Справа № 161/19354/24
Провадження № 2/161/5042/24
(заочне)
19 грудня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
18.10.2024 року позивач ТзОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, на обгрунтуваннявказавши, що 16.07.2023 року між ТзОВ «1БАНК» та відповідачем було укладено договір позики № 76575639, за умовами якого останній отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. 14.06.2021 року між ТзОВ «1БАНК» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право майнової вимоги за договором позики № 76575639 від 16.07.2023 року, розмір заборгованості позичальника за яким становив 34000 грн.
17.07.2023 року між ТзОВ «Маніфою» та відповідачем було укладено договір позики № 5853611, за умовами якого останній отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. 15.11.2023 року між ТзОВ «Маніфою» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 15-11/2023, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право майнової вимоги за договором позики № 5853611 від 17.07.2023 року, розмір заборгованості позичальника за яким становив 8620,50 грн.
24.09.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8615891, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. 29.01.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 8615891 від 24.09.2023 року, розмір заборгованості позичальника за яким становить 17150 грн.
24.09.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 102047722, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. 29.01.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 102047722 від 24.09.2023 року, розмір заборгованості позичальника за яким становить 10710 грн.
Вказує, що внаслідок отримання права вимоги за зазначеними вище правочинами, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування будь-яких штрафних санкцій. У свою чергу, ОСОБА_1 не здійснював погашення спірних заборгованостей, у тому числі й на рахунок попередніх стягувачів.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості:
1) за договором позики № 76575639 від 16.07.2023 року в загальному розмірі 34000 грн., з яких: 8500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25500 грн. сума заборгованості за відсотками;
2) за договором позики № 5853611 від 17.07.2023 року в загальному розмірі 8620,50 грн., з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6520,50 грн. сума заборгованості за відсотками;
3) за кредитним договором № 8615891 від 24.09.2023 року в загальному розмірі 17150 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11200 грн. сума заборгованості за відсотками; 950 грн. сума заборгованості за комісією;
4) за кредитним договором № 102047722 від 24.09.2023 року в загальному розмірі 10710 грн., з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7140 грн. сума заборгованості за відсотками; 570 грн. сума заборгованості за комісією;
а всього стягнути заборгованість за Кредитними договорами у розмірі 70480,50 грн., а також понесені судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 8).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2023 року між ТзОВ «1БАНК» та відповідачем було укладено договір позики № 76575639, за умовами якого останній отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
14.06.2021 року між ТзОВ «1БАНК» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право майнової вимоги за договором позики № 76575639 від 16.07.2023 року.
Відповідно до Реєстру Боржників № 14 від 25.01.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року та розрахунку заборгованості, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за договором позики № 76575639 від 16.07.2023 року в загальному розмірі 34000 грн., з яких: 8500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25500 грн. сума заборгованості за відсотками.
17.07.2023 року між ТзОВ «Маніфою» та відповідачем було укладено договір позики № 5853611, за умовами якого останній отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
15.11.2023 року між ТзОВ «Маніфою» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 15-11/2023, у відповідності до умов якого до останнього перейшло право майнової вимоги за договором позики № 5853611 від 17.07.2023 року.
Відповідно до Реєстру Боржників від 15.11.2024 року до Договору факторингу № 15-11/2023 від 15.11.2023 року та розрахунку заборгованості, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги за договором позики № 5853611 від 17.07.2023 року в загальному розмірі 8620,50 грн., з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6520,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
24.09.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8615891, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
29.01.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 8615891 від 24.09.2023 року.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 29.01.2024 року до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 року та розрахунку заборгованості, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8615891 від 24.09.2023 року в сумі 17150 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11200 грн. сума заборгованості за відсотками; 950 грн. сума заборгованості за комісією.
24.09.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 102047722, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти, які зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.
29.01.2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 102047722 від 24.09.2023 року.
Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 29.01.2024 року до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 року та розрахунку заборгованості, ТзОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102047722 від 24.09.2023 року в сумі 10710 грн., з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7140 грн. сума заборгованості за відсотками; 570 грн. сума заборгованості за комісією.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до умов кожного зі спірних кредитних договорів (договорів позики), їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договорів.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є /мови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз 'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправления (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Також, приписами ст. 12 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ПК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов 'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВС № 61-20799св19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає наступне: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв 'язку. вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа...».
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.
Таким чином, суд вважає доведеним, що сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення договорів позики № 76575639 від 16.07.2023 року та № 5853611 від 17.07.2023 року, а також кредитних договорів № 8615891 від 24.09.2023 року та № 102047722 від 24.09.2023 року на відповідних умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У свою чергу, кожним зі наведених правочинів передбачено розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом, жоден з них відповідачем не оспорювався та в судовому порядку не скасовувався повністю чи окремі його положення.
Крім того, у суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості за кожним зі спірних договорів; стороною відповідача в ході розгляду справи такі розрахунки в жодній мірі не спростований; клопотання про проведення судової економічної експертизи на їх (розрахунків) спростування ОСОБА_1 в ході розгляду справи заявлено не було.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заявлені ТзОВ «ФК «ЄАПБ» позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3028 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в загальному розмірі 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн. 50 коп., складовими частинами якої є:
1) заборгованість за договором позики № 76575639 від 16.07.2023 року в загальному розмірі 34000 грн., з яких: 8500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25500 грн. сума заборгованості за відсотками;
2) заборгованість договором позики № 5853611 від 17.07.2023 року в загальному розмірі 8620,50 грн., з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6520,50 грн. сума заборгованості за відсотками;
3) заборгованість за кредитним договором № 8615891 від 24.09.2023 року в загальному розмірі 17150 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11200 грн. сума заборгованості за відсотками; 950 грн. сума заборгованості за комісією;
4) заборгованість за кредитним договором № 102047722 від 24.09.2023 року в загальному розмірі 10710 грн., з яких: 3000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7140 грн. сума заборгованості за відсотками; 570 грн. сума заборгованості за комісією.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, а саме: 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 20 грудня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська