441/2578/24 2/441/952/2024
16.12.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Яворської Н.І.
з участю секретаря судового засідання Цап І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Адвокат Пуленко А.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вимоги мотивувала тим, що подружнє життя між позивачкою та відповідачем не склалось через різні погляди на шлюб та сім'ю, відсутність взаєморозуміння, тому проживають окремо, спільного господарства не ведуть. У шлюбі дітей немає, однак добровільно, за взаємною згодою розірвати шлюб через орган ДРАЦС, відповідач відмовився. Зазначає, що подальше збереження сім'ї неможливе та суперечить інтересам позивачки, їх шлюб носить лише формальний характер, просила розірвати шлюб.
Ухвалою судді від 05.11.2024 відкрито провадження у справі.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, 11.12.2024 представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с.23).
Відповідач в судове засідання не з'явився, 22.11.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав (а.с.20).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Із змісту позову, із долученого до справи свідоцтва про шлюб (а.с.21) видно, що сторони зареєстрували шлюб 15.11.2018 у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №3566, дітей не мають, через відсутність взаєморозуміння, спільних інтересів припинили подружні стосунки, разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Позивачка, як убачається із змісту позову просить про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що примирення і подальше збереження сім'ї неможливе та суперечить її інтересам.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 р., чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 і 4 ст. 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007р. зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюб суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Ураховуючи вищенаведене, інші фактичні взаємини сторін, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також ту обставину, що примушування позивачки до збереження шлюбу порушуватиме її права, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вирішуючи питання судового збору стягує з відповідача на користь позивачки 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 СК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 15.11.2018 у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 3566 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять грн.) 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Яворська Н.І.