Справа № 456/5085/24
Провадження № 3/456/2304/2024
іменем України
19 грудня 2024 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №917396 від 10.09.2024, ОСОБА_1 10.09.2024, о 00 год. 45 хв., в м. Стрий, вул. С.Стрільців, керувала транспортним засобом - автомобілем «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась, факт відмови зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського 137, 131, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР, а тому її дії кваліфіковано за частиною 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду втретє не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подала.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що остання була добре обізнана з фактом складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується відеозйомкою, а тому вона повинна особисто цікавитися ходом розгляду даної справи.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що жодних клопотань від правопорушника до суду про витребування доказів, виклик свідків не заявлено і не висловлювала своїх міркувань щодо законності складення протоколу.
Зважаючи на викладені обставини та відсутність фактичних даних, які б свідчили про поважність причини її неявки до суду, тому суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , що відповідає вимогам статті 268 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить такого висновку.
Відповідно до диспозиції частини 2 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 266 КУпАП передбачає порядок проведення огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 130 КУпАП, суду надано:
протокол серії ААД №917396 від 10.09.2024, згідно якого ОСОБА_1 10.09.2024, о 00 год. 45 хв., в м. Стрий, вул. С.Стрільців, керувала транспортним засобом - автомобілем «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилась, факт відмови зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського 137, 131, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР;
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.09.2024, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 необхідно провести у зв'язку з виявленням у неї ознак алкогольного сп'яніння. Пройти огляд ОСОБА_1 відмовилася;
направлення від 10.09.2024, яке підтверджує скерування ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я КНП «ТМО «СМОЛ» з метою її огляду для виявлення стану сп'яніння, та яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду;
рапорт поліцейського ВРПП Стрийського РУП від 10.09.2024, яким підтверджуються викладені в протоколі обставини;
відеозапис який міститься на компакт-диску, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, також зафіксовано як працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснили наслідки відмови від проходження такого огляду, однак ОСОБА_1 відмовилася пройти огляд у встановленому законом порядку.
Аналізуючи дотримання поліцейським процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд враховує вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок).
Так, за змістом частини 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (частина 3 ст. 266 КУпАП, пункт 6 Порядку).
Проаналізувавши вищевказані документи суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП.
Оцінивши здобуті у справі та досліджені у судовому засіданні докази суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою.
Водночас, судом встановлено, що відповідно до досліджених у судовому засіданні доказів, відсутні будь-які дані, які б свідчили про повторне протягом року вчинення ОСОБА_1 будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Таким чином доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено.
Однак, досліджені судом докази свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно з диспозицією частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом беззаперечно встановлено факт вчинення ОСОБА_1 10.09.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що підтверджується дослідженими судом доказами (протокол серії ААД №917396 від 10.09.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.09.2024; направленням від 10.09.2024 до закладу охорони здоров'я КНП «ТМО «СМОЛ»; рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП від 10.09.2024; відеозаписом який міститься на компакт-диску).
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Також, з приводу зміни правової кваліфікації правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з пунктом 55 Рішення Європейського Суду з прав людини «Гурепка проти України» «з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції (див. Engel and others v. the Netherlands, judgment of 8 June 1976, Series A no. 22, параграфи 82-83; Ozturk v. Germany, judgment of 21 February 1984, Series A no. 73, параграфи 48-50; Escoubetv. Belgium judgment [GC], no. 26780/95, параграф 32, ECHR 1999-VII; Ezeh and Connors v. the United Kingdom [GC], nos. 39665/98 and 40086/98, ECHR 2003-X).
З огляду на позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у вищевказаному рішенні, суд бере до уваги (за аналогією) положення частини 3 ст. 337 КПК України, відповідно до якої з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, яка доведена повністю, та доходить висновку, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 38, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з частини 2 ст.130 КУпАП на частину 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Cуддя В. М. Бораковський