Справа № 199/10441/24
(2/199/4606/24)
17.12.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ОСОБА_2 , адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні дитини, -
16 грудня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська в порядку цивільного судочинства звернулась позивач із вищевказаним позовом, ознайомившись із матеріалами якого, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, за змістом ч.1 ст.187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі лише за відсутності підставі для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суд повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суд мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, закриває провадження в ній (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі №201/5972/22, від 30 січня 2020 року в справі №287/167/18-ц, від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18, від 18 грудня 2019 року в справі №370/2898/16).
Доведення факту одноосібного виховання дитини пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати/батько дитини не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч.1 ст.15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт виховання дитини позивачем може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини, іншими особами щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. Схожий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , останнім заявлено лише одну єдину позовну вимогу, якою позивач просить встановити факт перебування на його утриманні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кровного споріднення з якою позивач не має, а батько цієї дитини, за твердженнями позивача, ухиляється від виконання його батьківських обов'язків щодо цієї дитини. При цьому встановлення вказаного факту потрібно позивачу з метою отримання відстрочки від мобілізації, у наданні якої йому було відмовлено відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, підсумовуючи вищевикладене, спираючись на наведений правовий висновок суду касаційної інстанції, який у відповідності до ст.263 ч.4 ЦПК України, ст.13 ч.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковим для врахування при розгляді даної цивільної справи, враховуючи, що позивачем у позові заявлено єдину позовну вимогу про встановлення факту виховання ним нерідної йому дитини, яка (вимога) таким чином не може бути належним та ефективним способом захисту, оскільки не може утворювати собою самостійний предмет доказування у справі позовного провадження, а навпаки може бути лише складовою іншого предмету доказування, певною фактичною обставиною, одним із обґрунтувань позовних вимог у спорі з батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини, тому приходжу до висновку, що встановлення заявленого позивачем юридичного факту про перебування на його вихованні дитини має відбуватись в ході розгляду сімейного спору з приводу виконання батьками дитини їх обов'язків з виховання дитини та шляхом зазначення про доведеність чи ні означеного факту, як обґрунтування позову, у мотивувальній частині відповідного судового рішення, а не у його резолютивній частині, як фактично просить позивач. Відтак, даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а отже має бути відмовленому у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Відповідно до ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції. З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 485 гривень, однак даною ухвалою судді відмовлено у відкритті провадження у справі, що за змістом норм Закону України «Про судовий збір» зумовлює виникнення у позивача права на повернення сплаченого ним судового збору в повному обсязі, приходжу до висновку про необхідність повернення позивачу судового збору у вищевказаному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 186, 187, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ОСОБА_2 , адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні дитини - відмовити.
Повернути позивачу ОСОБА_1 сплачений при подачі до суду позовної заяви, у відкритті провадження у справі за якою відмовлено цією ухвалою, судовий збір в розмірі 485 гривень, перерахований згідно квитанції про сплату ID 2749-2827-5619-9486 від 04 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко