вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1899/24
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ
до 77 комендатури охорони та обслуговування, Київська обл., м. Васильків
про стягнення 24567,39 грн.
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до 77 комендатури охорони та обслуговування про стягнення 24567,39 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на підставі договору № УБ1353280 від 18.02.2021 р. добровільного страхування транспортних засобів внаслідок настання 02.01.2022 р. дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «Тойота» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Мітсубіші» д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , якого визнано винним у даному ДТП, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у сумі 24567,39 грн, у зв'язку із чим у позивача на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України виникло право зворотної вимоги до винної особи. Оскільки станом на момент ДТП транспортний засіб «Мітсубіші» д.р.н. НОМЕР_2 обліковувався у 77 комендатурі обслуговування та охорони, а винна у вчиненні ДТП особа - ОСОБА_2 станом на момент ДТП перебував на службі у відповідача, то відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну з вини його працівника, в силу ст. 1172 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача 24567,39 грн страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду: заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзиву на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.
26.08.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач вважає, що на підставі пункту 1.9 «Правил дорожнього руху» відповідальність у випадках дорожньо-транспортної пригоди має нести особа, яка порушує такі правила, тобто водій автомобіля Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який керував автомобілем 02.01.2022 р. Відповідач посилається на те, що він є неналежним відповідачем, а позивачу потрібно звертатися з позовною заявою до належного відповідача (винуватця дорожньо-транспортної пригоди) відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд
16.02.2021 р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану» (страхувальник) було укладено договір № УБ 1353280 добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до п. 1.1 договору предметом страхування є транспортний засіб Toyota Highlander чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2011 р., дійсна вартість транспортного засобу - 560000,00 грн.
Згідно з п. 1.4 договору виплата страхового відшкодування здійснюється з вирахуванням зносу.
Строк дії договору з 18.02.2021 р. по 17.02.2022 р. (п. 1.10 договору).
02.01.2022 р. об 11:01 год. у м. Васильків Київської області на вулиці Декабристів, 151 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (власник - всп в м. Києві) та Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (власник - ТОВ «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану»), що підтверджується відповіддю від Національної поліції України.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, зокрема було пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2022 р. у справі № 362/67/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі стосовно нього, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
04.01.2022 р. Задорожній Ігор Петрович, який представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану» на підставі довіреності від 04.01.2022 р. № 2, звернувся до позивача із заявою про страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту.
02.02.2022 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 24567,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5563 від 02.02.2022 р. на суму 24567,39 грн із призначенням платежу: «Стр. відшк. ТОВ «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану» (32852274) по Дог. № УБ-1353280 від 18.02.2021 без ПДВ».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у зв'язку із здійсненням ним страхової виплати у сумі 24567,39 грн у позивача на підставі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України виникло право зворотної вимоги до винної особи. Оскільки станом на момент ДТП транспортний засіб «Мітсубіші» д.р.н. НОМЕР_2 обліковувався у 77 комендатурі обслуговування та охорони, а винна у вчиненні ДТП особа - ОСОБА_2 станом на момент ДТП перебував на службі у відповідача, то відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну з вини його працівника, в силу ст. 1172 Цивільного кодексу України.
Статтею 108 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки позивачем здійснено страхове відшкодування за договором № УБ 1353280 від 16.02.2021 р. добровільного страхування транспортного засобу, то відповідно до положень ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пп. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вже зазначалось, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2022 р. у справі № 362/67/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі стосовно нього у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п. 69 ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Пунктом 54 ст. 1 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування та/або законодавства зобов'язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку.
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 ст. 1 Закону України «Про страхування»).
06.01.2022 р. був здійснений огляд пошкодженого транспортного засобу Toyota Highlander, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зафіксований перелік пошкоджень, зокрема деталей та складових транспортного засобу, які потребують заміни, ремонту або фарбування внаслідок ДТП, що підтверджується протоколом (актом) огляду транспортного засобу від 06.01.2022 р.
Згідно з ремонтною калькуляцією № 12 від 24.01.2022 р., здійсненою за допомогою системи «Audatex» на основі даних з протоколу (акта) огляду транспортного засобу від 06.01.2022 р., вартість ремонту транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 41120,40 грн.
Позивачем здійснений розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого розмір матеріального збитку з врахуванням зносу деталей, що замінюються, становить 24567,39 грн.
На підставі вказаного розрахунку позивачем складений страховий акт № К-22-33-12/1 від 01.02.2022 р., відповідно до якого прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 24567,39 грн на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр реабілітації ветеранів Афганістану».
02.02.2022 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 24567,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5563 від 02.02.2022 р. на суму 24567,39 грн.
На момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , не була застрахована, що вбачається з відповіді від Національної поліції України. Із вказаної відповіді також вбачається, що власником транспортного засобу, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду є всп в м. Києві.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось до військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України із заявою № 3390-05-10/166 від 27.05.2024 р. про виплату страхового відшкодування.
