Справа № 466/1001/24
Провадження № 2/466/1078/24
(заочне)
“05“ грудня 2024 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
учасники справи
секретар ПОПЕНКО І.І.
представник позивача ТЕРЛЕЦЬКИЙ А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Ф.Ернста, буд.3, ЄДРПОУ 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди,
30.01.2024 Департамент патрульної поліції звернувся в сум з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, що становить 19 137,45 грн. та судового збору 3028,00грн.
В обґрунтування вимог покликається на те, що 25.07.2023 близько 22 год. 15 хв. за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 163 ОСОБА_1 (далі - відповідач), проходячи біля транспортного шляху з домашньою твариною - собакою породи лабрадор, не забезпечила безпеку дорожнього руху, допустивши вибіг собаки на автодорогу, внаслідок чого відбувся наїзд на тварину службовим транспортним засобом СКС ТАС-20ТП (на базі автомобіля Toyota Corolla) номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого заподіяно матеріальну шкоду Департаменту патрульної поліції. Відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.154 КУпАП, який направлено на розгляд Адміністративній комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради.
Постановою №25/8 від 12.10.2023 року адміністративна комісія постановила накласти на відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні, дана постанова оскаржена не була.
Вищезазначена подія безпосередньо стосується прав та інтересів Департаменту, а тому позивач змушений звертатися з позовною заявою до суду про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 06.06.2024, після усунення недоліків та після надходження відповіді з адресного бюро, справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник позивача Терлецький А.З. позов підтримав, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з'явилась, хоч про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому порядку. Причину неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності відповідачки за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в мажах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що транспортний засіб марки Toyota Corolla номерний знак НОМЕР_1 є службовим транспортним засобом СКС ТАС-20ТП та належить Департаменту патрульної поліції.
25.07.2023 близько 22год. 15хв. за адресою: м. Львів, вул. Брюховицька, 163 відповідачка ОСОБА_1 , проходячи біля транспортного шляху з домашньою твариною - собакою породи лабрадор, не забезпечила безпеку дорожнього руху, допустивши вибіг собаки на автодорогу, внаслідок чого відбувся наїзд на тварину службовим транспортним засобом СКС ТАС-20ТП (на базі автомобіля Toyota Corolla) номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого заподіяно матеріальну шкоду Департаменту патрульної поліції.
Постановою №25/8 від 12.10.2023 року адміністративної комісія при Шевченківській адміністрації Львівської міської ради відповідачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.154 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні. Дана постанова оскаржена не була.
Згідно Висновку експертного дослідження № ЕД-19/114-23/16810-АВ від 09.10.2023 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, вартість матеріального збитку, завданого власникові спеціалізованого оперативного автомобіля СКС ("Toyota Corolla"), реєстраційний номер 119230, 2021 року випуску. ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , станом на 25.07.2023 становить 19137, 45 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другою статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що особа, яка володіє та використовує транспортний засіб, відповідає за заподіяну шкоду й за відсутності вини, єдиним виключенням із загального правила є доведеність цією особою заподіяння шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, у той час як правила статті 1166 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачають відшкодування за неї за наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Звертаючись в суд з позовом, позивач на обґрунтування вимог зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідачки, яка не забезпечила належний догляд за собакою, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка утримує та супроводжує домашню тварину зобов'язана забезпечити безпеку сторонніх людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
Згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Аналіз вказаної норми статті дає підстави для висновку, що лише за умови встановлення конкретної особи, яка утримувала тварину, і внаслідок її дій (бездіяльності), відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв'язок; (б) відповідач (особа, яка утримувала тварину в момент завдання збитків) доводить відсутність протиправності та вини.
У справі, що розглядається, надаючи оцінку діям (бездіяльності) відповідачки на предмет наявності ознак протиправності та її вини, суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 є власником домашньої тварини - собаки та відповідальною за її належне утримання; тварина вибігла на проїзну частину дороги та стала причиною ДТП, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.
Тобто відповідачка, як особа, яка утримує домашню тварину, не виконала свій обов'язок із забезпечення безпеки дорожнього руху транспортних засобів від дій належної їй тварини. Між такими винуватими діями відповідачки та спричиненою позивачу майновою шкодою є безпосередній причиновий зв'язок.
Відповідачкою таких висновків не спростовано.
Встановивши зазначені вище обставини, суд робить висновок про покладення на відповідачку обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача внаслідок ДТП.
Визначаючи розмір майнових збитків, заподіяних майну позивача, суд прийняв до уваги висновок експертного дослідження № ЕД-19/114-23/16810-АВ від 09.10.2023 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власникові спеціалізованого оперативного автомобіля СКС ("Toyota Corolla"), реєстраційний номер 119230, 2021 року випуску. ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , станом на 25.07.2023 становить 19137, 45 грн.
При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00грн., який підлягає відшкодуванню відповідачем.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 03048, м.Київ, вул.Ф.Ернста, буд.3) 19 137,45грн. (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять сім гривень сорок п'ять копійок) матеріальної шкоди та 3028,00грн. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 16 грудня 2024р.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська