Справа № 306/3028/23
провадження 2-р/462/9/24
20 грудня 2024 року, суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., розглянувши заяву відповідачки ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду,-
12 грудня 2024 року, судом було постановлено ухвалу про порушення перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області питання про притягнення адвоката Коблик М.В., до дисциплінарної відповідальності. Зобов'язано повідомити Залізничний районний суд м. Львова у передбачений законодавством строк про результати розгляду даної ухвали.
Відповідачкою було подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення. Вимоги заяви мотивовано тим, що у вказаній справі вона є відповідачкою а не адвокатом, не надавала договору про надання правової допомоги, ордеру чи довіреності виданого на своє ж ім'я, та вважає себе у вказаній справі потерпілою (неналежним відповідачем), а тому, просить роз'яснити їй ухвалу суду від 12 грудня 2024 року.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні поданої заяви, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 271 ЦПК України встановлено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 12 грудня 2024 року, така є чіткою та зрозумілою. Так, в ній чітко зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , - є адвокатом, та здійснює представництво своїх інтересів як відповідача у вказаній справі самостійно.
Так, згідно Єдиного Реєстру Адвокатів України, є адвокатом: номер свідоцтва 430, що видане Радою адвокатів Закарпатської області, дата видачі свідоцтва 12 жовтня 2019 року. Вказані дані є офіційною інформацією, що опублікована на сайті Єдиного Реєстру Адвокатів України.
Відтак, її твердження про те, що вона отримувала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю не в КДКА Закарпатської області та їй не зрозуміло яке КДКА Закарпатської області має до неї відношення, - суперечать зазначеній інформації та не приймаються судом до уваги. Такі твердження адвоката свідчать про її намагання ввести суд в оману, що є неприпустимим для адвоката, який зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та закону, зокрема положень ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Також суд вважає за необхідне зазначити, що будучи відповідачем у справі, ОСОБА_1 , не втратила свого професійного статусу адвоката, а отже, на неї поширюються всі вимоги професійної етики та законодавства, що регулює діяльність адвокатів. Відтак, участь адвоката у справі як відповідача не звільняє її від дотримання етичних стандартів. Навпаки, у даній справі, адвокат ОСОБА_1 мала проявляти ще більшу стриманість і відповідальність, оскільки будь-які порушення можуть негативно вплинути на її професійну репутацію та підірвати довіру до адвокатської спільноти в цілому.
Виходячи з наведеного, суд вважає поведінку ОСОБА_1 неприпустимою для адвоката, яка має дотримуватися високих стандартів професійної етики, і саме через наявність ознак порушення вказаних норм, судом було постановлено ухвалу про порушення перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області питання про притягнення адвоката Коблик М.В., до дисциплінарної відповідальності, яка є чіткою, аргументованою та зрозумілою.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача - адвоката Коблик М.В., на положення ч. 1 ст. 42 ЦПК України, відповідно до яких, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Частиною 1 ст. 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відтак, положення ЦПК України не містять такого учасника справи як «потерпілий». Вказаний термін може бути застосований у кримінальному провадженні, а не в цивільному. Відповідачка - адвокат Коблик М.В., повинна усвідомлювати різницю між цивільним та кримінальним провадженнями і чітко дотримуватися правових норм та термінології, встановлених положеннями ЦПК України. Змішування цих понять є неприпустимим та може свідчити про недостатнє розуміння суті цивільного процесу.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 , про роз'яснення ухвали суду, - відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст.270, 354,355 ЦПК України, суд.-
в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду, - відмовити за безпідставністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя: А.І. Ліуш