Справа № 161/18662/24
Провадження № 3/165/1973/24
11 грудня 2024 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р. розглянувши при підготовці до розгляду матеріалів справи, що надійшли з Луцького міськрайонного суду Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст.173, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №604506 від 21.09.2024 зазначено, що 21 вересня 2024 року близько 22 год. 22 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Некрасова, 3 в м. Нововолинську, виражався нецензурними словами в бік працівників поліції, на зауваження не реагував, поводився неадекватно, чим вчинив дрібне хуліганство, відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №604505 від 21.09.2024 зазначено, що 21 вересня 2024 року близько 22 год. 35 хв. ОСОБА_1 , по вул. Некрасова, 3 в м. Нововолинську, перебував у п'яному вигляді та висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, на законну вимогу припинити протиправні дії не реагував, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
ОСОБА_1 у письмових поясненнях, поданих до суду 11.12.2024, заперечив обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення. Стверджує, що не вчиняв хуліганських дій, не чинив непокори працівникам поліції, а 21.09.2024 йшов по вул. Некрасова в м. Нововолинську в навушниках та відчув, що його поліцейський схопив за рукав. Зупинившись, він перепитав про причину зупинки. На вимогу працівника поліції показав документи в додатку «Дія». Поліцейський, перевіривши документи, сказав, що потрібно зачекати. На питання ОСОБА_1 , чи він затриманий і чи потрібно телефонувати до адвоката, поліцейський відповів: «телефонуй адвокату». Відійшовши на декілька метрів, ОСОБА_1 почав розмовляти по телефону, а працівник поліції гукнув, щоб він нікуди не йшов. Зазначає, що стояв на місці. На запитання ОСОБА_1 , чи можна швидше перевірити документи, поліцейський почав висловлювати ев його адресу, безпідставні претензії, зокрема, про те, що він, ОСОБА_1 , не розуміє української мови, що він перепив, щоб «збавив обороти». Зауважує, що вів себе адекватно, нецензурною лайкою не висловлювався, був тверезий, опору не чинив. Після цього поліцейський наніс йому удар та вибив телефон з рук. Після цього інші поліцейські повалили його на землю та почали бити в різні частини тіла. Потім запхали його в автомобіль та продовжили бити ногами у спину. Вказує, що підстав для його затримання та застосування фізичної сили не було. З огляду на викладене, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Улибіна-Вельгус М.В. подала до суду письмове клопотання, де повністю підтримала пояснення особти, що притягується до адміністративної відповідальності та просила закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. (а.с.34-39)
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Виходячи з положень зазначеної статті, вказані справи підлягають об'єднанню в одне провадження з наданням номеру справи - №161/18662/24.
Відповідно до ст.173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Тобто для кваліфікації дій особи за ст..173 КУпАП, неохідна наявність в цих діях хуліганського мотиву, а саме дії мають здійснюватись безпричинно і за відсутності інших спонукань.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що між працівниками поліції та ОСОБА_1 виник конфлікт. Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні пояснення громадян, в пристуності яких ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, чи образливо чіплявся до них, чи вчиняв інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян., що є обов'язковими ознаками дрібного хуліганства.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що пояснення ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовані матеріалами справи, які свідчать про причину виникнення конфлікту, а відтак не підтверджують причетності ОСОБА_1 до хуліганських дій.
Відсутність в діях особи ознак адміністративного правопорушення, зокрема дрібного хуліганства не може свідчити про законність вимог поліцейського та виключає відповідальність ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП.
Статтею 185 КУпАП встановлено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
На підтвердження протиправності дій ОСОБА_1 в матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №604505 від 21.09.2024, проте в ньому не вказано, яке саме правопорушення вчинив останній. Відтак, неможливо встановити правомірність вимог поліцейських.
У свою чергу, відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення неправомірних дій суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП, хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції. За таких обставин, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.173, 185 КУпАП, необхідно тлумачити на його користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. ст.36, 247 ч.1, 284 КУпАП,-
постановив:
Справи стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, ст.185 КУпАП об'єднати в одне провадження.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173, ст.185 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення.
Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.
Суддя О.Р. Ференс-Піжук