідачкою умов кредитного договору.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ «Таскомбанк» про захист прав споживачів та просить суд визнати недійсним та вчиненим внаслідок оману кредитний договір № 6055904525 від 26.07.2022 укладений між первісним кредитором ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», визнавши протиправними дії відповідача, що вчинені внаслідок обману та безпідставного звинувачення та стягнути моральну шкоду в сумі 259 145,82 грн.
Ухвалою суду від 31 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02 листопада 2023 року прийнято до розгляду та об'єднано з первісним позовом - зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про захист прав споживачів. Здійснено перехід в розгляд справи за правилами загального підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12 січня 2024 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.
До суду через канцелярію надійшла заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про встановлення відсутності повноважень у Пономаренка Олександра Володимировича на представництво інтересів АТ «Таскомбанк» та залишення поданих ним документів без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначено, що подане Пономаренком О.В. клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника протиправне, оскільки даний представник діє на підставі наданої довіреності представляти інтереси АТ «Таскомбанк» в суді, а строк довіреності до 12 липня 2023, тобто строк довіреності закінчився з 12 липня 2023 року. Вона не надавала згоди, як клієнта ТОВ «ФК «ЦФР» так і не надавала АТ «Таскомбанк» на розголошення банківської таємниці сторонній особі - Пономаренку О.В., оскільки такої згоди не існує і адвокат Пономаренко О.В. представляючи інтереси АТ «Таскомбанк» пішов на грубе порушення законодавства і незаконно отримав доступ до банківської таємниці та персональних даних ОСОБА_1 . Відтак поданий ним позов, відзив, клопотання, не може розглядатись судом, а сам ОСОБА_2 підлягає відповідальності. Зі змісту наданої ним довіреності вбачається, що банк уповноважив Пономаренка О.В. представляти інтереси банку, що не має жодного відношення до даної конкретної справи і тим більше доступу до банківської таємниці. Це є серйозне і грубе порушення законодавства і адвокат підлягає відповідальності. Тому позов, відзив на зустрічну позовну заяву, клопотання про розгляд без участі позивача та представника подано неналежною особою і підлягає поверненню без розгляду. Надана суду копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката та ордер, а також довіреність АТ «Таскомбанк» не містить відомостей, що адвокат Пономаренко О.В. уповноважений на представництво інтересів АТ «Таскомбанк» у справі № 211/3357/23.
Крім того відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про залишення первісного позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, посилаючись на неодноразову неявку представника позивача АТ «Таскомбанк» в судове засідання по справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої клопотаня.
Представник АТ «Таскомбанк» Пономаренко О.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотань заперечував.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Стосовно вимоги про відсутність повноважень представника АТ «Таскомбанк» та залишення поданих ним документів без розгляду.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Зміст наведеної норми права дає підстави для висновку, що учасник справи може брати участь у судовому процесу особисто, з участю представника або без участі такого.
Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьому статті 177 ЦПК України).
Представник, який має повноваженняна ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 760/21604/18 (провадження № 61-7298св22) вказано, що«відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
За правилами частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2021 року в справі № 766/17492/16-ц (провадження № 61-17044св19), на висновки у якій посилається особа, яка подала касаційну скаргу, вказано, що« […] повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені ордером або довіреністю цієї сторони, що посвідчує такі повноваження.
У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копії довіреностей на право представлення інтересів від імені АТ «Таскомбанк» адвокатом Пономаренком О.В., від 12 липня 2023 року (яка діяла в період з 13 липня 2023 року по 12 липня 2024 року включно) і від 17 липня 2024 року (яка діє в період з 18 липня 2024 року по 17 липня 2025 року включно), а отже адвокатом Пономаренком О.В.. надано належні та допустимі докази на підтвердження повноважень під час розгляду справи у суді. Тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Стосовно вимоги про залишення первісного позову без розгляду.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц та від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява представника позивача АТ «Таскомбанк» адвоката Пономаренка О.В. про розгляд справи за його відсутності, судом не встановлено причин неможливості розгляду справи за відсутності представника первісного позивача, що унеможливлює залишення первісного позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Керуючись статтею 257 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяв відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про залишення без розгляду первісного позову та встановлення відсутності повноважень у представника позивача у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного Товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про захист прав споживачів - повністю.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: С. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складено 20 12 2024