про відмову у відкритті касаційного провадження
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа №200/6610/23
адміністративне провадження № К/990/46166/24
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.03.2023 відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з підвищенням, передбаченим пунктами другими постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - постанова № 118) та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - постанова № 168) базового розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 13 Закону з урахуванням збільшення на 25 відсотків основного розміру пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" (далі - постанова № 168);
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.03.2023 відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з підвищенням, передбаченим пунктами другими постанови №118 та постанови №168 базового розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 13 Закону без урахування збільшення на 25 відсотків основного розміру пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови № 1381;
- визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.03.2023 відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з підвищенням базового розміру пенсії відповідно до пункту 2 постанови №168, з урахуванням положень щодо обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії сумою 1500 гривень, передбачених пунктом 10 цієї постанови;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.03.2023 відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з підвищенням базового розміру пенсії відповідно до пункту 2 постанови №168, без урахування положень щодо обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії сумою 1500 гривень, передбачених пунктом 10 цієї постанови;
- визнати протиправними дії щодо здійснення нарахування та виплати з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови №1381 (у редакції постанови КМУ №118 від 16.02.2022) збільшення на 25 відсотків розміру пенсії за вислугу років, обчисленого відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" без урахування розмірів підвищень (індексації) пенсії, передбачених пунктами другими постанови №118 та постанови № 168;
- зобов'язати здійснити нарахування та виплату з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови №1381 (у редакції постанови КМУ №118 від 16.02.2022) збільшення на 25 відсотків розміру пенсії за вислугу років, обчисленого відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням розмірів підвищень (індексації) пенсії, передбачених пунктами другими постанови № 118 та постанови №168.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.03.2023 зі збільшенням на 25 відсотків розміру пенсії без урахування розмірів щорічних підвищень (індексації) пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсії за вислугу років відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" із збільшенням на 25 відсотків розміру пенсії за вислугу років з урахуванням розмірів підвищень (індексації) пенсії.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснено в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої та підпункти "а" та "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для скаржника.
Заявник вказує на необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 09.07.2024 у справі №120/13867/23 та інших аналогічних справах щодо застосування пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого підвищення пенсії у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, у розмірі 1,197 з обмеженням верхньої межі індексації у 1500 грн, разом із застосуванням коефіцієнта 1,14 за 2022 рік, суперечить частині другій статті 42 Закону України №1058-IV, оскільки розмір такого підвищення є меншим за мінімально визначене збільшення, передбачене абзацом другим частини другої вказаної статті.
Однак, скаржник у касаційній скарзі фактично порушує питання щодо переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, а також надання переваги одним доказам перед іншими та висловлює незгоду з ухваленими рішеннями судами попередніх інстанцій та правовими висновками Верховного Суду у спірних правовідносинах, що саме по собі не є достатньою підставою для відступу від сформованої правової позиції.
У цій справі Перший апеляційний адміністративний суд в оскаржуваного судовому рішенні застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, про те, що положеннями постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500, 00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500, 00 грн доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі1500 грн.
Суд звертає увагу, що необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Таким чином, покликання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу відкриття касаційного провадження є безпідставним та не приймаються до уваги Судом.
Вказані обґрунтування також не дають підстави вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 347, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук