19 грудня 2024 року
м. Київ
справа №990/384/24
адміністративне провадження №П/990/384/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Стрелець Т.Г.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.12.2024 до Верховного Суду надіслано позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС, у якій позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення пленарного складу ВККС від 28.10.2024 №187/ко-24;
визнати протиправними дії ВККС щодо розгляду в пленарному складі питання про її відповідність займаній посаді в порядку, визначеному статтею 88 Закону України 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»;
зобов'язати ВККС розглянути питання щодо надання їй рекомендації про призначення на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва безстроково.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, встановлено наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України передбачені статтею 266 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом оскарження в межах заявленого позову є рішення пленарного складу ВККС від 28.10.2024 № 187/ко-24, яким позивачку визнано такою, що не відповідає займаній посаді.
Отже, з огляду на те, що оскаржуване рішення ВККС прийнято 28.10.2024, останнім днем на подання позову було 28.11.2024.
Проте, до суду з позовною заявою позивачка звернулась лише 12.12.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Разом із позовною заявою подано клопотання, в якому позивачка просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що засідання пленарного складу ВККС було проведено 28.10.2024 і в цей день було проголошено вступну та резолютивну частини спірного в цій справі рішення. При цьому, повний текст зазначеного рішення відповідачем було надіслано на її електронну адресу 11.11.2024 після подання нею відповідної заяви від 04.11.2024. На підтвердження зазначених обставин позивачка надала копію супровідного листа ВККС від 11.11.2024.
Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 у справі №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За змістом пункту 8 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16 (далі - Регламент) принцип публічності у роботі Комісії полягає в тому, що засідання Комісії є відкритим, за винятком його закритої частини та закритих засідань Комісії. Інформація про засідання Комісії, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні Комісії, результати засідань Комісії розміщуються на веб-сайті Комісії. Учасник засідання не може бути обмеженим у праві на отримання в Комісії інформації про результати розгляду питання стосовно нього.
Відповідно до пункту 107 Регламенту копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Згідно з пунктом 195 Регламенту рішення Комісії за результатами засідань Комісії оприлюднюються на веб-сайті Комісії не пізніше п'яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.
Зі змісту спірного рішення ВККС видно, що позивачка брала участь в засіданні, яке відбулося 28.10.2024, отже, вона була обізнана про прийняте Комісією рішення.
Колегія суддів враховує той факт, що в силу положень пункту 107 Регламенту ВККС надсилає рішення лише у випадку, якщо особа звернулася з проханням про його надання.
Разом з тим, рішення ВККС від 28.10.2024 № 187/ко-24 оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії і доступ до такої інформації є вільним, у зв'язку з чим позивачка мала можливість ознайомитись зі змістом спірного в цій справі рішення ВККС з моменту його оприлюднення на офіційному сайті цього державного органу.
При цьому, позивачка, отримавши 11.11.2024 копію повного тексту спірного в цій справі рішення, мала достатньо часу (до 28.11.2024) щоб звернутись до суду з цим позовом в межах тридцятиденного строку, який обраховується з дня його прийняття.
Отже, позивачка у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду у цій справі не зазначає об'єктивних причин, які унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання наведених ОСОБА_1 причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене вказану вище позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаного недоліку позовної заяви шляхом надання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 266 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Судді Я.О. Берназюк
А.Ю. Бучик
В.М. Кравчук
Т.Г. Стрелець