КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ
Справа № 947/33540/24
Провадження № 2/947/6084/24
18.12.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання - Остапчук О.Є.,
за участю:
позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Бойко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,
18 жовтня 2024 року позивачка ОСОБА_1 , звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2024 та до досягнення дітьми повноліття, з посиланням на ст. 180, 182, 191 СК України.
В обґрунтування заявленого позову позивачка посилалася на наступне, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.11.2016 по 17.11.2022, який заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси, було розірвано. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 17.01.2017 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 406 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 30.11.2018 Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серії НОМЕР_2 , актовий запис №1740. На даний час між сторонами розірвано стосунки, сторони не проживають разом, діти залишилася проживати з матір'ю. Відповідач проживає окремо, життям спільних дітей не цікавиться, жодної допомоги не надає, аліменти не сплачує, здоров'ям доньок також не цікавиться, від їх виховання самоусувається. Позивачка зазначає, що вона весь час приділяє дітям, їх вихованню, оздоровленню та навчанню одна, що дуже важко, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А. від 06.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача 21.11.2024 подано відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити за відсутності предмета спору, оскільки викладені обставини в позовній заяві не відповідають дійсності. Зокрема у відзиві сторона відповідача зазначила, що відповідач ОСОБА_2 регулярно переводить кошти позивачці на утримання доньок, що підтверджується квитанціями про здійснення платежів за період з 02.11.2023 по 22.10.24 на загальну суму 234 000 гривень, які відповідач сплатив на картку ОСОБА_1 , які долучені дло відзимиву на позов та до матеріалів справи. Також зазначила, що позивач постійно спілкується з дітьми, любить їх та піклується про них. Представник відповідача стверджує, що позивачка самостійно забрала дітей та переїхала мешкати до своїх батьків та постійно всіляко маніпулює дітьми, відповідач перешкод у проживанні ніколи позивачці не чинив, квартиру вона залишила сама у добровільному порядку. Відповідач ніколи не відмовлявся від участі у матеріальних витратах на дітей та у їх вихованні, регулярно сплачував аліменти на їх утримання, завжди прагнув дотримання дружніх стосунків між сторонами та взагалі намагався зберегти сім'ю та відновити подружні стосунки. Останній раз, відповідач передавав позивачці кошти готівкою, через старшу доньку у сумі 15 000 гривень та 12 000 гривень, тому як позивачка заблокувала свою картку і він був позбавлений можливості перерахувати їй кошти на утримання дітей. Крім того відповідачка порушує права відповідача, а саме: не повідомляє про потреби, можливі проблеми та залишає без відповіді будь-які запитання батька щодо дітей, не підтримує з відповідачем жодних контактів щодо цього питання, ухиляється від спілкування на предмет спільного виховання та утримання дітей. Крім іншого, позивачка створює відповідачеві перешкоди у здійсненні ним прав батька, про що свідчить, її повідомлення у батьківську групу в вайбері щодо виключення його з групи. Фактично позивачка позбавляє відповідача прав, залишаючи на ньому лише обов'язки. З цих підстав вважає, що відсутній предмет спору і враховуючи вищезазначене у задоволенні позову просить відмовити.
Позивачкою 09.12.2024 надано відповідь на відзив, відповідно до якої, окрім зазначення норм законодавства, відповідно до яких відповідач має сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей, надає заперечення на твердження відповідача про його спроби щодо збереження сім'ї, та не визнає твердження відповідача щодо порушень нею прав відповідача як батька дітей.
16.12.2024 від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої наполягають на відсутності факту порушених прав дітей та позивачки щодо отримання матеріального забезпечення, необхідного для достатнього рівня життя дітей для їх розвитку, звертаючи увагу суду на поведінку позивачки щодо блокування банківської картки, на яку раніше відповідач перераховував кошти на дітей, видалення відповідача з батьківського чату групи у месенджері Вайбер. Долучені роздруківка скріншоту месенджера Вайбер з чату відповідача з позивачкою від 23.11.2024 , Довідку АТ "ОЩАДБАНК" від 11.12.2024 № 113.604-48/1121 про працевлаштування відповідача та його доходи.
