про відмову у відкритті касаційного провадження
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа №280/2533/24
адміністративне провадження № К/990/46706/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2024 (суддя Чернова Ж.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 (колегія у складі: судді-доповідача Баранник Н.П., суддів Малиш Н.І., Щербака А.А.)
у справі № 280/2533/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі також - ГУ ПФ України в Черкаській області, відповідач, скаржник) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФ України в Запорізькій області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Черкаській області від 22.01.2024 № 083950020159 щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, та до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1995 по 30.06.2001 в одинарному розмірі, а також періодів роботи з 01.08.2001 по 01.08.2002, з 02.08.2002 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 29.08.2014, з 01.09.2014 по 01.01.2024 в подвійному розмірі, починаючи з 15.01.2024.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024, позов задовольнив частково. А саме:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Черкаській області від 22.01.2024 № 083950020159;
- зобов'язав ГУ ПФ України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи з 02.08.2002 по 03.05.2012 на посаді лікаря-бактеріолога та повторно розглянути її заяву від 15.01.2024 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019, та розглянути питання щодо зарахування позивачу до спеціального стажу у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 01.08.2001 по 01.08.2002, з 02.08.2002 по 03.05.2012, з 04.05.2012 по 29.08.2014, з 01.09.2014 по 01.01.2024 із урахуванням висновків суду;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
04.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Черкаській області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення ними приписів процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову у призначенні особі пенсії за вислугу років з мотивів недостатності страхового стажу для призначення такого виду пенсії та дії щодо відмови зарахування до трудового (страхового) стажу певних періодів роботи.
Запорізький окружний адміністративний суд в ухвалі від 26.03.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте ГУ ПФ України в Черкаській області у касаційній скарзі не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, інших норм матеріального чи процесуального права.
Також відповідач не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до даної справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.
З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Черкаській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 280/2533/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб