18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 520/2611/24
адміністративне провадження № К/990/46785/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 520/2611/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила:
визнати протиправним рішення відповідача 1 від 23.01.2024 № 963430183143 про перерахунок з 01.04.2023 пенсії державного службовця у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року призначення пенсії за віком;
зобов'язати відповідача 1 провести з 01.04.2023 перерахунок пенсії посадової особи місцевого самоврядування у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2021, 2022, 2023), що передують року призначення пенсії за віком та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2024 № 963430183143 про перерахунок пенсії з 01.04.2023, у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) провести з 01.04.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020, 2021, 2022), що передують року призначення пенсії за віком та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року скасовано в частині, якою судом визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.01.2024 №963430183143 про перерахунок пенсії з 01.04.2023, у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.04.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020, 2021, 2022), що передують року призначення пенсії за віком та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
В іншій частині, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, залишено без змін.
04.12.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржниця просить: скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема виняткове значення для неї цієї справи.
Також зазначає, що Верховним Судом неодноразово розглядалися питання порушення територіальними органами Пенсійного фонду України пенсійного законодавства в частині призначення пенсій за віком за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме статті 40 (постанова від 27.02.2020 по справі № 513/298/17, від 31.01.2019 по справі № 639/2751/17, від 19.01.2022 по справі № 528/639/17, від 31.10.2018 по справі № 577/2576/17).
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступного висновку.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для неї не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги у цій справі в якусь особливу категорію спорів.
Оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.
Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржницею не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржниця в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржниця не довела наявність підстав, вказаних у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Суд відхиляє покликання скаржниці на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 27.02.2020 у справі № 513/298/17, від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 19.01.2022 у справі № 528/639/17, від 31.10.2018 у справі № 577/2576/17 з огляду на їх нерелевантність до спірних правовідносин.
Так, у справі № 513/298/17 судами встановлено, що позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Із досягненням пенсійного віку позивачка 29.07.2015 звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
У справі № 639/2751/17 судами встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та з 02.08.2004 отримує пенсію, призначену на підставі Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу». Після виходу на пенсію позивачка продовжувала працювати та сплачувала страхові внески із заробітної плати в Пенсійний фонду України. В подальшому позивачка звернулася до пенсійного органу про призначення їй пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
У справі № 577/2576/17 судами встановлено, що позивач починаючи з 01.01.2008 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». В подальшому позивач, досягнувши шістидесятирічного віку, звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 19.01.2022 року у справі №528/639/17, тому що такі висновки хоч і є подібним до даних правовідносин, однак ухвалені за інших фактичних обставин, у різні періоди часу та з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
Окрім того, суд звертає увагу скаржника на висновок Верховного Суду про застосування норми права з подібними правовідносинами, викладений у постанові від 27.06.2023 року у справу № 500/4392/22, де зокрема, зазначено:
«… 29. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.…».
В подальшому такі висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 16.12.2024 у справі №500/4386/22.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі № 520/2611/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа