465/2659/24
1-кп/465/903/24
Вирок
Іменем України
20.12.2024 Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові обвинувальний акт з долученими до нього матеріалами кримінального провадження, що надані прокуроркою - публічним обвинувачем у кримінальному провадженні № 12024142370000099 від 21.02.2024, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, згідно з даними обвинувального акту та встановленими в суді обставинами в силу положень ст.. 89 КК України раніше не судимого, тимчасово не працевлаштованого, одруженого, на утриманні якого малолітня дитина, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Сторона обвинувачення -
Прокурорка Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4
Згідно з оголошеним в судовому засіданні прокуроркою - публічним обвинувачем обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024142370000099 від 21.02.2024, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 20.02.2024 близько 15:20, перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська 140, знайшов згорток з ізоляційної стрічки синього кольору, в середині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору. Він, ОСОБА_3 , як особа, котра вживала наркотичні засоби та психотропні речовини ідентифікував цей згорток як з психотропною речовиною - «Солі», та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно зберігав вказану речовину при собі.
У цей же день, тобто 20.02.2024, близько 15:40, ОСОБА_3 був виявлений працівниками поліції ДОП СДОП ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області, які здійснювали патрулювання біля будинку № 147 по вул. Кульпарківській, у м. Львові, як невідома їм особа.
На запитання працівників поліції обвинувачений відповів, що є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомив, що в лівій шкарпетці в кросівку, знаходиться полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною. Як на його думку, це заборонена психотропна речовина - «Солі» Вказаний пакет він знайшов цього ж дня в районі будинку № 140 по вулиці Кульпарківській у м. Львові, заховав в одяг в який був одягнутий і зберігав при собі для особистих потреб без мети збуту.
В подальшому працівники поліції викликали на місце події слідчо-оперативну групу ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, а останні по прибуттю, в присутності понятих,
вилучили добровільно наданий ОСОБА_3 згорток із ізоляційної стрічки синього кольору, в середині якого, зі слів останнього, знаходилася психотропна речовина - «Солі».
Згідно з висновком експерта, - в наданій на експертизу кристалічній речовині, яка містилась в ізоляційній стрічці синього кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину - «PVP», вагою 0,2454 грам., котра відповідно до Списку 2, Таблиці І, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого Постановою № 770 Кабінету Міністрів України від 06.05.2000, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Дані дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування та прокурором кваліфіковані, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що раніше, а саме 05 червня 2023 року, Галицьким районним судом м. Львова засуджений до штрафу, який сплатив. Засуджений за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 с. 309 КК України, тобто раніше вживав наркотичні засоби, а тому про такі йому було відомо. 20.02.2024 близько 15:20, перебував в районі будинку 140 по вулиці Кульпарківській та на землі знайшов згорток з ізоляційної стрічки синього кольору, в середині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору. Що це за речовина розумів, а тому з метою особистого вживання підняв цей згорток, заховав у шкарпетку та зберігав його при собі. Мети комусь віддати чи продати, у нього не було. У подальшому був затриманий працівниками поліції та на пропозицію слідчого віддав добровільно знайдений згорток.
Визнає, що такі його дії є неправомірними, про їх неправомірність йому було відомо. У вчиненому розкаюється, запевняє, що подібного більше не повториться. Просить суворо не карати. При цьому надав суду квитанції про сплату штрафу за попереднім вироком, з якої вбачається, що оплату здійснено після вчинення ним інкримінованого епізоду за даним обвинувальним актом.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вину обґрунтувала в судовому засіданні прокурорка - публічний обвинувач у кримінальному ровадженні, покликаючись на матеріали досудового розслідування та результати судового слідства. Вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, доводиться в повному обсязі та не заперечується самим обвинуваченим.
Дійсність та достовірність доказів на котрі покликається прокурорка, обвинувачений не оспорюює, а тому прокурорка просила суд провести судове слідство у спрощеному порядку, без дослідження матеріалів кримінальних проваджень в частині доказів щодо фактичних обставин. З позицією прокурорки погодився обвинувачений.
Оскільки дійсність та достовірність доказів сторонами не оспорюється, суд визнає їх належними та допустимими.
