Справа № 450/5209/24 Провадження № 3/450/2831/24
27 листопада 2024 року Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на посаді командира відділення військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
01.11.2024 року о 23:00 год. перебував на території тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в умовах правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп?яніння, що підтверджується підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів № 27 від 01.11.2024 року. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, однак ним було долучено клопотання, в якому він просить справу про адміністративне правопорушення, вчинене ним 01.11.2024 проводити без його участі, додатково вказує, що вину визнає, просить накласти стягнення у вигляді штрафу мінімального розміру.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 122-4 та 124 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України»(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 також доведена матеріалами справи, а саме протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВ № 108 від 01.11.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу № 27 від 01.11.2024 року; тестуванням на алкоголь до протоколу № ЛВ108 за допомогою спеціального технічного засобу Алкофор прилад № 00423, тест № 00052, результат - 2,596 проміле від 01.11.2024 року; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 22 від 22.01.2024 року; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (військова служба правопорядку) № 141-ОД від 31.10.2024 року; витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (військова служба правопорядку) № 214-АГ від 29.10.2024 року.
Згідно диспозиції ст. 172-20 КУпАП відповідальність за дане правопорушення наступає у випадку розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Оскільки ОСОБА_1 перебував на території тимчасового місця розташування військової частини НОМЕР_1 в нетверезому стані, його дії правильно кваліфікувати за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та такий підлягає адміністративній відповідальності.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000, 00 (сімнадцять тисяч гривень) грн. в дохід держави.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук