Справа № 478/1282/24 Провадження №1-в/478/341/2024
17.12.2024 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка Миколаївської області подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пасіка, Свалявського району, Закарпатської області, громадянин України, до арешту не працював, одружений, до арешту мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , по теперішній справі засудженого: 21.06.2016 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України до 2 років позбавлення волі. Іспитовий строк 2 роки; 10.04.2018 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 9 років 6 місяця позбавлення волі, за ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року, остаточно до 10 років позбавлення волі. Строк покарання рахувати з 07.09.2017. За ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати з 05.09.2017. Вирок набрав законної сили: 16.04.2019. Початок строку: 07.09.2017 , кінець строку: 05.09.2027 ,
В клопотанні вказано, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким збільшені межі застосування Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, щодо викрадення чужого майна. Зокрема, ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Подання обґрунтовано тим, що засуджений відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.04.2018 засуджений за ч. 3 ст.187, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України, за те, що він 25.08.2017 в вечірній час доби, а смт. Єланець, Миколаївської області, житловий будинок №9, проспект Незалежності, в якому мешкає потерпіла ОСОБА_5 , де скоїв злочин чим завдав збитки на суму 270грн., що складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Крім цього 28.08.2017 о 12 год. 00 хвилин за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_5 , де скоїв злочин чим завдав збитки на суму 3359 грн., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Відповідно до Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 за ч.2 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України, 11.05.2016 близько 16-ї години, прийшовши в особистих справах додому до ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де скоїв злочин чим завдав збитки на суму 1907 грн., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Тому просять вирішити питання щодо приведення вироків Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.04.2018 та вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX відносно засудженого ОСОБА_4 , 1985 року народження.
Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Згідно поданої заяви просив справу розглядати без його участі, подання підтримав, просив задовольнити зазначене клопотання.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, вважає що подання є обргунтованим та підлягає задоволенню.
Засуджений про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву в якій просить розгляд подання установи виконання покарань розглядати без його участі, подання підтримав та просив його задовольнити.
Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що засудженого засуджено відповідно до вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 за ч.2 ст. 185, ст. 75, ст. 76 КК України, за те, що він 11.05.2016 близько 16-ї години скоїв злочин чим завдав збитки на суму 1907 грн., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Також засуджений відповідно до вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10.04.2018 засуджений за ч. 3 ст.187, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України, за ч.3 ст. 185 КК України за те, що він 25.08.2017 в вечірній час доби, а смт. Єланець, Миколаївської області, житловий будинок №9, проспект Незалежності, в якому мешкає потерпіла ОСОБА_5 , де скоїв злочин чим завдав збитки на суму 270 грн., що складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
Крім цього 28.08.2017 о 12 год. 00 хвилин за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_5 , де скоїв злочин чим завдав збитки на суму 3359 грн., яке кваліфіковане за ч.3 ст. 187 КК України., що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення...
Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першоїстатті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Зазначеним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна (ст.ст.185,190,191 КК України), чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік прожитковий мінімум для працездатної особи станом на час вчинення злочину становить 1450 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатної особи станом на час вчинення злочину становить 1684 грн.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.
Відповідно засуджену особу можна звільнити від покарання за конкретною частиною та статтею КК України, а не за окремим епізодом, який входить до складу кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо засудженого у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX підлягає до задоволення.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст. ст. 336, 537,539 КПК України, суд -
Подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом'якшення покарання відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком від 10.04.2018 Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, від покарання у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Важати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим за вироком від 10.04.2018 Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією його всього майна. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року остаточно до 10 років позбавлення волі.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1