З урахуванням висновків прокурорки - публічного обвинувача, беручи до уваги позицію обвинуваченого, зважаючи на положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів здобутих на стадії досудового розслідування щодо фактичних обставин вчинення інкримінованого у вину ОСОБА_3 кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, суд визнає, що прокуроркою - публічним обвинувачем в судовому засіданні доведено, підсудним визнається, а відтак судом приймається як
встановлене, що ОСОБА_3 20.02.2024 близько 15:20, перебував в районі будинку 140 по вулиці Кульпарківській де знайшов - незаконно придбав та зберігав при собі психотропну речовину - «PVP», вагою 0,2454 грам., без мети збуту.
Суд також визнає встановленим, що у відповідності до ст.. 89 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, що раніше судимий за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме вироком Галицького районного суду м. Львова від 05 червня 2023 року, а відтак, його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.
У той же час, документальне підтвердження про наявність чи відсутність попередніх судимостей у обвинуваченого, на які покликаються орган (дізнання) досудового розслідування та прокурорка - публічний обвинувач в судовому процесі, а саме - довідки ОСК МВС України № 24053365584156697146 від 20.02. 2024 року, зважаючи, що така виготовлена іноземною мовою - рашистською, суд констатує факт, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024142370000099 від 21.02.2024, МВС України надаючи довідку сформовану іноземною мовою, порушило вимоги ст. 10 Конституції України статей 6,10,11,14 Закону України "Про засади державної мовної політики" та ст. 29 КПК України, а відтак, визнає даний доказ недопустимим.
Суд також констатує факт, що в ході досудового розслідування та під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, органом дізнання та стороною публічного обвинувачення у кримінальному провадженні котрими використовувалася вказана вище довідка, теж порушено вумоги ст. 10 Конституції України, статей 6,10,11,14 Закону України "Про засади державної мовної політики" та ст. 29 КПК України.
Відтак, суд констатує факт порушення зазначеними вище державними органами вимог ч. 7 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якої, - статус української мови як єдиної державної мови, передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя , які визначені цим Законом.
Суд в котре наголошує, що згідно цього ж Закону, статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації та є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави, а тому і з цих підстав, зобов'язує як прокуратуру, так і поліцію виконувати вимоги Конституції та Законів України.
Вирішуючи питання призначення обвинуваченому покарання, суд виходячи із загальних засад, передбачених ст.. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що інкримінуються у вину ОСОБА_3 , його особу, а саме, що по місцю фактичного проживання він у цілому, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочину. Суд бере до уваги, що підсудний висловлює своє каяття, проте у суду не має достатніх підстав для визнання такого щирим.
Відтак, вказані вище обставини, за виключенням щирого каяття, суд визнає пом'якшуючими обставинами, що передбачені ст. 66 КК України.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, котрі б обтяжували вину обвинуваченого ОСОБА_3 у данному випадку, судом не встановлено, не наведено таких і прокуроркою - публічем обвинувачем.
З урахуванням пом'якшуючих обставин, особи підсудного, позиції прокурорки - публічного обвинувача у кримірнальному провадженні щодо виду та розміру покарання, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції
статті інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у вигляді штрафу
Речовий доказ у вигляді «PVP», вагою 0,2454 грам., що по квитанції № 0088 від 21.02.2024, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, після набрання вироком законної сили слід знищити.
Судові витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 12024142370000099 від 21.02.2024 року в сумі 2271 ( дві тисячі двісті сімдесят одна ) грн.. 84 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначитипокаранняу вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати на проведення судової експертизи у кримінальному провадженні 12024142370000099 від 21.02.2024 року в сумі 2271 ( дві тисячі двісті сімдесят одна ) грн.. 84 коп.
Речовий доказ у вигляді «PVP», вагою 0,2454 грам., що по квитанції № 0088 від 21.02.2024, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області , після набрання вироком законної сили, знищити.
Контроль виконання вироку в частині знищення речового доказу покласти на начальника ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, якому належить повідомити суд про виконання вироку в цій частині.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через суд , який ухвалив судове рішення.
У випадку відсутності апеляційних скарг, вирок набирає законної сили з 21 січня 2025 року.
Копію вироку сторони процесу можуть отримати у секретаря судових засідань.
Суддя ОСОБА_5