У відповідь на вказаний лист військова частина НОМЕР_3 Міністерства оборони України у листі від 07.06.2024 р. № 825/6113/пр повідомила, що транспортний засіб Mitsubishi (військовий номерний знак НОМЕР_2 ) за військовою частиною НОМЕР_3 не облікований, та те, що станом на 02.01.2022 р. вказаний транспортний засіб був облікований у 77 комендатурі охорони та обслуговування.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось до 77 комендатури охорони та обслуговування із заявою № 3390-05-10/180 від 11.06.2024 р. про виплату страхового відшкодування.
У відповідь на вказаний лист 77 комендатура охорони та обслуговування листом від 25.06.2024 р. № 315 повідомила, що ОСОБА_2 з 01.06.2024 р. переведений до нового місця служби, виключений із списків особового складу 77 комендатури охорони та обслуговування та знятий з усіх видів забезпечення, а також те, що транспортний засіб Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_2 не належить НОМЕР_4 комендатурі охорони та обслуговування і переданий до військової частини НОМЕР_5 .
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що відповідальність у випадках дорожньо-транспортної пригоди має нести особа, яка порушує такі правила, тобто водій автомобіля Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який керував автомобілем 02.01.2022 р.
Проте, оскільки станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 02.01.2022 р., винний у її скоєнні водій транспортного засобу Mitsubishi, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з 77 комендатурою охорони та обслуговування, що не заперечується відповідачем, а транспортний засіб Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 обліковувався за 77 комендатурою охорони та обслуговування, що також не заперечується відповідачем та підтверджується відповіддю військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, то відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому позивачем транспортному засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Відповідно до п. 7.38 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років - для мототехніки.
Також, пунктом 7.39 Методики встановлено, що винятками стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний), складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом, складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики.
Суд зазначає, що доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого позивачем автомобіля матеріали справи не містять.
Згідно з п. 1.6 Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2011, отже станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (02.01.2022 року) строк експлуатації означеного автомобіля перевищував 7 років.
Таким чином, наявні підстави для вирахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
Відповідно до п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7. Для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років у випадку виконання капітального ремонту КТЗ впродовж двох років до дати оцінки ЕЗ підлягає розрахунку за формулою (13) і його значення приймають не менше 0,5.
Відповідно до п. 8.2. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ.
Позивачем на підтвердження суми страхового відшкодування надано ремонтну калькуляцію № 12 від 24.01.2022 р., виконану в системі «Audatex», зведену калькуляцію, розрахунок страхового відшкодування, страховий акт № К-22-33-12/1 від 01.02.2022 р.
Відповідно до вказаних документів вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування зносу становить 41120,40 грн, з яких вартість виконаних робіт 6600,00 грн, вартість використаних матеріалів 6464,45 грн, вартість запчастин 28055,95 грн.
Водночас, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування з урахуванням коєфіцієнту фізичного зносу, як то передбачено умовами договору та чинним законодавством, із визначенням коефіцієнту 0,59.
Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо виплаченої суми страхового відшкодування. Заперечуючи проти позову, відповідач лише посилається на те, що він є неналежним відповідачем, а позивачу потрібно звертатися з позовною заявою до належного відповідача - ОСОБА_2 .
Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди 02.01.2022 р. строк експлуатації транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становив 11 років.
Як вже зазначалось, значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7.
Оскільки жодною зі сторін не наданий експертний висновок щодо оцінки коефіцієнту фізичного зносу (зокрема щодо визначення позивачем коефіцієнту фізичного зносу саме 0,59), а судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу має бути застосований, та те, що в матеріалах справи відсутні докази існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого позивачем автомобіля, то суд дійшов висновку, що для правильного визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 слід застосовувати коефіцієнт фізичного зносу складових КТЗ, який складає 0,7.
Відповідно до п. 8.2. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (Сврз) та величини ВТВ за формулою
Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез) де:
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (матеріальний збиток), грн.;
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт ,грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Ез - значення коефіцієнта фізичного зносу.
Отже виходячи з вимог п. 8.2 Методики та встановленого коефіцієнту фізичного зносу вартість матеріального збитку ставить 6600,00 грн + 6464,45 грн + 28055,95 грн х (1 - 0,7) = 21481,24 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24567,39 грн страхового відшкодування є обґрунтованими та доведеними у сумі 21481,24 грн, з огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з 77 комендатури охорони та обслуговування (08603, Київська обл., місто Васильків, код 09831916) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, код 00034186) 21481,24 грн (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят одна грн 24 коп.) страхового відшкодування та 2647,62 грн (дві тисячі шістсот сорок сім грн 62 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 19.12.2024 р.
Суддя О.О. Рябцева