У судовому засіданні 18.12.2024 позивачка позовні вимоги підтримала, та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бойко Н.І. у судовому засіданні підтримала позицію, викладену у відзиві на позов, позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити за відсутності предмета спору, оскільки позивачка не намагалися вирішити з відповідачем питання щодо сплати аліментів на дітей шляхом укладання спільних угод, як передбачає ст. 181 СК УКраїни, а одразу вирішила звернутися до суду з вказаною позовною заявою за відсутності факту відмови відповідача від утримання своїх неповнолітніх дітей, та який навпаки у добровільному порядку надає позивачці кошти на їх утримання, звернувши увагу суду на ті перешкоди, які створює сама позивачка для відповідача під час добровільної сплати грошових коштів на утримання дітей.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 2 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до частин 1,3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиню 1 статті 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.11.2016 по 17.11.2022, який заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси, було розірвано. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 17.01.2017 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серії НОМЕР_1 , актовий запис №406, та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане 30.11.2018 Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, серії НОМЕР_2 , актовий запис №1740.
На даний час між сторонами розірвано стосунки, сторони не проживають разом, діти проживають з матір'ю та знаходяться на її піклуванні.
Відповідач проживає окремо. Постійно цікавиться життям дітей, у добровільному порядку сплачує кошти позивачці на утримання своїх дітей.
Зокрема, дослідженням наданих суду виписок з АТ "ОЩАДБАНК" (Одеська філія) та Довідки АТ "ОЩАДБАНК" від 11.12.2024 № 113.604-48/1121, встанволено, що у період з 22.11.2023 по 07.10.2024 за призначенням платежу "на дітей" відповідач на рахунок позивачки сплатив 99 000,00 грн, за призначенням "на садик" - 88 000,00 грн. За період з 01.07.2024 по 10.12.2024 відповідачем на користь позивачки сплачено за призначенням платежу "на дітей" - 31 000,00 грн, за призначенням платежу "дітям + до школи" - 15 000,00 грн.
Факт перерахування вказаних грошових коштів підтверджено самою позивачкою та нею не оспорювалось.
Отже суд встановив, що відповідач від виконання батьківського обов'язку щодо утримання своїх неповнолітніх дітей не ухилявся.
Також суд встановив, що відповідач знаходиться в працездатному віці, проблем зі здоров'ям не має, тому має можливість та обов'язок фінансово забезпечувати власних дітей. Інших дітей та осіб на утриманні відповідач не має.
Згідно з довідкою ДП "Адмінеістрація морськимх портів України" від 14.11.2024 № 10-04-01.01-26/75 відповідач ОСОБА_2 працює на вказаному підприємстві з 29.07.2013, неаразі обіймає посаду провідного інженера. Дохід за період з 01.11.2023 по 31.10.2024 склав 877 356,79 грн.
При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 180, частинами 1, 2 статті 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання малолітніх дітей судом не встановлено.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, регламентовано, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ураховуючи викладене, приймаючи до уваги, що вищезазначеними нормами закону передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, з урахуванням заперечень відповідача, відсутності на його утриманні інших дітей та утриманців, той факт, що відповідач проживає один у спільній квартирі, належній подружжю, а також враховуючи положення ст.ст. 182, 183 СК України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2024 та до досягнення дітьми повноліття.
При визначені розміру аліментів у частці від доходу, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує всі обставини, передбачені ч. 1ст. 182 СК України, та виходить з встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, і вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей у частці від доходу відповідача щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері,батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Щодо доводів представника відповідача про відсутність предмету спору та відсутності у позивача порушеного права, за захистом якого вона звернулась до суду з вказаною позовною заявою.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Виходячи з норм статті 181 СК України, законодавець не обмежує батьків у виборі способу виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
У вказаній категорії справ досудове врегулювання спору не є обов'язковим. Батьки на власний розсуд обирають спосіб захисту своїх законних інтересів з приводу вибору способу виконання обов'язків утримувати дітей.
З урахуванням встановлених обставин у цій справі, суд вважає звернення позивачки до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповноліьніх дітей як спосіб захист своїх законних інтересів.
Таким чином, вирішуючи справу, суд враховує, що передбачений ст. 180 СК України обов'язок стосується обох батьків, тому визначення аліментів у розмірі 1/3 частини доходу відповідача призведе до відповідності їх засадам справедливості, добросовісності та розумності, визначених ч. 9 ст. 7 СК України.
Крім того, визначений розмір аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) буде відповідати інтересам дітей та не призведе до порушення прав та інтересів відповідача.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред'явлення позову, тобто з 18 жовтня 2024 року.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268,274-279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на на користь ОСОБА_1 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 18.10.2024 та до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу на один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2024.
Суддя Ю. А. Скрильф